Від початку воєнних дій установи виконання покарань, ізолятори тимчасового тримання та слідчі ізолятори опинилися під низкою ризиків з якими усі громадяни стикаються у регіонах, де ведуться активні бойові дії. Такі ризики пов’язані як безпосередньо із загрозою обстрілів відповідних установ, так із ймовірними труднощами щодо матеріально-побутового забезпечення цих установ, забезпечення продуктами харчування, водою, засобами гігієни чи медикаментами. Нижче розглянемо основні питання, які повинні бути врегульовані для забезпечення прав засуджених та їх безпеки.

Забезпечення безпеки засуджених під час повітряної тривоги:

При сигналах тривоги та безпосередній загрозі персонал установ виконання покарань повинен вжити заходів щодо зосередження засуджених та осіб, узятих під варту, у безпечному місці (укритті).

Укриття повинні бути додатково обладнані засобами відпочинку (місця для сидіння), обігріву та запасами питної води.

Установи виконання покарань також повинні дотримуватися світломаскування у нічний час доби із одночасним патрулюванням прилеглих територій, під час якого особлива увага звертається на так звані «мітки» та інші підозрілі предмети.

Звільнення, права ув’язнених та евакуація:

Наразі актуальним питанням є заняття для засуджених щодо безпеки життя, а також інформування про евакуаційні рейси для звільнених засуджених.

За інформацією Мін’юсту для більш безпечного проходження блок-постів звільненими засудженими за рішенням департаменту до довідки про звільнення додається контактний телефон установи для можливого підтвердження такої інформації.

Крім того, наразі громадські об’єднання також надають допомогу, зокрема щодо супроводження звільнених, допомоги із переїздом, коли громадський транспорт припинив роботу, надання необхідної логістичної інформації щодо переїзду та забезпечення тимчасового притулку особам, які не мають можливості дістатися додому або не мають власного дому.

До таких організацій, серед іншого, відносяться Благодійна організація FREE ZONE (контактні телефони: +38 097 556 08 93, +38 050 922 11 39, електронна пошта: [email protected]) та Громадська організація “Альянс Української Єдності” (контактний телефон: +38 068 933 28 82, електронна пошта:
[email protected]).

Водночас згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України» від 19.03.2022 №320 (далі – Постанова КМУ від 19.03.2022 №320) на період воєнного стану у виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки Державної кримінально-виконавчої служби можуть утворюватися дільниці для тримання засуджених. Перелік виправних колоній, у яких утворюються дільниці для тримання засуджених, визначається Мін’юстом.

Особи, засуджені до обмежень волі, можуть бути направлені для відбування покарання чи переведені з одного виправного центру (дільниці для тримання засуджених) до іншого виправного центру (дільниці для тримання засуджених) відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та нормативно-правових актів.

Приймання засуджених до дільниць  для їх тримання, їх облік, умови відбування покарання, залучення до праці та медичне обслуговування здійснюються відповідно до глави 13 Кримінально-виконавчого кодексу України.

У дільниці для тримання засуджених вони тримаються під наглядом. Водночас про прибуття засудженого до дільниці для тримання засуджених адміністрація виправної колонії зобов’язана протягом трьох діб повідомити одного із членів його сім’ї або близьких родичів за вибором засудженого.

Евакуація засуджених та осіб, взятих під варту, з одного установи виконання покарань до іншої здійснюється відповідно до Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 934.

Евакуація засуджених та осіб, взятих під варту, проводиться з місцевостей, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань з відповідним режимом утримання, які розташовані в безпечній місцевості.

Адміністрації установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань, які розташовані в місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії:

• здійснюють збір, облік та передачу підрозділам конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту;
• уточнюють дані про спеціальний (додатково обладнаний) залізничний (автомобільний) транспорт, строк його подачі, маршрути і порядок руху, організовують у разі потреби взаємодію з підрозділом ПАТ “Укрзалізниця”;
• уточнюють чисельність засуджених та осіб, взятих під варту, порядок їх розміщення у спеціальному (додатково обладнаному) залізничному (автомобільному) транспорті;
• здійснюють посадку засуджених та осіб, взятих під варту, на спеціальний (додатково обладнаний) залізничний (автомобільний) транспорт;
• інформують про хід здійснення заходів евакуації відповідне військове командування та місцеву держадміністрацію (військову адміністрацію в разі її утворення), а також за підпорядкованістю комісії з питань евакуації, утворені в територіальних (міжрегіональних, регіональних) органах Мін’юсту, Національної поліції, Служби правопорядку, ізоляторах тимчасового тримання СБУ;
• організовують надання медичної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, їх матеріально-побутове забезпечення, громадську безпеку і порядок.

 

Отримання актуальної інформації та соціальна робота:

Важливим наразі є також об’єктивне інформування засуджених щодо оперативної обстановки в країні, підтримка контактів із рідними, а також доведення до засуджених умов та порядку можливого вступу до сил національного спротиву після звільнення з установи виконання покарань. Відтак керівництво установ повинно створювати відповідні умови та докладати зусиль для того, щоб навіть у воєнний час засуджені мали змогу підтримувати зв’язки з родичами  та отримувати актуальну інформацію від офіційних джерел.

Засудженим повинна надаватися необхідна психологічна підтримка та за потреби необхідні заспокоюючі ліки, оскільки засуджені можуть зазнавати негативних психологічних переживань через отримання інформації про втрати у своїх містах, серед їхніх близьких та знайомих. Для покращення психологічного та соціального клімату до установ можуть запрошуватися представники релігійних та громадських організацій.

 

В’язничне виробництво та гуманітарна допомога:

У зв’язку із введенням воєнного стану установи виконання покарань можуть впроваджувати нові напрями виробничої діяльності для задоволення потреб оборони держави та цивільного населення.

Водночас в період ведення активних воєнних дій установи виконання покарань можуть стикатися із особливими проблемами матеріально-побутового та медичного забезпечення.

З огляду на це національні органи вживають заходів із отримання міжнародної технічної допомоги для безперебійного функціонування в’язничної інфраструктури. Для отримання гуманітарної допомоги, зокрема продуктів харчування ліків та предметів першої необхідності, налагоджується співпраця із міжнародними організаціями, національними та місцевими благодійними, громадськими, релігійними організаціями та органами місцевої влади.

Звертаємо увагу, що для вирішення  питань координації збору та розподілу гуманітарної допомоги  в’язницям у Державній кримінально-виконавчій службі утворено гуманітарний штаб (електронна пошта: [email protected], контактний телефон: +380963892269).

Під час воєнних дій штаб в цілодобовому режимі координує накопичення та доставку гуманітарної допомоги виправним колоніям та слідчим ізоляторам. За інформацією Мін’юсту на сьогодні у виправні колонії та СІЗО, які перебувають в зоні бойових дій було відправлено більше 32 тонн гуманітарної допомоги.

 

Щодо медичного обслуговування засуджених:

Згідно з Постановою КМУ від 19.03.2022 №320 на період воєнного стану медичне обслуговування здійснюються відповідно до глави 13 Кримінально-виконавчого кодексу України. Тобто змін у порядку медичного обслуговування засуджених не було.

У закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.

Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я. Для цього при установах створюються та функціонують медичні частини.

На медичну частину установи виконання покарань покладається обов’язок здійснення контролю за станом здоров’я засуджених шляхом проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду, надання первинної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги, амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги відповідно до Основ законодавства про охорону здоров’я.

Амбулаторний прийом засуджених здійснюється лікарем у медичній частині щодня у години, для чого засуджені особисто записуються у журналі попереднього запису на амбулаторний прийом.

Прийом засуджених у стаціонар медичної частини здійснюється за наявності у медичній карті висновку лікаря про необхідність проведення обстеження та лікування в умовах стаціонару.

У лікарняних закладах надається спеціалізована (вторинна) медична допомога, до якої входять:

• надання спеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації засудженим в умовах стаціонару;
• визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
• обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
• проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу;
• превентивна медицина (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання заразним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання).

 

Звільнення з під варти для проходження військової служби:

22 березня 2022 року набрали чинності зміни до Кримінально-процесуального кодексу, який було доповнено статтею 616,[1] згідно з якою особам, що підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення та стосовно яких обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою була надана можливість звернутись до прокурора із заявою про скасування такого запобіжного заходу для подальшого призову на військову службу під час мобілізації.

Так, підозрюваний (обвинувачений) може звернутися до прокурора з клопотанням про скасування тримання під вартою для проходження військової служби за призовом. Після чого прокурор розглядає клопотання, оцінює відповідні ризики та може звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді.

Слідчий суддя або суд невідкладно розглядає клопотання прокурора і виносить рішення щодо запобіжного заходу.

Звільнений з-під варти не пізніше 24-х годин має з’явитись для призову на військову службу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації. У разі порушення цих вимог прокурор ініціює обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також передбачається можливість зміни інших запобіжних заходів. Водночас запобіжний захід у вигляді застави може бути змінений на особисте зобов’язання, якщо клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані у заставу (повністю чи частково), на рахунки НБУ для цілей оборони України.

Звертаємо увагу, що у ст. 616 КПК передбачено перелік кримінальних правопорушень, підозрювані, обвинувачені у вчиненні яких не мають права на скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з міркувань проходження військової служби під час мобілізації: ст.ст. 115, 146–147, 152–156, 255, 255-1, 257, 258–262, 305–321, 330, 335–337, 401–414, 426–433, 436, 437–442 Кримінального кодексу України.

Окрім того, з моменту введення воєнного стану в Україні передбачена можливість звернення до Президента України із клопотанням (заявою) про помилування засуджених із бойовим досвідом для оборони країни.

Так, за інформацією Департаменту виконання кримінальних покарань Мін’юсту станом на 5 березня 2022 року Президент України помилував 363 засуджених, які відбували покарання у виправних центрах і мали нетривалі строки покарання та ненасильницькі статті.

Процедура прийняття рішення передбачає, що засуджений пише клопотання, адміністрація колонії передає його Комісії при Президентові України у питаннях помилування. Після чого Комісія направляє списки Президенту України, який їх підписує. Рішення про помилування надсилають в установу виконання покарань і людину мають звільнити.

За помилуваними особами повинні приїхати представник Збройних сил, або представник Територіальної оборони. Якщо колишній засуджений мав значний бойовий досвід, то його забирають у свою частину, а інші особи долучаються до Територіальної оборони.

Таким чином, адміністрації установ виконання покарань повинні інформувати засуджених про можливість звільнення і роз’яснювати відповідні процедури для осіб, які виявили бажання захищати нашу країну.

 

---

[1]Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав». Доступно за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#Text