Чи повинні лікарі у центрах та кабінетах обліку ставити цих громадян на диспансерний облік?

Крім  загальних прав і свобод людини і громадянина, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на:

• відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення  чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус;
• безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими  засобами  для  лікування  опортуністичних  інфекцій у порядку,  встановленому центральним  органом  виконавчої  влади  у галузі охорони здоров’я (Закон України Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”).

Антиретровірусна терапія є невід’ємною частиною комплексної медико-соціальної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, та надається на безоплатній основі. Антиретровірусна терапія надається закладами охорони здоров’я, що включені до переліку таких закладів, які проводять антиретровірусну терапію у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Так, відповідно до п.1.4. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585 (далі – Порядок № 585) спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається ЗОЗ, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку та відповідають вимогам, визначеним Стандартами державної акредитації лікувально-профілактичних закладів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2011 року № 142, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 6 червня 2011 року за № 680/19418, а саме:

• Центрами (відділеннями) з профілактики та боротьби зі СНІДом (далі – Центри (відділення) СНІДу);
• ЗОЗ, у складі яких функціонують кабінети «Довіра» або кабінети інфекційних захворювань (далі – КІЗ);
• інфекційними лікарнями;
• багатопрофільними лікарнями;
• клінікою Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (за згодою);
• протитуберкульозними диспансерами, туберкульозними лікарнями, територіальними медичними об’єднаннями (далі – ТМО), які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на поєднану патологію ВІЛ/ТБ.

При цьому, відповідно до п.9.5. Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою», затвердженої Наказом  МОЗ України від 21.03.2012  № 182 (далі – Інструкція № 185) у пункті 5 розділу «Інформація про пацієнта» вказується місце фактичного проживання ВІЛ-інфікованої особи. Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання, вказується місце її реєстрації або вказується: «без постійного місця проживання». Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання або місця реєстрації, то вказуються найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому пацієнт має перебувати під диспансерним наглядом.

Відповідно до п. 3.6. Порядку № 585 видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог клінічних протоколів антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць лікування, а при високій прихильності до лікування – з розрахунку на 3 місяці лікування.

Для забезпечення процесу безперервного АРТ при зміні місця медичного нагляду лікарські засоби видаються пацієнту з розрахунку на 3 місяці лікування.