Журналісти Херсона у судовому порядку захистили своє право на свободу слова і право читачів одержувати інформацію через ЗМІ. Рупор вже писав про рішення суду, яким заборонялося всім журналістам писати про певні події. Пропонуємо продовження цієї історії.

Нагадаємо: у липні заступник міського голови Херсона А. Ротова пред’явила щотижневику «ВІК» позов про стягнення 15 тисяч гривень компенсації моральної шкоди гідності та ділової репутації, нібито нанесеного публікаціями газети. До рішення щодо позову віце-мер клопоталася перед судом, щоби той заборонив редакції «ВІКа» будь-що писати про її діяльність.

Суддя місцевого Суворівського суду Олександр Головко «з метою забезпечення незалежності суду» виніс ухвалу: «Заборонити ТОВ «Телерадіокомпанія «ВІК»… та іншим особам протягом розгляду справи за позовом Ротової А. І. до ТОВ «Телерадіокомпанія «ВІК»… поширювати за допомогою засобів масової інформації будь-які відомості щодо причетності Ротової А. І. до діяльності у сфері поховання, про порушення нею вимог Конституції та Законів України». Вийшло, що суддя заборонив УСІМ ЗМІ України поширювати відомості з приводу можливих порушень Законів і Конституції – ЧИНОВНИКОМ.

Вердикт судді Олександра Головка редакція «ВІК» оскаржила в апеляційному суді.

Крім того, заборона «іншим особам» писати про порушення Конституції і законів України обурила багатьох місцевих журналістів. Херсонська міська асоціація журналістів «Південь» запропонувала юридичну допомогу всім представникам “четвертої влади”, які визнають за необхідне відстоювати свої права на свободу слова в суді. В результаті 23 кореспондента місцевих видань оскаржили ухвалу у вищій інстанції.

І от 4 грудня Апеляційний суд Херсонської області дав оцінку діям судді О. Головко: «…висновок суду про необхідність забезпечення позову Ротової А. І. шляхом заборони подальших публікацій відповідачами й іншими особами щодо зазначених у позовній заяві обставин суперечить вимогам ст.ст. 149, 152 ЦПК України». Іншими словами, суддя О. Головко застосував «не ті» статті цивільно-процесуального кодексу.

Апеляційна інстанція також звернула увагу на той факт, що суддя місцевого суду не мав права забороняти будь що особам, які НЕ МАЮТЬ НІЯКОГО відношення до судової суперечки між чиновником міськвиконкому та ТОВ «Телерадіокомпанія ВІК».

«Забороняючи поширювати за допомогою ЗМІ будь-які відомості щодо діяльності позивачки, суд наклав таку заборону, крім відповідачів, і на інших осіб, не визначивши їх коло… чим вийшов за межі спірних правовідносин», – говориться в ухвалі Апеляційного суду.

У такий спосіб Апеляційний суд повернув «у межі» суддю, а також право журналістам поширювати відомості про порушення законів чиновником. Адже свобода слова тому і вважається однією з найважливіших цінностей у демократичному суспільстві, що дозволяє контролювати цьому суспільству дії владних осіб. Громадяни мають право знати, що ця влада робить, чи не виходить вона за межі законів, на що витрачаються їхні податки? А збирати і поширювати інформацію з цих питань – професійний обов’язок журналістів.

Слід зазначити, що ніколи ще журналісти різних видань Херсона так дружньо не виступали на захист своїх прав у суді. Це стало можливим завдяки проекту «Свободі слова в Херсонській області – юридичну підтримку» Херсонської міської асоціації журналістів «Південь». Проект підтриманий Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні.