Мешканець с. Великі Прицьки (Кагарлицький район Київської області) Григорій Побочій звернувся до місцевої сільської ради із клопотанням про надання дозволу на  розробку проєкту землеустрою з метою подальшої передачі ділянки у власність. У відповідь сільрада поставила умову, що це відбудеться тільки після ліквідації сміттєзвалища, яке заявник ніби то створив в урочищі “Кленове”. Сало відомо також, що 11.04.2020 року щодо чоловіка  був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності. Однак що це за протокол, у зв’язку з чим він був складений, заявнику не відомо. За словами Григорія, жодного сміттєзвалища він не створював і не знає, чому цю ситуацію пов’язали саме з його іменем.

Згодом виявилося, що йдеться про протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) (Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій).

У зверненні до Голови Великопріцьківської сільської ради Григорій пояснив, що цей протокол не має жодної юридичної сили, оскільки при його складанні було допущено ряд порушень, що унеможливлюють притягнення до відповідальності.

Великопріцьківська сільська рада визнала помилковість  вказання статті 145 КУпАП України і тут же поінформувала про інший складений протокол – за ст. 52 КУпАП України – несанкціоноване розміщення відходів, які чоловік ніби то скидав в урочищі “Кленове”. Вочевидь, мала місце відверта маніпуляція.

Юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Київ Вікторія Петрук, яка працювала із цією справою, зауважила що дії сільської ради є неправомірними. Стаття 118 Земельного кодексу України визначає, що для отримання  земельної ділянки із земель державної або комунальної власності варто лише подати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються лише цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри …

В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. 

При цьому підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.”

Сам факт притягнення чи непритягнення до адміністративної відповідальності з будь-яких підстав, не може бути перешкодою у реалізації права на приватизацію земельної ділянки. Тим більше, коли про складання даного протоколу особа дізналася через декілька місяців після його складення – у встановленому законом порядку він не вручався.

Отже Великопріцьківська сільська рада мала б задовольнити клопотання про надання дозволу на  розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення або відмовити у наданні такого дозволу, посилаючись виключно на визначені в частині сім статті 118 Земельного кодексу України підстави. Жодних дозволів “з умовою” вчинити якісь дії закон не передбачає.

Протокол від 11.04.2020 року заявник так і не отримав, який зв’язок між адміністративними протоколами і наданням дозволу на розробку проекту землеустрою, сільрада так і не пояснила. 

Керуючись ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, Григорій Побочій звернувся до суду з клопотанням визнати протиправним і скасувати Рішення Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 09.06.2020 р. № 2.14.1-54-VII в частині зобов’язання ліквідувати стихійне сміттєзвалище, яке він створив в урочищі “Кленове” та в частині умови щодо того, що рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мені буде видане на руки після ліквідації сміттєзвалища.