Максим Корнієнко – координатор Сумської платформи реформ, яка реалізує корисні для громади ініціативи, займається моніторингом пасажирського транспорту, популяризує бюджет участі та намагається тримати в тонусі місцевих депутатів, впроваджуючи антикорупційні проекти та відслідковуючи, хто з них як дотримується своїх передвиборчих обіцянок. Про те, з чого починалась активізація місцевих активних громадян та які теми важливі для громадських організацій в Сумах – в черговому інтерв’ю громадської приймальні УГСПЛ в рамках проєкту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”.

Що таке Сумська платформа реформ, чим вона займається на хто був ініціатором її створення?

Це коаліція – хоч не люблю це слово – спільнота, об’єднання громадських організацій та окремих активістів, які сформувалися свого часу в один із перших проєктів – створення громадського простору “Розумний хаб”. За сприяння обласної адміністрації ми привели в порядок одне з захаращених приміщень та почали там проводити різні корисні заходи самостійно та давати можливість організовувати свої суспільно важливі заходи іншим. Це був перший партнерський проект декількох організацій. Потім Реанімаційний пакет реформ (коаліція провідних громадських організацій та експертів України, які об’єдналися, щоби просувати та імплементувати реформи – авт). проводив політику щодо створення місцевих коаліцій за своїми принципами, тож ми почали на базі неформального об’єднання в Сумах розвивати цей напрямок, який вони запропонували. Спочатку було відкрите запрошення бажаючих та діючих в місті організацій та активістів, яким розказали, як працює РПР, та запропонували спільно напрацювати конструктивний порядок денний. Далі ми сформулювали місцеву Дорожню карту реформ з метою напрацювання спільних механізмів роботи кожній організації за своїми напрямками. В підсумку з близько 20 організацій на початку шляху деякі відсіялися після того, як зрозуміли, що треба не просто очікувати чогось, а писати спільні проекти та працювати, і до конструктивної співпраці в рамках коаліції дійшло 10 місцевих організацій. На той момент у нас було 4 напрями, за якими працювали наші громадські організації: місцевий бюджет (запровадження прозорих закупівель, залучення громадян до консультацій по питанням місцевого бюджету тощо), транспорт (якість перевезень пасажирським транспортом у місті), засоби електронної демократії в громаді (електронні петиції, партиципаторний бюджет) та судоустрій (проводили моніторинг декларацій, відслідковували родинні зв’язки суддів, розповідали про механізми суду у смартфоні).

Антикорупційні розслідування, особливо в невеликому місті, це завжди ризик “комусь перейти дорогу”, поцікавитись тим, що хотіли би сховати на місцевому рівні. Чи були/є у вас побоювання займатися цією темою, чи охоче в Сумах беруться за такі проєкти?

Відверто не дуже охоче останнім часом займаються даним напрямком, але не в ризиках причина. Особисто я працював в цій темі ще в 2015-2016 рр. в громадській комісії по місцевому бюджету, моніторив закупівлі, тобто займався активно антикорупційним напрямом. Окремі інциденти звісно були… Коли ти, наприклад, фотографуєш комунальний довгобуд, який з роками вийшов вдвічі дорожчий по вартості, і одразу отримуєш запитання від підрядників, які вже знали, хто ти і навіщо це робиш… Або окремі перевізники громадського транспорту, які говорили про те, що “місто маленьке” у відповідь на підняття важливих тем якості та доступності перевезень, стану маршруток, необхідності перевірок та моніторингу транспорту (Сумська платформа реформ, наприклад, розробила такий інструмент як RUKH.SUMY.UA: Громадський транспорт для людей, портал, де можна поскаржитись на перевізників). Чи лякали такі моменти? Навряд: ті, хто дійсно може нанести шкоду – не погрожують. Побоювання були в іншому: що ти б’єшся даремно, як лобом об стіну і не бачиш особливо якихось змін. За нашими розслідуваннями була відкрита не одна кримінальна справа, які потім тихенько закривалася з невідомих причин – не будемо домислами займатися про те, що таким чином громадський моніторинг допомагає нечистим на руку правохоронцям “заробити”. А те економне та раціональне використання бюджетних коштів – воно нікому крім невеликої групки свідомих громадян то і не треба… Бо мало-хто задумується, що публічні фінанси – це наше спільне надбання. От оце дійсно демотивує. І тому наразі вважаю більш доцільним та корисним займатися саме поступовим формуванням  суспільного запиту на громадський контроль за діяльністю органів влади. Один із прикладів – це наша інформаційна кампанія “Розумієш?” на носіях зовнішньої реклами та #розумієш на фейсбук сторінці Сумської платформи реформ напередодні місцевих виборів. Минулого тижня ми презентували черговий антикорупційний проєкт “Контролюй депутата”, під час реалізації якого плануємо привернути увагу мешканців міста та актуалізувати проблеми потенційних корупційних ризиків при прийнятті рішень міською владою шляхом аналізу виконання бюджетних програм, моніторингу депутатських голосувань, відстеження потенційних конфліктів інтересів тощо.

На твою думку, навіщо об’єднувати організації? Чи взагалі потрібні такі об’єднання, коаліції організації активістів. Чи не є більш дієвим активне конкурентне оточення?

Якщо ми говоримо про громадський сектор, то в ньому на мою думку точно не допомагає постійна боротьба з конкурентами. Адже навпаки, конкуренція досить часто заважає. Коли є люди, що вважають, що тільки вони є “правильними активістами”, а всі інші щось роблять неправильно. Особливо це не гарно, коли люди намагаються публічно очорнити один одного, хоча по суті, займаються однією справою і на меті мають покращення суспільного життя. В результаті маємо негативне сприйняття широкою громадськістю громадського сектору загалом – працює оцей наратив про “грантоєдів” і “соросят”, які незрозуміло чим займаються. А користь об’єднання – більше можливостей для адвокації та зміцнення впливу для реалізації спільної мети. Покращується сприйняття владою: не один якийсь активіст (що сприймається як чергового міський навіжений) займається певною справою, а кілька організацій, які мають певний план дій, виступають публічно. Чи може хтось один чогось добитися? Може, не будемо це заперечувати, але такі випадки – швидше виняток, а не правило. Одиночна громадська активність також важлива, але на своєму рівні, мінімальному, який буде відрізнятися по ефективності від авторитету та впливу об’єднання.

Скільки зараз організації в Сумській платформі реформ? Чи плануєте долучати нові?

Дев’ять. Усі вони сумські. Думали про розширення в рамках останніх проектів. Об’їздили найближчі громади до Сум та представляли свої напрацювання, такі як “Хто мій депутат” в Сумах (корисна карта з контактами місцевих депутатів та іншою інформацією), інші інструменти, які, наприклад, дають можливості дізнатися, хто як голосує, чи збігається це з обіцянками, що були напередодні виборів. Коли депутат знає, що про його персональне голосування дізнаються в громаді, це працює і як інформаційна кампанія та як адвокація – він трохи задумується перед прийняттям певного рішення. І коли ми спілкувалися з людьми в громадах, то виникло питання про розширення та долучення нових організацій та активістів, принаймні, почнемо з райцентрів: Шостка, Конотоп, Ромни… Для Білопілля, до речі, ми вже зробили аналогічний сайт “Хто мій депутат? Білопілля”. Цей інструмент і корисний і зрозумілий у використанні. Можливо, якась із громад ще захоче долучитися до масштабування сервісу – ми допоможемо із задоволенням.

Щодо втілення громадського, партиципаторного бюджету в Сумах. Ти давно в цій темі, є членом координаційної ради при міськраді. Тож, твоя власна думка, як своєю ідеєю заразити інших людей?

Ідея успішна тоді, коли ти сам нею запалений, коли вона на користь суспільству і ти це відчуваєш і хочеш реалізувати. Тоді її підтримують інші. А якщо людина сподівається лише, що треба щось робити, але щоб хтось замість тебе… То не вийде. Треба азарт, запал – це поєднує навколо теми. Особисто я проєкти не подавав – хочеться бути неупередженим, допомагати іншим втілювати свої плани в реальність, працювати над розвитком та вдосконаленням даного інструменту громадської участі в Сумах, коли люди подають свої проєкти, а влада долучається до реалізації. 

Остання важлива справа в цьому напрямі, яку спільнота Сумської платформи реформ “вела” протягом всього шляху від зародження ініціативи до юридичного впровадження її в життя – в Сумах нещодавно прийняли Положення про Шкільний громадський бюджет. Не всі вірили в успішність нашої ініціативи, адвокацію якої було розпочато ще навесні, робили все крок за кроком: створення колективної е-петиції, інформаційна та агітаційна робота, адвокаційна робота з депутатськими фракціями та презентація петиції перед депутатським корпусом, розробка тематичного стікерпака та телеграм-стікерів для промоції, входження представника Платформи до відповідної робочої групи з напрацювання положення та включення до неї представниці ініціативної групи старшокласників, співпраця профільних управлінь мерії з громадськістю та старшокласниками в рамках робочої групи – все це допомогло дійти компромісу та обрати для Сум інноваційний змішаний формат шкільного громадського бюджету. Далі на черзі не менш важливий етап – врахування в проекті міського бюджету на 2022 рік необхідної суми коштів під реалізацію ініціативи (наразі це 1 млн.грн). Ну і найцікавіше – практичне впровадження інструменту в життя безпосередньо на рівні шкіл. 

“Змінюй! або живи як є…” – це гасло, запроваджене ще на етапі попередньої нашої співпраці з міськими старшокласниками, стало лейтмотивом адвокаційної кампанії із запровадження Шкільного громадського бюджету. І насправді воно є ключовим для всієї діяльності Платформи. Тим, хто прагне долучатися до спільної роботи і працювати, змінювати щось у місті на краще – ми допоможемо завжди. Але лише тим, хто сам знає, чого хоче, і готовий докласти до цього зусиль, а не сподіватися на інших. Все в наших руках. 

***

Матеріал підготовлено у рамках проєкту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за підтримки Європейського Союзу.