Кличко має втрутитися у ситуацію навколо озера Качиного, інакше Позняки перетворяться на пустелю.

Скандал із забудовою на Позняках триває вже досить довго, щоб продовжувати його ігнорувати. Екологічні активісти та місцеві мешканці вже встигли навіть побитися із тітушками, а це свідчить про те, що міська влада просто не хоче вирішувати конфлікт.

Нагадаю, що на перетині вулиць Здолбунівська та проспекта Петра Григоренка на Позняках є маленьке озеро Качине. Забудовник КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та правокористувач КП «Київське інвестиційне агентство» планують засипати його землею, щоб побудувати багатоповерхівку із підземним паркінгом. Частину квартир пообіцяли віддати жертвам аферистів компанії «Еліта-Центр».

Забудовник має декілька серйозних аргументів. Перший – це розпорядження КМДА від 26 грудня 2014 № 1538, другий –рішення Київської міської ради від 26 грудня 2014 року № 767/767. Обидва підписані мером Віталієм Кличком. Крім того, існує лист Науково-дослідного центру екологічної безпеки та природокористування до директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ». В ньому, зокрема, написано таке:

«На земельній ділянці виявлена заболочена територія, яка виникла внаслідок антропогенних факторів… віднесення земельної ділянки до земель водного фонду не підтверджується… не має підстав вважати досліджуваний об’єкт водним об’єктом у розумінні Водного кодексу України».

Правозахисник Тамара Харчилава запевняє, що ці документи не мають ніякої законної сили, а в реєстрі дозвільної документації дозвіл на будівництво на цій ділянці відсутній.

Мешканець вулиці Княжий затон Сергій Миронюк впевнений, що на Позняках діє ціла будівельна мафія: «Ще у 2013 році той самий забудовник привозив проти нас цілий загін беркутівців, озброєних автоматами. Забудовники – це привладні бізнесмени, які використовують брудні технології. Тітушки – це їхня приватна армія. Також вони прикриваються шляхетною метою: наприклад, віддати безкоштовно частину квартир постраждалим від афери компанії «Еліта-Центр» або ж працівникам СБУ. Таким чином вони убезпечують себе від переслідувань з боку СБУ. Київська та дарницька влади повели себе найганебнішим чином: вони не з’являлися під час протистояння. Не прийшли навіть депутати від БПП «Солідарність», обрані по цьому округу».

Найбільше допомогли протестувальникам активісти Конгресу Українських Націоналістів, Самооборони Майдану та цивільного корпусу “Азов”, і не дивно: там, де замість слів відбуваються бійки, треба вміти добряче махати кулаками.

Активіст Олександр Брильов каже, що ще однієї багатоповерхівки Позняки просто не витримають: «Цей монстр на тисячу триста квартир, який з’явиться у нашому районі, де й так не вистачає соціальної інфраструктури, – справжня біда. Замість нових шкіл та дитячих садочків у нас будують торговельні центри. Щільність населення у нас вже перевищує шістьсот людей на гектар, що порушує всі припустимі норми. Після заселення нового будинку в районі з’явиться ще три тисячі мешканців, і куди підуть їхні діти?»

Архітектор і природоохоронець Тетяна Булавська запевняє, що забудовник порушує норми: «Вони взяли собі ділянку площею в 1,8 гектар і якимось дивним чином спромоглися засадити туди шість двадцятишестиповерхових секцій. У конкурсній документації на ділянку значиться 920 квартир, а тепер вже йдеться про тисячу двісті сімдесят. На плані я бачу, що вони замалювали під забудову навіть хатинки приватного сектора».

Представник Інституту водних проблем і меліорації Віктор Вишневський каже, що на користь озера існує багато документів: «На карті 1932 року озеро Качине простежується чітко, хоча тоді ще не існувало ніякого житлового масиву Позняки. Там тоді була розгалужена система водойм, яка являла собою старицю (колишнє річище) Дніпра. Так само це озеро наявне на німецькій аерофотозйомці 1943 року. На топографічній карті 1990 року ця водойма навіть підписана “озеро”. За цей час калюжа або будь-яка штучна водойма вже давно би висохла».

«Державна інспекція екології міста Києва з’ясувала, що існує два суперечливих пакети документів, – розповіла Тамара Харчилава. – Тому вона попросила Київську міськраду провести додаткову екологічну експертизу з долученням громадськості, науковців та врахуванням висновку Інституту водних ресурсів та меліорації».

Тут варто також згадати про лист Управління водних ресурсів у Києві та області, де йдеться про те, що: «…дана водойма — є озеро, яке з’єднано колектором з озером на протилежному боці вулиці Здолбунівська. Проектні рішення щодо ліквідації даного водного об’єкта не погоджувалися із органами водного господарства».

Українська Гельсінська спілка з прав людини цього року започаткувала проект «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах і селищах», який спрямований на підтримку екологічних активістів в суді. Ініціатор та керівник проекту юрист-аналітик УГСПЛ Олена Сапожнікова бачить вирішення цієї проблеми так:

«Наразі ми вивчаємо всі документи, надані нам екологічними активістами. Але вже зараз найбільш оптимальним виходом із ситуації виглядає вимога скасувати рішення про надання цієї земельної ділянки під забудову. Якщо активістів на захист озера буде тисячі, то владі буде складно не дослухатися до людей. Їй потрібно буде врегулювати проблему в законний спосіб, а не закривати очі на дії “тітушок” проти активістів і залишатися таким чином на стороні забудовників. Як варіант, мерія може запропонувати забудовникам рівнозначну ділянку під забудову, але в іншому місці Києва, де не потрібно буде засипати озеро чи знищувати будь-які інші природні об’єкти».

Текст та фото (окрім вказаних) – Олег Шинкаренко