В основі реабілітації має бути пацієнт, а не лікар. Таку модель має запровадити реформа системи реабілітації, яку анонсував уряд ще у 2018 році. Вона має змінити успадкований з радянської системи підхід на біопсихосоціальну модель реабілітації. Нерозривно з цією реформою пов’язана і реформа медико-соціальної експертизи та комісій (МСЕК).

Яких покращень потребує система медико-соціальної експертизи та МСЕК та які прогалини потрібно виправити — дослідила аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна.

Проблеми у роботі МСЕК

Проблема паралельного існування двох систем — «застарілої» системи МСЕК та реабілітації у сфері охорони здоров’я — загострилася з прийняттям Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» (від 03.12.2020 № 1053-IX). 

Система МСЕК недоказова, спирається на медичний підхід, групу інвалідності та надання санаторно-курортного лікування. Водночас реабілітація у сфері охорони здоров’я доказова та спирається на холістичний підхід — лікування людини в цілому, а не конкретної хвороби чи травми.

На сьогодні МСЕК як ланка в медичному маршруті реабілітації є зайвою. Вона не призводить до досягнення цілей реабілітації та відновлення здоров’я до максимального можливого рівня. Це застаріла, корупційна й забюрократизована система, яка поєднала у собі надмірні повноваження, що ставить пацієнта у беззахисне становище й підриває довіру до системи охорони здоров’я.

МСЕК поєднує і медичні функції, і соціальні (визначення потреб в соціальних послугах). Як зробити реабілітацію вчасною та доступною — досліджував Український центр охорони здоров’я. Фахівці дослідили прогалини у системі реабілітації та розробили рекомендації, спираючись на міжнародний досвід.

На проблеми у роботі МСЕК також наголошують як цивільні, так і військові пацієнти. Зокрема про це зазначають дослідження громадської організації «Принцип» та громадської спілки «Ліга сильних». 

Що потрібно було вирішити вже вчора?

1. Виключити обов’язок особистої участі пацієнта в процедурах, які можуть бути проведені без його (її) участі. Участь пацієнта в засіданні МСЕК має бути добровільною.

Недоцільність процедури

• за браком часу і фахівців огляд реально не проводять;
• МСЕК і не повинні проводити огляд, оскільки це повноваження міждисциплінарної реабілітаційної команди (МДРК) згідно з законом «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»;
• для встановлення групи інвалідності достатньо документів, які підготовлені лікарем (закладом охорони здоров’я) та МДРК (навіть за відсутності МДРК лікарі МСЕК все одно не можуть надати належну оцінку стану втрати функціональності).

Процедура огляду для пацієнта травмуюча

• тривалі строки прийняття рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності та індивідуальної програми реабілітації (ІПР) призводять до інвалідизації людини;
• через очікування рішення МСЕК реабілітація вчасно не здійснюється;
• дорога до МСЕК і назад (часто в інший населений пункт) спричиняє навантаження на здоров’я, витрата грошей і часу, особливо для пацієнтів, які потребують супроводу; 
• виконання фізично важких для людини та непотрібних дій за вказівками лікарів МСЕК для «перевірки» стану обмеження здоров’я під час особистого огляду травмує пацієнта.

2. Усунути частину загальновідомих корупціогенних факторів: 

• поширені практики незаконної «винагороди» за прискорення прийняття рішення або за прийняття «потрібного» рішення  щодо групи інвалідності (яка потім впливає на розмір пенсії та обсягу соціальної допомоги);
• відсутність електронного документообігу та прозорості роботи МСЕК;
• відсутність в законодавстві чітких строків (початку та закінчення граничного строку) для прийняття рішення комісіями;
• відсутність в законодавстві чітких критеріїв або нозологій, за якими визначається строк встановлення інвалідності;
• відсутність уніфікованих вимог до оформлення та обґрунтування рішень МСЕК, що ускладнює їх оскарження.

Чому необхідно вносити точкові зміни окремих процедур проходження МСЕК?

• «велика реформа» системи реабілітації та інвалідності може затягнутись в часі;
• чинна система проходження МСЕК не відповідає Законам України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»;
• впровадження точкових змін швидке і суттєво спростить цивільним та військовим пацієнтам проходження як МСЕК, так і ВЛК.

Що потрібно зробити?

Крок 1. Внести зміни до ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»:

• норму про те, що «особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи …» замінити нормою про те, що «документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження медико-соціальної експертизи….»;
• доповнити нормою про те, що участь особи та форми участі особи (особисто чи дистанційно) в засіданні МСЕК визначаються особою самостійно;
• зобов’язати МСЕК взаємодіяти з МДРК;
• передбачити доступ лікарів МСЕК рівня «сімейний лікар» в ЕСОЗ.

УГСПЛ спільно з ГС «Ліга Сильних» розробили проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи». Законопроєкт підтримали народні депутати та зареєстрували у Верховній Раді України за реєстр. №11225 від 30.04.2024

Крок 2. Після прийняття змін до законів, внести зміни до деяких актів Уряду, якими визначити:

• норми про те, що не особа, а документи особи направляються для проходження медико-соціальної експертизи;
• доступ лікарів МСЕК рівня «сімейний лікар» в ЕСОЗ;
• взаємодію лікарів, МДРК, ВЛК, МСЕК через електронну медичну карту пацієнта.

Зокрема це: 

• Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
• постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я»,  від 25 квітня 2018 р. № 411
• та інші.

Частина з цих змін вже запропоновані МОЗ: УГСПЛ спільно з ГС «Ліга Сильних» розробили та надіслали до МОЗ проєкт постанови Уряду, яким пропонується внести окремі зміни до Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, та Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1205.

Крок 3. Після внесення змін до ряду актів Уряду внести зміни до деяких наказів ЦОВВ, зокрема:

• Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ від 05.09.2011 № 561;
• Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008  № 402;
• наказу МОЗ «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я» від  28.02.2020  № 587;
• Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду, затвердженого наказом МОЗ від 28.02.2020  № 586.

Крок 4. Забезпечити доступ лікарів МСЕК рівня «сімейний лікар» в ЕСОЗ та налагодити взаємодію в ЕСОЗ працівників ВЛК і МСЕК, лікарів, членів МДРК.

---

В публікації використані матеріали ГО «Принцип», матеріали «Політика у сфері реабілітації в Україні. Звіт з аналізу законодавства», підготовлений в рамках виконання проєкту «War Trauma  Rehabilitation in Ukraine: affected population assistance», а також пропозиції ГО «Ліга Сильних» щодо внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та наказів МОЗ щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи.

Публікація підготовлена в рамках проекту «Удосконалення процедур ВЛК/МСЕК задля захисту прав постраждалих воїнів, ветеранів війни та людей з інвалідністю», який реалізовується УГСПЛ  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».