Понад  10 місяців правозахисники з Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини, намагаються довести в суді, що Нацбанк дискримінує кримчан. Їх визнали нерезидентами та обмежили доступ до банківських послуг. І нарешті пленум Верховного Суду України підтвердив очевидні речі: Національний банк не мав повноважень цього робити.

Проте, за словами Сергія Зайця, експерта РЦПЛ, це ще не перемога і розгляд справи продовжується. 1 вересня цього року в Київському апеляційному адміністративному суді відбудеться розгляд справи, у якій ці висновки Верховного Суду мають бути враховані.

Але подібних позовів було подано понад десяток. І у більшості справ суди стали на бік НБУ. Тож наразі, завдяки висновкам Верховного Суду, є реальна можливість переглянути зазначені судові рішення. Це, однак, не виключає, що справу буде доведено до розгляду в Європейському Суді з прав людини.

Андрій Щекун, голова громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім” є одним з позивачів до Нацбанку. На його думку суть проблеми не тільки в Постанові Нацбанку, а набагато глибше. А саме прийняття минулого року Закону України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”, де кримчан віднесли до категорії нерезидентів. Тобто, за словами пана Щекуна, держава проігнорувала думку громадськості, самих кримчан, і поставила пріоритети на бізнесі, а не на забезпеченні прав та свобод кримчан.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова стверджує, що правозахисники ще з листопада 2014 року закликали і продовжують закликати НБУ до співпраці аби усунути дискримінаційні для кримчан норми, однак головний банк країни, на жаль, ніяк на це не реагує.

Пані Свиридова стверджує, що НБУ прикривався посиланнями на Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Хоча цей закон сам по собі викликає багато нарікань, він, однак, не надає головному банку країни повноважень чинити так, як воно було зроблено. «Нам буде дуже прикро, якщо зрештою це призведе до додаткових втрат українського бюджету у разі звернення до Європейського суду», – зазначає експерт.

Правозахисники також звертають увагу на факт прийняття так званого закону «про безвідповідальність Нацбанку» («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України»), яким, фактично, узаконюють порушення законодавства працівниками НБУ.

За словами Ростислава Кравця, експерта в сфері банківського законодавства: «Некомпетентність керівництва НБУ депутати намагаються вирішувати за державний рахунок та допомагають працівникам Нацбанку уникнути кримінальної відповідальності за вчинені порушення. І все завдяки цьому ініційованому Президентом Закону».