Перекладений Українською Гельсінською спілкою з прав людини документ є важливим для розуміння формування політики, що стосується біженців з інвалідністю та осіб з інвалідністю, які опинились в ситуаціях ризику та надзвичайних гуманітарних ситуаціях.

Він демонструє єдиний підхід і бачення до питань інвалідності, яке викладено в Конвенції ООН про права людей з інвалідністю; визнає, що особи з інвалідністю (особливо діти) мають великий ризик підпасти під жорстоке поводження та експлуатацію  під час надзвичайних ситуацій; наголошує,  що особи з інвалідністю в розробці політики мають брати найактивнішу участь; що інформація, процедури, рішення  мають бути доступні та зрозумілі для біженців  та інших осіб з інвалідністю.

Положення цього документу мають стати певною стратегією дій для нашої держави щодо переселенців з інвалідністю. Це  – узгоджені на міжнародному рівні принципи, що стосуються забезпечення захисту і безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема у збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях.

№ 110 (LXI) – 2010

61 сесія Виконавчого комітету. Міститься в документі Генеральної Асамблеї ООН А/АС.96/1095

За Програмою Виконавчого комітету Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). 12 жовтня 2010 року.

Виконавчий комітет,

Підкреслюючи, що цей Висновок стосується біженців з інвалідністю та інших осіб з інвалідністю, котрі перебувають під захистом та отримують допомогу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців відповідно до положень міжнародних конвенцій та відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН,

Беручи до уваги свої Висновки №№ 47 (XXXVIII), 74 (XLV), 105 (LVII), 107 (LVIII), 108 (LIX) та 109 (LX) і вступ у силу Конвенції про права людей з інвалідністю та її  Факультативного протоколу 3 травня 2008 року,

Визнаючи, що біженці та інші особи з інвалідністю – це ті, хто мають стійкі  фізичні, психічні, інтелектуальні та сенсорні порушення, які при взаємодії з різними бар’єрами, в тому числі поведінковими й екологічними, можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства на рівних з іншими особами,

 Посилаючись  на визнання Конвенцією про права людей з інвалідністю невід’ємної гідності та рівності осіб з інвалідністю, визнаючи, що інвалідність є концепцією, що постійно розвивається, та визнаючи цінність наявних та потенційних внесків осіб з інвалідністю у загальний добробут та різноманіття їхніх громад,

Підтверджуючи  важливість врахування віку, статі та різноманітності при ідентифікації та реакції на погляди і потреби всіх осіб з інвалідністю;  і з вдячністю враховуючи залучення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців до між-організаційної групи підтримки Конвенції про права людей з інвалідністю з метою підтримки заохочення та виконання Конвенції про права людей з інвалідністю та її Факультативного протоколу,

Визнаючи, що конкретні потреби осіб з інвалідністю часто нехтуються, особливо на ранніх етапах надзвичайних ситуацій гуманітарного характеру, і що вони, зокрема жінки, діти та старші люди з інвалідністю , піддаються дискримінації, експлуатації, жорстокості та сексуальному і гендерному насиллю, а також можуть бути виключеними з програм підтримки та обслуговування,

Визнаючи, що діти з інвалідністю піддаються вищому ризику жорстокого поводження, недбалого ставлення, ризику бути покинутими, експлуатованими, ризику загрози здоров’ю, триваліших психо-соціальних порушень, відірваності від сім’ї та відмови в праві на освіту,

Визнаючи, що послуги та приміщення, у тому числі програми допомоги та захисту, можуть бути недоступними для  осіб з інвалідністю,

Визнаючи, що біженці з інвалідністю можуть бути виключені з програм та послуг підтримки при поверненні на свої місця проживання і що часто вони мають менше можливостей для більш постійних рішень, зокрема місцевої інтеграції та переселення,

Стверджуючи, що первинним обов’язком Держав є вжити всіх необхідних заходів для захисту та допомоги особам з інвалідністю, у всіх ситуаціях,

Визнаючи, що приймаючі Держави, а часто це країни, що розвиваються, мають обмежені ресурси і стикаються з різними викликами при наданні таких послуг та приміщень;

І, таким чином підтверджуючи роль міжнародної спільноти та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у наданні допомоги Державам щодо виконання цих зобов’язань, у дусі міжнародної співпраці та розподілу навантаження,

(а) Закликає Держави та УВКБ ООН, у співпраці з відповідними партнерами за необхідності, захистити біженців і інших осіб з  інвалідністю від усіх форм дискримінації та  надати стабільну і потрібну підтримку для вирішення їхніх потреб;

(b) Також закликає Держави, УВКБ ООН та всіх відповідних партнерів до підвищення обізнаності з питань  інвалідності та заохочення поваги до прав і гідності осіб з інвалідністю шляхом проведення тренінгів на тему потреб, прав і можливостей біженців та інших осіб з інвалідністю, окрім іншого;

(c) Рекомендує, щоб Держави, УВКБ ООН та відповідні партнери забезпечили, де є потреба, оперативне та систематичне виявлення і реєстрацію біженців та інших осіб з інвалідністю, приділяючи особливу увагу тим, хто не може донести власні потреби, з метою визначення їхніх потреб у захисті та допомозі, у тому числі в рамках оцінки глобальних потреб;

(d) Рекомендує, щоб Держави включали біженців та інших осіб з інвалідністю до відповідних політик і програм та забезпечували доступ до сервісів, у тому числі через надання відповідних документів;

(e) Закликає Держави, УВКБ ООН та всіх відповідних партнерів забезпечувати участь біженців та інших осіб з інвалідністю у розробці та втіленні потрібних сервісів та програм  через відповідні консультації  з ними;

(f) Закликає Держави, УВКБ ООН та всіх відповідних партнерів належним чином донести інформацію, процедури, рішення та політику, щоб гарантувати, що вони доступні  та зрозумілі для біженців й інших осіб з інвалідністю;

(g) Закликає Держави, УВКБ ООН та партнерів надавати можливість дітям та молоді з інвалідністю отримувати доступ до належного захисту, допомоги та освіти, і забезпечити включення жінок і дівчат  з інвалідністю, котрим допомагає та захищає УВКБ ООН, до програм щодо попередження та реагування на сексуальне і гендерне насильство й інші форми експлуатації;

(h) Закликає Держави, УВКБ ООН та відповідних партнерів прийняти  і втілити належні та розумні стандарти доступності, включаючи на початку надзвичайної ситуації, та забезпечити, щоб усі основні послуги та програми, а також спеціалізовані послуги, були доступними для осіб з  інвалідністю, включно з тими послугами і програмами, що надаються в рамках міжнародного співробітництва;

(i) Наголошує  на важливості міжнародної співпраці для покращення умов життя біженців та інших осіб з інвалідністю, зокрема в країнах, що розвиваються,  шляхом забезпечення надання своєчасної  адекватної  гуманітарної допомоги, і розвитку фінансових та інших ресурсів, в тому числі достатньої підтримки  приймаючим громадам;

(j) Рекомендує, щоб Держави та УВКБ ООН у відповідних випадках гарантували, що процедури надання статусу біженця та інші процедури є доступними і розроблені таким чином, щоб дати можливість особам з інвалідністю повною мірою та справедливо відстоювати свої потреби за необхідної підтримки;

(k) Рекомендує, щоб Держави у співпраці з УВКБ ООН та відповідними партнерами гарантували біженцям з інвалідністю рівні можливості для довгострокових рішень та отримання достатньої підтримки;

(l) Рекомендує, щоб Держави у співпраці з УВКБ ООН та відповідними партнерами на вимогу гарантували особам з інвалідністю, окрім біженців, котрі отримують захист і допомогу від УВКБ ООН, можливості для рішень та отримання належної підтримки;

(m) Просить УВКБ ООН включити інформування громадськості про проблеми людей з інвалідністю у свої інструкції та навчальні програми щодо політики і забезпечити, щоб відповідна політика, інструкції та стандарти роботи штату УВКБ ООН  та партнерів з реалізації відповідали цьому Висновку;

(n) Просить УВКБ ООН надавати Державам-членам періодичні оновлення статусу та інформації по даному Висновку, у тому числі відповідні фінансові дані.

http://www.unhcr.org/4cbeb1a99.html