Лише протягом останнього місяця у Кам’янському Дніпропетровської області сталося два напади на активістів.

 

29 березня невідомі увірвалися до квартири і побили Костянтина Філатова, лідера громадської організації “С.Т.А.Р.Т”.

Також на початку місяця невідомі спалили автомобіль Олега Єфімова – автора власної рубрики в соціальних мережах “О чем не жужжат”, у якій він критикував місцеву еліту. Підпал стався у власному дворі блогера.

Обидва інциденти активісти пов’язують зі своєю діяльністю, а саме – з критикою чинної влади міста. За обома фактами зараз ведеться слідство. Ось тільки потерпілі великої надії на роботу правоохоронних органів не покладають.

Напади на активістів, підпали автомобілів, залякування журналістів у Кам’янському вже стали сумною тенденцією. За останні кілька років відбулася ціла низка дій проти журналістів та активістів. Усі вони піддавали критиці діяльність влади і говорили про спроби тиску на них.

Проте результатів за цими справами фактично немає. Журналісти та активісти в місті, виконуючи свою щоденну роботу, щодня ризикують здоров’ям та навіть життям і навряд чи можуть очікувати захисту з боку поліції.

Тож хто і за що залякує активних людей у Кам’янському?

 

Боротьба з небайдужими як система

“Це кримінальне Кам’янське, місто де всі, хто критикують мера та його партію “Бджола” чомусь періодично та випадково потрапляють в проблеми”, – написав на своїй сторінці на Фейсбуці громадський діяч Андрій Іванченко, розпочинаючи розповідь про систематичні дії проти активного населення міста.

Тенденційність та зухвалість нападів на активних громадян та представників ЗМІ у Кам’янському справді не може не турбувати. Лише за останні кілька років налічується до десятка дій, які ставили під загрозу життя та професійну діяльність небайдужих людей.

Сам Іванченко також став жертвою нападу. У серпні 2017-го року прямо біля домівки на нього напали двоє невідомих із битами. Побиття зафіксували камери відеоспостереження. У поліції зареєстрували кримінальне провадження, провели допит, але жодного зрушення по справі досі не відбулося. На всі запитання  у поліції повідомляють, що ведеться слідство.

Кадри з відео нападу на Андрія Іванченка з камер відеоспостереження

Нещодавні напади на активістів відбулися не менш зухвало. Зокрема, нападники побили Костянтина Філатова в його помешканні. За словами активіста, злочин, вочевидь, готувався, бо кілька разів хтось вимикав світло в будинку, щоб виманити його на сходовий майданчик. Коли це сталося, зловмисники увірвалися до квартири і завдали тілесних ушкоджень Костянтину. За фактом побиття розпочалися слідчі дії. Проте активіст не вірить у їх ефективне розслідування.

Костянтин Філатов після побиття

А ось Олег Єфімов взагалі іронізує з приводу розслідування підпалу автомобіля – мовляв, люди, які спалили його автомобіль законопорядно одягли маски. Тож навіть на відео, які зафіксували злочинців, впізнати їх дуже важко. І хоча слідство також стартувало, Олег не особливо вірить у його продовження:

“Ми розуміємо, мабуть, що на цьому все й закінчиться. Скільки підпалів – жоден не розкритий!Усе як було, так і залишилося”.

Кадр з відео підпалу автомобіля Олега Єфімова з камер відеоспостереження

Скептицизм жертв нападів можна зрозуміти. Ось ще кілька випадків злочинів проти активістів у Кам’янському, винуватців яких не знайдено:

• У лютому 2017-го року спалили авто журналіста та головного редактора локального видання “Город 5692” Сергія Гузя. Потерпілий був переконаний: причина у його професійній діяльності. Журналіст говорив про тиск та спроби не допустити виходу наступного тиражу газети.

• Того ж місяця спалили автомобіль правозахисника та журналіста Станіслава Мілославського. Незадовго до того у міській раді безкоштовно роздавали випуски його газети “Антимафия”. А вже за місяць зловмисники намагалися спалити типографію, у якій напередодні друкувався тираж згаданого видання.

• У липні 2018-го року невідомі підірвали редакцію газети “Событие”. Головна редакторка видання Олена Міхолажина пов’язувала підпал з критикою міської влади.

• У грудні 2019 року двічі намагалися спалити помешкання, де зареєстрована громадська організація, яка захищає права працівників місцевого металургійного заводу – “Надзвичайна рада тільки робочих Дніпровського металургійного комбінату” . Активісти також неодноразово критикували місцеву владу. На думку лідера організації Єгора Пшенічного, зловмисники підозрювали, що там знаходиться редакція сайту “Камень.news”. 

• Минулого літа в центрі міста невідомі стріляли в громадського активіста Євгена Найду. На останніх місцевих виборах він претендував на крісло міського голови.

Для того, щоб чітко з’ясувати, на якому етапі перебуває перебіг справ, ми надіслали запити до Національної поліції Дніпропетровської області та очікуємо відповіді. Однак, за словами активістів, справи практично не розвиваються, а тиск на активістів триває.

 

За що?

“Передусім я пов’язую напад із діяльністю організації, адже ми здійснюємо аналіз діяльності місцевої влади, комунальних підприємств, розподілу бюджетних коштів, а також питання участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування”, – коментує Філатов. 

Активіст додає, що отримував погрози ще в листопаді, і повідомляв про це правоохоронців. 

“Є дуже багато людей, які потрапляли під мою критику – і депутати місцеві, і церква “Еммануїл” (один із діячів цієї церкви у Кам’янському – наближений до мера Андрія Білоусова – ред.), і мер, і заступники мера, і наприкінці 19-го року я вже писав, що треба усунути всі районні адміністрації”, – пояснює Олег Єфімов. 

Так само, як і Олег, більшість із жертв пов’язують тиск на себе із критикою місцевої влади, зокрема – мера та наближених до нього осіб.

Міський голова Кам’янського – Андрій Білоусов. На місцевих виборах у 2015-му він висувався від партії “Європейська солідарність”. Утім, уже близько року у місті активно діє його нова партія – “Бджола”. Схоже, що під цим політичним брендом Білоусов збирається йти на цьогорічні місцеві вибори. Уже зараз партія піариться не зовсім порядними способами. Днями, як розповідають місцеві, політична сила під соусом власної турботи роздавала продуктові набори незахищеним категоріям жителів, що, власне, є ніціативою Мінсоцполітики та мережі продуктових супермаркетів.

Нині фракція “Бджоли” – найчисельніша у міській раді Кам’янського. Вона налічує 8 депутатів. 

У минулому році партія мала звичку не публікувати у звітах свої видатки. Разом із тим, у фінансових звітах добре видно, хто підтримує цю локальну політичну силу.

“Я з’ясував, що люди, які фінансують партію “Бджола”, виводять на бізнесмена Олександра Іванова з Кам’ янського, – розповідає аналітик Руху “ЧЕСНО” Антон Філіппов. –  Він володіє фармацевтичним бізнесом у масштабах країни та має бізнес-інтереси в самому Кам’янському. Прихильність партії, а значить, і місцевої влади, може допомогти йому вирішувати свої питання. Але, в такому випадку є загроза того, що партія перш за все буде захищати інтереси тих, хто їй платить – бізнесових структур, а не простих людей”.

Місцеві активісти додають – зараз Іванов чи не найвпливовіший бізнесмен у місті. Якщо раніше роль місцевих феодалів виконували брати Леонід та Володимир Дубінські, отримуючи багато підрядів від міської ради, то зі зміною влади їх вплив послабився.

“На мера більше впливає містечковий олігарх – начебто кум мера  Олекскандр Іванов. Він же має відношення до багатьох підприємств із міського бюджету”, – пояснює Андрій Іванченко.

Зокрема, нещодавно міська рада ухвалила рішення про приватизацію приміщення на центральній вулиці на користь Іванова. Також місцевий олігарх підтверджував журналістам, що має відношення до компанії, яка встановлює автономні котельні для комунальних підприємств міста.

Проте критика місцевої влади з боку активістів стосується не лише спонсора партії “Бджола”. Зазвичай під приціл небайдужих журналістів потрапляє нераціональні розподіл коштів, оренда земельних ділянок, будівництво та виявлені корупційні схеми.

Крім того, правозахисники нагадують: у місті не вирішується багато проблем, які стосуються в тому числі життя та здоров’я населення. “Були проблеми, які треба було вирішувати, а замість цього відбувалося лише те, з чого можна щробити чудову картинку на відео в матеріалах. У нас концерти в місті відбуваються декілька разів на рік”, – пояснює Андрій Іванченко.

 

Батіг і пряник від місцевої влади

Перший механізм контролю влади – доступ громадян до її рішень. Однак громадськість, як свідчать активісти, намагаються навіть не підпускати до обговорення рішень.

“На самій центральній вулиці у нас дали дозвіл на приватизацію приміщення. Проект рішення опублікували зранку в день проведення сесії. Дозвіл надають другу або навіть куму нашого мера. Люди не мали змоги ніякої взагалі люди дослідити це питання, надати чи не надати згоду. А депутатів перетворили на одностайних”, – розповідає Андрій Іванченко. 

“Наша міська адміністрація, депутатський корпус та виконавча влада всіляко перешкоджають, щоб люди отримували інформацію, а ще більше – щоб вони впливали на прийняття рішень”, – погоджується Костянтин Філатов.

Варто додати, що Андрій Іванченко раніше був депутатом міської ради Кам’янського. Але у грудні минулого року його відкликали нібито з ініціативи народу. Зараз колишній депутат оскаржує це рішення, оскільки вважає його помстою за розкриття схем місцевої влади.

До речі, в участі у “народній ініціативі” активісти підозрюють вірян вже згаданої церкви “Еммануїл”. Один із її лідерів – Руслан Бондаренко – виконує роль радника міського голови. 

“Після відкликання зі мною зв’язався пастор цієї церкви і він офіційно вибачився за прихожан та Руслана Бондаренка, які за гроші влаштували моє відкликання. Зараз Руслана трошки віддалили від мера, але прихожани завжди на сесії міської ради. Їх місія – за командою, якщо хтось почне критикувати мера чи владу, бути підтримкою мера та провокувати виступаючого на конфлікт чи бійку”, – коментує Іванченко.

Доки невідомі лякають одних журналістів вогнем, міська рада платить окремим виданням за “висвітлення діяльності” міської влади. Йдеться про договори на мільйони гривень. Своєрідні бонуси від міської влади отримує і місцева поліція. Саме тому – вважають активісти – справи щодо злочинів проти них не розслідуються належним чином. Так, для поліції міста придбали автомобіль на кошти, виділені з бюджету рішенням міської ради. 

“13 мільйонів гривень отримувала муніципальна гвардія. У нас не таке велике місто, тому це значимі видатки. Більше 10 мільйонів фінансується на піар міської ради та міського голови”, – уточнює Андрій Іванченко.

 

Після публікації матеріалу ми отримали відповіді на запити від Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та Прокуратури Дніпропетровської області.

З відповідей правоохоронців бачимо наступне:

– У серпні 2017-го року прямо біля домівки двоє невідомих напали на Андрія Іванченка. Побиття зафіксували камери відеоспостереження. Розслідування по справі досі триває, проведено ряд слідчих (розшукових) дій. Про підозру нікому не повідомлялося.

– У лютому 2017-го року спалили авто журналіста та головного редактора локального видання “Город 5692” Сергія Гузя. Розслідування по справі досі триває, проведено ряд слідчих (розшукових) дій. Про підозру нікому не повідомлялося.

– Того ж місяця спалили автомобіль правозахисника та журналіста Станіслава Мілославського. Незадовго до того у міській раді безкоштовно роздавали випуски його газети “Антимафия”. А вже за місяць зловмисники намагалися спалити типографію, у якій напередодні друкувався тираж згаданого видання. Обидві справи були закриті за п.1 ч.2 ст. 284 КПК України – відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

– У грудні 2019 року двічі намагалися спалити помешкання, де зареєстрована громадська організація, яка захищає права працівників місцевого металургійного заводу – “Надзвичайна рада тільки робочих Дніпровського металургійного комбінату”. Розслідування по справі досі триває, проведено ряд слідчих (розшукових) дій. Про підозру нікому не повідомлялося.

– У липні 2018-го року невідомі підірвали редакцію газети “Событие”. А далі загадка. Поліція вважає, що досудове розслідування у справі триває. Натомість Прокуратура Дніпропетровської області повідомляє, що справу закрили у березні цього року за відсутності у діянні складу злочину. Тим часом, хто підривав редакцію і чи не повториться це знову – нам залишається тільки здогадуватись.

– Слідство у справах Філатова та Єфімова також досі триває.