Тиждень тому, 31 березня, відбулася зустріч між представниками українських громадських організацій та посадовцями Офісу Секретаря Сполучених Штатів Америки у Варшаві.

У зустрічі взяли участь помічник державного секретаря США з питань міжнародної боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності (INL) Тодд Д. Робінсон, директор INL Сара Лангенкамп, Олена Галушка, Софія Корнєєва, Ольга Айвазовська та Олена Сапожнікова. Зокрема, Робінсон підкреслив внесок INL у мільйони доларів у захисне та рятувальне обладнання для правоохоронних органів, у тому числі для Державної прикордонної служби.

Я звернулася до учасників зустрічі та до всіх зацікавлених сторін, які можуть допомогти Україні з такими словами:

«Миру усім!

Від імені всіх українців я хотіла б подякувати американському народу за те, що він відкрив двері українським біженцям. Цивільні жителі 21 століття не повинні проводити своє життя в бункерах; і щоб не просто виграти війну, а потім мирно піти, нам потрібно мати захист українського неба від російських ракет.

Я з Києва, столиці України, яка зараз усіма силами захищається від підступних збройних нападів Російської Федерації. Вісім років я сподівалася, що на сході України і в Криму все владнається. Вісім років я не розуміла, чому світ не бачить, що то війна. Одного разу 24 лютого я зі столичного юриста перетворилася на біженця з трьома дітьми. Коли з неба злітають ракети, їх руками не зупиниш, і я б не захистила дітей юридичними промовами за тих умов, тому я була змушена їхати закордон, а мій чоловік залишився там, як мільйони чоловіків. Мої діти не розуміють, де їх батько, і чому вони були змушені піти без нічого в невідомому напрямку і невідомо наскільки. Більше того, я не знаю, що їм сказати… Єдине, що я знаю, це те, що Україна переможе, бо ми захищаємо свою Батьківщину від загарбника в особі Російської Федерації. Ми можемо захищати свою землю, і ми це зробимо, але коли з неба летять ракети, то це не бій, а хитрі руйнування, які в російській пропагандистській машині називають визволенням і хочуть, щоб увесь світ вірив у цю брехню.

Українці просять цивілізований світ допомогти закрити небо над Україною! Допоможіть врятувати мільйони життів і зупинити зло, яке може прийти на сусідні землі!

Крім того, я хочу звернути вашу увагу на інші чотири основні теми:

1. Напади Росії на лікарні в Україні є військовими злочинами. Наприклад, 9 березня 2022 року авіація Російської Федерації бомбила українське місто Маріуполь. Під ударом потрапило Маріупольське територіальне медичне об’єднання охорони здоров’я дітей та жінок, до складу якого входить пологовий будинок. Постраждали 17 мирних жителів, у тому числі матері, їхні немовлята та лікарі. Загинуло одне немовля. Згодом поранена під час вибуху вагітна жінка також загинула.
2. Військові Російської Федерації жорстоко переслідують посадовців органів місцевого самоврядування, журналістів, релігійних діячів, волонтерів та громадських активістів на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією після її вторгнення в лютому 2022 року.
3. Російська Федерація продовжує використовувати Крим як військову базу для свого повномасштабного наступу на материкову частину України. Тому Російська Федерація примусово змушує українців воювати в Україні проти Криму, вручаючи їм повістки та погрожуючи репресіями у разі відмови. Крім того, тривають політичні переслідування тих, хто виступає проти повної російської агресії проти України або заявляє, що війна є війною. Так, активістку з Ялти на Кримському півострові Олену Гукову російський суд оштрафував на 30 тисяч рублів.
4. У нас є проблеми в ситуації з біженцями, гуманітарними коридорами, військовополоненими, переслідуванням населення на окупованих територіях тощо.

У цих та інших питаннях, які є, ми відкриті для обговорення, українцям потрібна допомога цивілізованого світу!»

На цій зустрічі була також моя 4-річна донька Соломійка, яка теж хотіла зробити свій внесок у забезпечення миру в Україні, адже кожен зараз робить усе, що в його силах. Зокрема, вона допомогла підготувати роздаткові матеріали для цієї зустрічі та роздала їх учасникам у день зустрічі.

Автор статті: Олена Сапожнікова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини