Абітурієнтам з окупованого Криму досить складно вступити до вишів на території, підконтрольній уряду України. Це зумовлено низкою факторів – на цьому наголошують правозахисники. Зокрема вступники зіштовхуються з соціальним тиском, фінансовими труднощами та нестачею інформації щодо можливостей вступу. Проблемні питання обговорили під час презентації звіту «Право на вищу освіту для кримчан без можливості реалізації» Леонід Сітченко, юрист громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму, та Владислав Мірошниченко, аналітик УГСПЛ.

– До нас звертаються абітурієнти з Криму, які хочуть зрозуміти, як їм вступати. Спочатку ми надавали консультації, а потім зрозуміли, що кількість потенційних вступників більша, ніж тих, які виїжджають. Ми адвокатували зміни, намагалися змінювати порядок вступу і процедуру атестації результатів навчання. Це дослідження виникло з цієї діяльності, – пояснює Леонід Сітченко.

Якою процедура є у 2023 році, який перелік документів мають подати кримчани при вступі за спрощеною процедурою та чи відбувається підтвердження кваліфікацій, які отримали на окупованій території, — розповідаємо у цьому матеріалі.

З якими проблемами доводиться стикатися?

При підготовці дослідження правозахисники зіштовхнулися з труднощами пошуку точної інформації, оскільки знайти статистичні дані з окупованого Криму досить складно. Тому інформацію збирають з відкритих джерел та виступів представників окупаційної влади: для відстеження загальних тенденцій цього достатньо. Зокрема це стосується інформації щодо кількості випускників. 

Для того, щоб визначити кількість випускників, правозахисники зверталися до статистики складання підсумкових іспитів. У 2019-2021 іспити складали здебільшого для вступу. Це дозволило припустити, що кількість випускників була 13 тисяч осіб, з яких 11 тисяч розглядали вступ до кримських чи російських вишів. Відповідно дві тисячі осіб прагнули вступити до закладів вищої освіти на материковій частині України або ж не вступати зовсім.

Така кількість людей, які залишаються в окупації, зумовлена низкою обмежень. Вступники мають значну кількість процедурних та організаційних бар’єрів: рівень екстернатної чи дистанційної форми незадовільний, а можливостей підготовки до складання іспитів на материковій частині України недостатньо. Крім цього все ускладнюють проблеми у добиранні, значні фінансові витрати на проживання та багаторазові виїзди. 

Значну роль відіграє інформаційний простір: в окупації він пронизаний російськими наративами, це призводить до соціального тиску на кримчан, які розглядають можливість вступу до українських вишів. А через тотальний контроль інформаційного простору, доносити інформацію про можливості вступу складно.

Читати більше: Право на вищу освіту для кримчан без можливості реалізації 

Чим можуть допомогти освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна»?

Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» направлені на те, щоб спростити життя абітурієнтам. Вони розміщуються на базі конкретних університетів. Оскільки вступники з окупованих територій об’єктивно не можуть мати такі ж можливості складати вступні іспити загальною процедурою, центри дають змогу вступити до закладу вищої освіти за спрощеною процедурою. Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» приймають документи від абітурієнтів з окупованих територій та проводять тестування перед вступом до ЗВО. 

У першу чергу діяльність центрів стосується можливості зареєструватися на ЗНО (чи національний мультипредметний тест), та приїхати і фізично скласти ці іспити. Водночас молодь, яка не має українських документів про середню освіту, отримує направлення до школи, яка закріплена за Центром.

У тому числі освітні центри: 

• сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
• сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
• забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.

Яка процедура вступу у 2023 році?

На сьогодні у кримчан є два варіанти вступу: за спрощеною процедурою та за загальною. Найскладніше при вступі для молоді з Криму – приїхати на підконтрольну уряду України територію.

За спрощеною процедурою вступник має звернутися до освітнього центру «Крим-Україна» або «Донбас-Україна» з заявою. Освітні центри працюватимуть з 1 червня до 30 вересня. За відсутності атестата Освітній центр направить абітурієнта до школи, де він зможе скласти ДПА з двох предметів: української мови та історії України. У разі успішного складання ДПА школа замовляє свідоцтво про повну загальну середню освіту (атестат за 11 клас) та видає вступнику довідку про успішне складання ДПА, яку передає до Освітнього центру. Якщо вступник не може бути офлайн, то іспити з української мови та історії України проводяться шляхом дистанційної індивідуальної співбесіди з відеофіксацією.

Іспити будуть зараховані, як вступний іспит до вишу. В самому ж закладі вищої освіти буде потрібно скласти ще один іспит: профільний, для обраної спеціальності, або ж творчий за необхідності. Звернутись можна особисто або віддалено. 

Прийом заяв завершується за 7 днів до завершення роботи Центрів, проведення вступних іспитів завершується не пізніше, ніж за 5 днів до завершення роботи Центрів, рейтинговий список оприлюднюється не пізніше, ніж за 3 дні до завершення роботи Центрів, а зарахування проводиться не пізніше дати завершення роботи Центрів.

Орієнтовний перелік документів, які подаються особисто або у вигляді сканованої копії (у разі віддаленої подачі):

• заява;
• сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2019-2021 років або результати національного мультипредметного тесту (за бажанням);
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• документ, що посвідчує особу, а за його відсутності — свідоцтво про народження.
• чотири кольорові фотокартки розміром 3×4 см;
• документ про освіту державного зразка та додаток до нього або
• довідку про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації (у разі віддаленої подачі центр отримує довідку самостійно від закладу проходження тестування/оцінювання).

Головне, що мають пам’ятати вступники: за дійсною системою необхідно приїхати до вишу особисто та оформити всі документи. Якщо не приїхати за три місяці, з закладу освіти просто відрахують. А вчитися можна дистанційно.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованих територіях України, підтвердження факту проживання може здійснюватися на підставі відомостей, зазначених у документах, визначених в абзаці третьому частини сьомої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», копіях документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та/або довідки про реєстрацію місця проживання батьків (одного з батьків), в яких зазначено місце проживання на відповідних територіях

Процедура вступу для кримчан за спрощеною процедурою регулюється наказом МОН №271 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України» від 01.03.2021

Якщо ж говорити про вступ за загальною процедурою через НМТ, вступнику потрібно мати свідоцтво про отримання середньої освіти та зареєструватися на проходження НМТ. Реєстрація на основну сесію відбувалась з 3 квітня до 3 травня 2023 року. У додатковий період (5–12 червня) зможуть зареєструватися  особи, які не змогли з поважних причин зареєструватися для проходження НМТ під час основного періоду реєстрації; реєструвалися в основний період реєстрації, але яким було відмовлено в реєстрації для участі.

Інформацію про результати основної сесії НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено на персональних сторінках учасників тестування до 28 червня 2023 року, додаткової сесії – до 29 липня 2023 року.

Національний мультипредметний тест відбудеться в один день. У межах тесту передбачені два обов’язкові предмети: українська мова і математика, а також один предмет на вибір: історія України, іноземна мова, біологія, фізика, хімія. На складання тесту абітурієнти матимуть 180 хвилин.

Чи відбувається підтвердження тих кваліфікацій, які кримчани отримали на окупованій території?

Процедура підтвердження кваліфікацій була затверджена Наказом № 537 Міністерства освіти та науки від 19.05.2016 року «Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року» (далі — Порядок).

Порядок передбачав, що особи, які навчались у системі вищої освіти на тимчасово окупованій території, можуть підтвердити результати навчання та отримати диплом українського зразка. Підтвердження кваліфікацій має здійснюватись шляхом проведення оцінювання, необхідного для визначення рівня знань навичок та умінь. 

Процедура атестації передбачає велике навчальне навантаження на заявників та по факту є екстернатною формою навчання, починаючи з першого курсу. Адже для проходження атестації на «бакалавра» випускнику потрібно скласти 8 контрольних заходів. Такий об’єм доволі складно назвати саме атестацією здобутої освіти: заявникам необхідно скласти той же об’єм контрольних заходів, що складають студенти українських ЗВО за весь період навчання.

Щоб зрозуміти, як часто користуються цією можливістю, правозахисники проаналізували відповіді 10 закладів освіти про кількість атестацій у період з 2016 по 2022 рік включно. Цими закладами є Херсонський національний технічний університет, Перший Київський медичний коледж, Черкаський державний технологічний університет, Херсонський державний університет, Львівська політехніка, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київський національний університет Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Київський коледж транспортної інфраструктури.

За 7 років існування порядку до закладів освіти звернулась 191 особа для проходження атестації, з них успішно завершили процедуру атестації 175 заявників. До закладів вищої освіти звернулися 180 осіб, з яких 168 підтвердили результати навчання. До закладів професійно технічної освіти звернулось 11 осіб, з яких 7 підтвердили результати навчання.

Які є рекомендації для вступників?

Подаватися варто завчасно, як тільки відкривається можливість та починають працювати Освітні центри. Цього року вони працюватимуть з 1 червня і до 30 вересня. Проте вже зараз вступники можуть звертатися в електронному форматі до вишів та Освітніх центрів, отримувати роз’яснення та уточнювати усі важливі деталі. Насправді працівники Освітніх центрів часто сприяють вступникам і готові прийти на допомогу. Головне починати процедуру вчасно, чим раніше – тим краще.

Якщо в абітурієнтів виникають проблеми, для їх розв’язання можна звернутися до громадських організацій, які консультують, готують інформаційні кампанії, підтримують чи надають юридичну допомогу. Якщо університети не реагують, можна зв’язатися з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Головне говорити так, щоб почули. 

Щодо іншого – абітурієнт має визначити, в який університет хоче вступити. Оскільки зараховують лише через один Освітній центр, це має бути один виш. Вже як вступник визначився, у який виш вступати, варто починати комунікацію з університетом: дізнаватися, чи працює він, у якому форматі. Наразі частина закладів освіти переміщена і працює дистанційно, тож додатково потрібно дізнаватися щодо гуртожитків, можливості поселення та інших нюансів, бо комунікації від держави, що є зараз, недостатньо.

Нагадуємо, що ви можете звернутися за юридичною допомогою до громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини. Контакти приймалень можна знайти за посиланням.

---

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

---

Звіт підготовлено за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.  Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.