Від початку цієї історії минуло майже 5 років. Збіг термін повноважень депутатського корпусу, до виборів якого формувалася територіальна комісія. Проведене жеребкування посад до наступної територіальної виборчої комісії, яка вже запрацювала. А визначена жеребкуванням кандидатура до складу Криворізької міської виборчої комісії до виборів 2006 року так і не зайняла належну їй посаду.

    6 січня 2006 року в зв’язку зі змінами до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», які змінили порядок формування територіальних виборчих комісій, Криворізька міська рада, як і всі інші, повторно розглянула питання формування міської виборчої комісії. Згідно з Постановою Центральної виборчої комісії від 26.12.2005 року №272, з метою розподілу керівних посад у територіальній виборчій комісії, було проведене жеребкування щодо поданих організаціями політичних партій і блоками організацій політичних партій кандидатур.

    Щодо керівної посади заступника голови міської виборчої комісії жереб випав на кандидатуру Задорожньої Раїси Миколаївни. Як передбачалося вищезгаданою постановою ЦВК «Про порядок жеребкування щодо участі організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у формуванні територіальних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів та розподіл керівних посад у цих комісіях», така кандидатура включалася до складу територіальної виборчої комісії на відповідну посаду. Але пильні «слуги» українського народу запримітили те, чого не міг збагнути сліпий жереб: заступником голови міської виборчої комісії на всіх законних підставах мала стати висуванка міської організації Конгресу Українських Націоналістів. Для усіяного радянською атрибутикою, від назв на честь комуні стичних діячів вулиць до пам’ятників пролетарським вождям, міста це вже було занадто!

     І депутати, ігноруючи результати жеребкування, взялися за непередбачене законом «виключення» переможця. Так само не підійшла їм до вподоби і друга, визначена не передбаченим законом повторним жеребкуванням, кандидатура на цю ж посаду від міської організації Соціалістичної партії, яка на той час уже мала непримиренні стосунки з комуністами.

    Невідомо, як довго «законослухняні» вершителі долі міста ще випробовували б жереб, якби з третього разу не випало на представницю міської організації пріснопам’ятної нині партії «Єдина Україна» Данилову Галину Федорівну. На цьому вони й порішили.

    Ось як, заперечуючи проти позову, пояснювала «правоту» і законність рішення Криворізької міської ради її представник під час розгляду адміністративної справи з цього приводу в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу 26 січня 2006 року (мовний стиль збережено): «…Розподіл керівних посад у територіальній виборчій комісії було здійснено шляхом жеребкування, яке проводилося щодо кожної керівної посади.

Тобто, порядком жеребкування передбачається здійснення жеребкування поетапно, а Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» не вказує на обов’язок ради затвердити результат жеребкування, з чого вбачається колізія норм законодавства, то, проаналізувавши вищезазначені норми, можна зробити висновок, що рада, будучи колегіальним органом, має право перед прийняттям остаточного рішенн я щодо цього питання обговорити кожну кандидатуру та проголосувати як по кожній кандидатурі, так і в цілому за рішення. Більш того, рада є колегіальним органом, який представляє інтереси територіальної громади, так як представляють інтереси територіальної громади міста та від її імені та в її інтересах здійснюють функції та повноваження, встановлені законом, а тому суд не може зобов’язати затвердити радою результат жеребкування, так як це протирічило б самій сутності прийняття радою свого рішення, а також суд перевищив би свої повноваження, оскільки межі компетенції та обсяг повноважень органів місцевого самоврядування встановлюються Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

      Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що міська рада в особі свого представника вважає, що норми Постанови ЦВК – «розподіл керівних посад у територіальній виборчій комісії здійснюється шляхом жеребкування» та «визначені кандидатури на посаду голови, заступника голови та секретаря включаються до складу територіальної виборчої комісії на відповідні посади…»  недостатні для того, щоб рада мала за обов’язок затвердити результат жеребкування. Йдучи далі за цією логікою, рада мала б взагалі відмовитися  від жеребкування, бо кожна логічно мисляча людина розуміє, що сенс жеребкування саме в можливості забезпечення рівних прав для кожного з учасників розіграшу. Заперечуючи повноваження суду щодо можливості судового вирішення питання, рада в особі свого представника зігнорувала положення  ст. 21 Цивільного кодексу України, що має назву «Визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування».

     Суд постановив: « …Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії четвертого скликання криворізької міської ради №3929 від 6 січня 2006 року «Про формування міської виборчої комісії по виборам депутатів міської ради та міського голови» в частині затвердження Данилової Галини Федорівни на посаду заступника голови міської виборчої комісії.

 Зобов’язати Криворізьку міську раду розглянути питання щодо затвердження на черговій сесії Криворізької міської ради кандидатури Задорожньої Раїси Миколаївни на посаду заступника голови міської виборчої комісії шляхом внесення змін до свого рішення від 6 січня 2006 року №3929 і в цій частині на підставі ст. 256 КАСУ допустити рішення до негайного виконання…».  

      І якими ж були наслідки судової постанови від 26 січня 2006 року, що підлягала негайному виконанню?

      У зв’язку з відкритим  виконавчим провадженням з виконавчого листа, виданого 30.01.2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу, 24 лютого того ж року на розгляд чергової сесії міськради було винесене питання про затвердження кандидатури Задорожньої Р. М. на посаду, визначену жеребкуванням. Красномовними є результати голосування: «за» – 14, «проти» – 37, «утрималось» – 9, «не голосували» -2. Рішення не прийнято».

      На цій підставі начальник юридичного управління В. Гожій доповіла державному виконавцю підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської області такими словами: «… Криворізька міська рада виконала всі поставлені вимоги державного виконавця та вбачає згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» закінчити виконавче провадження за повним виконанням рішення». Начальник цього відділу О. С. Клименко 8.03.2006 року повідомив всім зацікавленим особам про закінчення виконавчого провадження. Казуїстика заплутування питання досягла свого апогею: позивачка у своїй заяві до суду просила зобов’язати Криворізьку міську раду затвердити за результатами жеребкування її кандидатуру на керівну посаду заступника голови в складі міської виборчої комісії; суд, як уже зазначалося, постановив зобов’язати Криворізьку місь ку раду « розглянути питання щодо затвердження на черговій сесії Криворізької міської ради кандидатури Задорожньої Раїси Миколаївни на посаду заступника голови міської виборчої комісії шляхом внесення змін до свого рішення від 6 січня 2006 року №3929 …»; а міська рада, згідно постанови суду, винесла це питання на розгляд, зміни не внесла, але домоглася від виконавчої служби постанови про закінчення виконавчого провадження.

    З приходом у 2006 році нового депутатського корпусу на пропозицію одного із опозиційних депутатів на розгляд сесії було поставлене питання про затвердження кандидатури Задорожньої Р. М. на посаду заступника голови міської виборчої комісії, яке знову завершилось відхиленням кандидатури. Таким чином, конституційний орган місцевої влади – Криворізька міська рада і нового скликання, у складі якої переважною більшістю є фракція правлячої в країні партії – Партії регіонів, залишив міську виборчу комісію без заступника її голови.

    Оскарження позивачкою бездіяльності державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, внаслідок чого порушено її право працювати на керівній посаді заступника голови в міській виборчій комісії на довгі роки загубилося в лабіринтах судової системи. У період з березня 2006 року і по цей час у Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу, Апеляційному суді Дніпропетровської області, Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді, Вищому адміністративному суді України розглядалося питання про підсудність справи та її прийнятність. Лише в липні 2010 року після розгляду справи по суті суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову: суд погодився з доводами державного виконавця про повне виконання виконавчого провадження. За поданою через Дніпропетровський окружний адміністративний суд апеляційною скаргою від 6 серпня поточного року провадження до цього часу не відкрите.

      У нашому «відкритому» суспільстві закритосписковий законодавець широко дозволяє «вольності» не лише собі, а й братам своїм меншим – депутатам місцевих рад. У підігрітому наближенням виборів політичному середовищі точаться дискусії про те, кому належить формувати виборчі комісії. Висновок очевидний: ним має бути той, хто сам не порушує закон!