Раніше у блозі Місцевого індексу праву людини вже публікувався допис Андрія Галая на тему: чому інформаційні запити не кращий спосіб дослідження діяльності влади. Продовжуємо досліджувати проблематику в «польових умовах», цього разу ставлячи питання – чи варто довіряти інформації наданій місцевою владою у відповідях на інформаційні запити, на прикладі Рівненської міської ради.

Олена Романова, юристка громадської приймальні УГСПЛ у м.Рівне,
учасниця моніторингової групи «Місцевий індекс прав людини» у Рівненській області 

Розпочнемо з позитиву. Подати запит можна в електронній формі на адресу [email protected] або ж скористатися іншими способами, які вказані на сайті Рівненської міської ради. В рамках моніторингу запити надсилалися в електронній формі і на усі з них вчасно надані відповіді.

А от тепер найцікавіше – з’ясовуємо чи завжди такі відповіді є достовірними та по суті. Наприклад, нами надіслано запит щодо форм спільної діяльності Рівненської міської ради та поліції з населенням у місті Рівне (community policing). В отриманій відповіді за підписом міського голови зазначено, що Рівненська міська рада не є розпорядником інформації і запит перенаправлено до поліції. Така позиція міської ради є незрозумілою, адже питання у запиті сформульоване саме про форми взаємодії та співпраці, а не про самостійні заходи поліції. Більше того, така співпраця передбачена щонайменше Комплексною Програмою профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю в місті Рівному на 2016-2020 роки. Складається враження, що Рівненська міська рада не до кінця володіє інформацією чим займається та яку співпрацю провадить з правоохоронними органами.

Скріншоти витягів із запиту на доступ до публічної та відповіді на нього

Отже якщо б дослідження цього індикатору провадилося виключно на основі відповіді на запит, бал не було б зараховано. Проте завдяки вивченню відкритих джерел та спілкуванню з представниками поліції та пробації все ж вдалося дізнатися про різні форми співпраці з місцевою владою. Детальніше це питання висвітлено у розділі «Безпека громади» Звіту за результатами моніторингу Рівненської міської ради.

Ще одним цікавим прикладом є відповідь на запит щодо місця розташування відеокамер та наявності попереджувальних табличок про те, що ведеться відеоспостереження. Як бачимо у відповіді за підписом начальника відділу автоматизації інформаційного забезпечення і управління нас запевнюють, що на усіх вказаних у відповіді об’єктах розміщено інформаційні повідомлення про те, що ведеться відеоспостереження.

Нами здійснено невеличку прогулянку за адресами Майдан Незалежності,1 та Соборна, 61, камери віднайти вдалося, а ось інформаційних повідомлень про відеоспостереження, як не намагались – ні.

Фото камер відеоспостереження за адресами Соборна, 61 та Майдан Незалежності, 1

Отже, у роботі із відповідями місцевої влади на інформаційні запити моніторам та жителям громади варто керуватися відомим принципом «довіряй, але перевіряй» та за потреби використовувати альтернативні методи збору інформації.