Олена Романова,

юристка громадської приймальні УГСПЛ у м.Рівне,

учасниця моніторингової групи «Місцевий індекс прав людини» у Рівненській області 

Сьогодні важливі відомості про діяльність органів місцевого самоврядування можна знайти на офіційних сайтах. Зручність такого способу оприлюднення інформації очевидна: оперативність, мультимедійні матеріали, необмеженість у кількості даних, легкість розміщення та редагування і головне – доступ для громади в будь-який час.

Та чи забезпечує місцева влада доступність інформації про свою діяльність, за допомогою Інтернету, – для людей з інвалідністю? Чи може людина з порушеннями зору та/або слуху дізнатися актуальні новини з офіційного сайту органу місцевого самоврядування?

Шукаємо відповідь разом, в рамках інструменту моніторингу #Місцевий_індекс_прав_людини, на прикладі Рівненської міської ради, Острозької міської ради та Пісківської ОТГ.

Вимоги законодавства

Так, стаття 21 Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю» передбачає зобов’язання держави забезпечити осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.

Постанова Кабміну «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» №3 від 04.02.2002 р. передбачає, що інформація на офіційному веб-сайті органів виконавчої влади повинна бути доступною для користувачів з вадами зору та слуху.

Також цією постановою встановлено технічні вимоги на створення офіційних веб-сайтів для доступу до них користувачів з вадами зору та слуху, які взяті за критерії при зарахуванні відповідного індикатора під час нашого моніторингу:

1. Аудіо- та відеоматеріали повинні супроводжуватися текстом, еквівалентним інформації, що містить аудіо- та відеозапис. Інформація, розміщена в рухомій стрічці, графічні та мультимедійні матеріали повинні дублюватися за допомогою звичайного тексту.
2. Розмір шрифту тексту, за винятком титрів, повинен змінюватися в межах до 200 відсотків без використання допоміжних технологій та втрати інформаційного наповнення або функціональності офіційного веб-сайту.
3. Візуальне представлення тексту повинно мати коефіцієнт контрастності не менше 5:1.
4. На офіційному веб-сайті повинна бути реалізована зручна навігація за допомогою клавіатури комп’ютера.
5. За наявності значної кількості елементів, доступ до яких може бути ускладнений для користувачів з вадами зору та слуху, рекомендується створити альтернативну версію офіційного веб-сайту з більш простою структурою, яка дублюватиме інформацію на основному офіційному веб-сайті та відповідатиме встановленим вимогам.

Існує також Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений спільним Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України та Державного комітету зв’язку та інформатизації України №1022/7310, п.7.3 якого передбачає:

обов’язкову наявність елементів управління, які надають можливість користувачу змінити   розмір  шрифту,  кольоровий  контраст,  розміщаються  на початку   кожної  веб-сторінки  альтернативної  версії  офіційного веб-сайту  органу  виконавчої  влади,  а  за  її  відсутності – на початку кожної веб-сторінки основної версії.

Ці позиції, лише в більш лаконічному і зручному вигляді закріплені у одному з індикаторів напряму “Право на інформацію” Місцевого індексу прав людини.

Огляд сайтів органів місцевого самоврядування

Сайт Рівненської міської ради: http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/index.aspx

Як можна побачити на скріні головної сторінки сайту Рівненської міської ради, елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність – відсутні, як і альтернативна версія сайту. Окрім цього, новина з відеоблогом міського голови одразу веде на Youtube канал міської ради – без транскрипції, у самому відео відсутні субтитри.

З позитивних моментів – при ручній зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.

Сайт Острозької міської ради: https://www.ostroh.rv.ua/

За аналогією із сайтом Рівненської міської ради бачимо відсутність як елементів управління сайтом, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність, так і альтернативної версія сайту. Розміщена відеоновина про привітання жителів міста-побратима. Відео підписане, проте зміст привітання у текстовій формі не представлено.

При зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.

Сайт Пісківської ОТГ: http://piskiv-gromada.gov.ua/

Одразу бачимо головну відмінність цього сайту порівняно з попередніми – наявність елементів управління сайтом, які дають можливість змінювати шрифт та контрастність. Окрім того при обранні одного з цих елементів – структура сайту спрощується.

Відтак, сайт маленької ОТГ має стати взірцем з точки зору функціональності для сайтів обласного та районного центрів. При зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.

А як у Польщі?

Для порівняння, погляньмо, як виглядають сайти польських міст-побратимів Рівного та Острога – Любліна і Сандомира.

Офіційний сайт міста Люблін (https://lublin.eu/) містить елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.

Більше того, сайт міста Люблін містить інструкцію жестовою мовою щодо можливості отримання послуг перекладача жестової мови щодо доступу до інформації на сайті та можливості сконтактувати з місцевою владою. Подібний підхід потрібно взяти на озброєння і сайтам українських міст.

Офіційний сайт Сандомира (http://www.sandomierz.pl/), аналогічно до сайту Любліна містить елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.

Окрім цього, обидва сайти містять окремий значок «bip», що розшифровується як бюлетень публічної інформації, при натисканні якого відбувається переадресація на суб-сайт з детальними відомостями про діяльність міської ради, що дозволяє розвантажити основний сайт.

Повертаючись до результатів моніторингу, бачимо недотримання Рівненською та Острозькою міськими радами стандартів для доступу до їхніх офіційних сайтів користувачів з вадами зору та слуху.

Що ж далі?

Відповідно до п.18 вже згаданої Постанови КМУ №3 від 04.02.2002 р., моніторити дотримання вимог щодо інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади відповідно до вимог Порядку повинен Державний комітет телебачення та радіомовлення України (далі – Держкомтелерадіо).

Як це не парадоксально, але сайт http://comin.kmu.gov.ua/ органу уповноваженого здійснювати такий моніторинг сам не відповідає заявленим вимогам. Як бачимо на скріні однієї зі сторінок сайту – відсутні елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.

На сайті розміщено аналітичну довідку за результатами проведеного Держкомтелерадіо моніторингу інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади у першому півріччі 2018 року. При цьому відповідно до п.1.3 довідки об’єктами моніторингу визначено: офіційні веб-сайти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Відтак, не знаходимо серед них органів місцевого самоврядування. Окрім цього висновки комітету мають рекомендаційний характер.

З цього випливає дві суттєві проблеми:

• Держкомтелерадіо не здійснює моніторинг сайтів органів місцевого самоврядування, почасти це може бути спричинене відсутністю прямої вказівки на ОМС в Постанові №3 від 04.02.2002 р. КМУ «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади».
• Відсутність чітко передбаченої відповідальності за недотримання законодавчих вимог щодо функціонування сайтів органів влади, в тому числі ОМС.

Вочевидь ситуація потребує вирішення на законодавчому рівні, зокрема, шляхом:

• внесення прямої вказівки на розповсюдження вимог до сайтів органів виконавчої влади і на сайти органів місцевого самоврядування;
• з визначенням контролюючого суб’єкта та наділенням його повноваженням притягнення до відповідальності за недотримання забезпечення доступності інформації для сприйняття особами з порушеннями зору та слуху.