Юристи Української Гельсінської спілки з прав людини допомогли жінці, яка народила в окупованому Криму, зареєструвати дитину в Україні. Правозахисникам довелось добряче попрацювати, перш ніж Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення щодо реєстрації дитини у Львові та видачі матері свідоцтва про народження дитини українського зразка.

Ми вже писали про те, які перешкоди створювала держава у здавалось би такій звичайній процедурі, як реєстрація дитини — для жінки, яка народила в Криму, справу з формальної реєстрації документів перетворили на експертизу батьківства.

Нагадаємо, що мати дівчинки, переїхавши з Криму до Львова та оселившись там, хотіла узаконити свідоцтво про народження немовляти в Україні. Щоб отримати всі необхідні документи на дочку, жінка звернулась до Галицького районного суду міста Львова із заявою про встановлення юридичного факту народження — як того вимагає чинне законодавство. Суд розглянув заяву, але відмовив матері у перереєстрації дитини, посилаючись на те, що начебто немає документів, які б засвідчували народження дівчинки — Україна не визнає свідоцтва, виданого при народженні дитини на окупованій території. Найабсурднішим в цій ситуації виявилось рішення суду, відповідно до якого, пані Юлія, щоб довести той факт, що вона дійсно є матір’ю дівчинки, повинна була провести аналіз ДНК.

Юристи УГСПЛ не погодились з рішенням Галицького районного суду м. Львова, вбачаючи у ньому пряме порушення права жінки на повагу до приватного і сімейного життя, права на ім’я та соціальний захист, а також гарантій з боку держави щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб в результаті окупації території України, і подали апеляційну скаргу. Аргументи та докази, які навели правозахисники, що свідоцтво про народження дитини може бути видано Україною без аналізу ДНК на підставі іншої наявної у заявниці документації, виявилися для Апеляційного суду Львівської області переконливими. Як результат — суд задовольнив апеляційну скаргу та ухвалив рішення про встановлення факту народження дитини.

На думку юристів УГСПЛ, проблеми, з якими стикаються мешканці окупованих територій та внутрішньо переміщені особи щодо питань засвідчення народження або смерті, потребують системного вирішення. Оскільки проблема не в самій процедурі перереєстрації, а у тому, що ті вимоги, які формально можуть висувати українські суди при розгляді таких справ, практично неможливо виконати. Звичайні люди потрапляють у пастку.

“Подібні питання, як у пані Юлії, мають вирішуватись не через суд, як є це зараз, а адміністративним шляхом. На сьогодні існує величезна потреба у тому, щоб розробити та прописати адміністративну процедуру, яка б дозволяла без зайвого клопоту перереєструвати Україною документи, видані російськими окупаційними органами влади. Поки що людина залишається на одинці зі своїми проблемами, які виникли не з її вини. Не людина винна, що їй видали “неправильні документи”, а держава — яка не може забезпечити відповідними свідоцтвами своїх громадян у ситуації конфлікту з країною-агресором” — розповідає Олег Ільницький, юрист Львівської громадської приймальні УГСПЛ.

На думку юристів Української Гельсінської спілки з прав людини, зміни до Цивільно-процесуального кодексу України щодо врегулювання питань засвідчення народження або смерті на окупованих територіях України, у реальному життя не вирішують проблему, з якою стикаються мешканці окупованих територій та внутрішньо переміщені особи.

“Якщо запропонований судовий шлях, за матеріалами оприлюдненої судової практики, безпроблемно «по узвичаєній схемі» реалізується у столичних судах та судах суміжних із окупованою територією областей, то справа пані Юлії у Львові показово продемонструвала «підводні камені» та проблеми «неформатного» підходу до судового встановлення юридичних фактів, що виникли на тимчасово окупованій території, суддями, для яких такі справи одиничні. А тому яскраво продемонструвала хибність обраного шляху і підтвердила необхідність пошуку судової альтернативи” — підсумовує юрист Олег Ільницький.

Наразі юристи приймальні працюють над тим, щоб допомогти жінці відстояти її право на виплату допомоги по народженню дитини — через проблеми, які виникли з перереєстрацією дитини, збіг 12-місячний строк, передбачений законом для оформлення відповідної допомоги. Цікаво, що у своєму рішенні Апеляційний суд Львівської області відзначив, що вина заявниці у ситуації з реєстрацією відсутня, що дає можливість спробувати юридичними шляхами вплинути на практику застосування відповідних право обмежувальних положень, що зовсім недоречні у таких випадках. Тож в цій історії ще рано ставити крапку.

підготувала Тетяна Гончарук