28 січня 2021 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №3196-д про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України”. Пропонуємо вашій увазі аналітичний огляд документу, який містить ризики для прав та свобод людини.

В першу чергу важливо зазначити, що цей проект містить багато недоліків і вони часто стосуються не окремого аспекту або елементу правового регулювання, а мають системний і комплексний характер. І власне це зумовлює велику небезпеку цього документу для прав та свобод людини,  на що вже тривалий час звертають увагу правозахисні організації України. Тільки за останній час є заяви Правозахисного  порядку  денного (ініціативи, що об’єднує найбільш впливові правозахисні організації),  Коаліції за вільний інтернет, Національної асоціація медіа, Харківської правозахисної групи.

Також ці питання були предметом обговорення на прес-конференції на тему: “Підміна понять: під гаслом ліквідації економічної функції СБУ пропонується безконтрольність спецслужби та інтернет-цензура”.

Якщо говорити про загрози праву людей на приватність, то Їх можна поділити на декілька блоків.

 Збір та обробка інформації

Законопроєкт надає СБУ право доступу до будь-яких баз даних, приладів аудіо- та відеоспостереження та інших матеріальних носіїв інформації. Він не містить чіткого обсягу інформації, яку можна обробляти для цілей національної безпеки, а також правил обробки.

Це створює не просто ризик порушення права на повагу до приватного і сімейного життя, у тому числі неправомірного доступу до персональних даних, але, більш того, така процедура порушує вимоги Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, котрі висувають низку вимог до доступу до персональних даних.

Таке широке право дозволить отримати дані мільйонів користувачів мобільного оператора чи інтернет-провайдера, а також вилучити особисті телефони, фотоапарати, ноутбуки для використання інформації на них.

Більше того, це можна буде зробити без відповідного рішення суду. А як зазначає у своєму висновку Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, велике занепокоєння викликає той факт, що СБУ буде дозволено посилатися на «згоду» осіб. Адже, зіткнувшись з озброєними співробітниками СБУ, люди, скоріше за все, не будуть відмовляти у наданні згоди.

Важливо, щоб доступ СБУ до персональних даних та конфіденційної інформації, реєстрів та баз даних відповідав принципу законності. Мають бути чіткі підстави та порядок отримання такого доступу, а також обмеження безконтрольного доступу до інформації, яка належить суб’єктам господарювання. Доступ можливий лише для розслідування конкретних злочинів і за санкцією суду, а не просто для виконання функцій СБУ.

Зняття інформації з телекомунікаційних мереж

Законопроєкт дозволяє СБУ знімати інформацію з телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних мереж (зокрема, інформацію про абонента, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст).

Однак документ не визначає процедури зняття інформації. Більше того, у проєкті відсутні будь-які гарантії, зокрема те, що інформація має збиратися у мінімально необхідному обсязі і лише з причин, що виправдовують втручання в приватне життя.

Це дозволяє СБУ прослуховувати телефонні розмови, перехоплювати електронні комунікації без жодних обмежень і може призвести до порушення права на повагу до приватного і сімейного життя.

У зв’язку із цим необхідним є уточнення щодо обов’язкового судового нагляду над заходами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж чи доступу до інформації відповідних провайдерів (операторів). Також варто розглянути можливість окремого правового регулювання питання перехоплення телекомунікацій, яке має враховувати європейські стандарти та гарантії захисту прав людини при здійснені цих заходів.

Механізми нагляду за діяльністю СБУ

Законопроєкт не передбачає незалежного дієвого механізму нагляду за діяльністю СБУ, зокрема за дотриманням національного законодавства та міжнародних стандартів в галузі прав людини під час здійснення правоохоронних функцій та заходів зняття та збору інформації.

Відсутність належної системи нагляду збільшує ризик зловживань і порушень, зокрема і щодо права на приватність. Слід зазначити, що вводиться новий режим контррозвідувальної діяльності, що по суті, створює новий вид оперативно-розшукової діяльності, але без належних гарантій захисту прав людини і механізмів контролю за спецслужбою.

Як вже було зазначено вище, перелічені проблеми законопроекту щодо права на приватність необхідно розглядати в ширшому контексті концептуальних недоліків цього документу, які призводять до того, що фактично не відбувається необхідної реформи СБУ, а навпаки ці зміни створюють значні ризики порушень прав людини спецслужбою.

На жаль,  окремими правками ці концептуальні недоліки навряд чи можна вирішити, особливо враховуючи, що робоча група щодо доопрацювання законопроекту не схильна враховувати пропозиції правозахисників. Тому Українська Гельсінська спілка з прав людини  разом із платформою Правозахисний порядок денний вимагає  відхилення проекту Закону № 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України».

Автор:  Максим Щербатюк, програмний директор Українскої гельсінської спілки з прав людини.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».