«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
31 жовтня 2019 року, за ініціативи Української Гельсінської спілки з прав людини, відбулася робоча зустріч між організаціями громадянського суспільства і правоохоронцями для підвищення ефективності захисту громадських активістів.
У обговоренні цієї теми взяли участь представники Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, Департаменту комунікації, Департаменту превентивної діяльності, Головного слідчого управління та Управління забезпечення прав людини Національної поліції України.
Організації громадянського суспільства, окрім УГСПЛ, були представлені Асоціацією УМДПЛ, Центром прав людини ZMINA та ГО Truth Hounds.
Під час зустрічі правоохоронці підтвердили поширену серед правозахисників думку про складність визначення приналежності особи до категорії «громадський активіст» і зауважили, що така процедура забирає багато часу. При цьому, для перевірки заявленого статусу, правоохоронці часто користуються даними правозахисників (зокрема, мапами нападів). В свою чергу, правозахисники запропонували спільно виробити критерії приналежності до громадських активістів.
Розкриваючи особливості роботи на тему порушення прав громадських активістів, правоохоронці вказали на те, що Національна поліція України здійснює регулярний моніторинг ситуації в регіонах. В разі надходження інформації про напад на громадського активіста дозволена слідчим інформація про випадок оприлюднюється на інформаційних ресурсах місцевих управлінь. На відміну від ситуації з публічними діячами, поліція не може запровадити реєстр щодо громадських активістів, бо для цього немає правових підстав, оскільки це не передбачено законодавством.
У тому разі, якщо йдеться про резонансну справу, розслідування потрапляє під особливий контроль (обов’язкова умова – набуття суспільного розголосу), такому випадку проводяться регулярні зустрічі департаментів Національної поліції України по цим кейсам, відбувається обговорення щодо того, як інформувати і позиціонувати дії правоохоронців і факти слідства. Представники правоохоронного органу вказали на те, що інформація досудового розслідування належить до грифованої (ДСК) і її розголошення становить склад злочину, і, посилаючись на чинне законодавство, відмовилися обговорити аспекти справ, які можна було б додатково оприлюднювати, не завдаючи шкоди слідству.
Також було відзначено, що такого терміну як «громадський активіст» немає в національному законодавстві і тому, можливо, варто закріпити його законодавчо. Правозахисники підтвердили, що така законодавча ініціатива потрібна, однак в її основі необхідно фіксувати захист осіб, які не просто мають певний статус, а визначений мотив діяльності – захист прав.
Варто зауважити, що правоохоронці продемонстрували готовність до співпраці з громадянським суспільством та запропонували ряд кроків щодо підвищення ефективності захисту активістів, зокрема:
У свою чергу, представники громадських організацій теж висунули ряд пропозицій:
Підготував Максим Петров, координатор проекту УГСПЛ щодо захисту громадських активістів
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024