Авторка: Євгенія Навроцька, вчителька вищої категорії, громадська активістка, м. Ужгород

Час проведення: 45 хвилин.

Аудиторія: 20-25 осіб.

План:

1. Повторення ПРАВИЛ роботи на заняттях. МОТИВАЦІЯ “Праця в ромських родинах” (5 хв.).
2. ТОК-ШОУ «Працевлаштування ромів. Відсутність постійної роботи у голови родини –  це   приватна проблема чи суспільна». (35 хв.).
3. РЕФЛЕКСІЯ “Результат обговорення” (5 хв.).

Обладнання: навчальний відеосюжет “Праця ромів”, папір для записів, маркери, скотч.

Роздаткові матеріали: 1) ПРАВОВА СИТУАЦІЯ “Типова ситуація для дорослих ромів” (виготовити декілька копій, розрізати та роздати одну на трьох-чотирьох учасників); 2) таблички для методу ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ  (виготовити копії, розрізати та розмістити у різних частинах аудиторії).

.

ХІД ЗАНЯТТЯ: 

1. Повторення ПРАВИЛ роботи на заняттях. МОТИВАЦІЯ “Праця в ромських родинах ” (5 хв.)

Традиційно розпочнемо з повторення ПРАВИЛ, які прийняли для роботи на заняттях. Просимо одного учасника зачитати будь-яке правило, а його сусіда – пояснити його значення.

2. ТОК-ШОУ «Працевлаштування ромів. Відсутність постійної роботи у голови родини – це   приватна проблема чи суспільна». (35 хв.)

 

2. Чи є серед вас підлітки і дорослі, що мають постійне або тимчасове місце роботи?
3. Чому у пошуках роботи ви виїхали з дому?
4. Яку роботу зараз мають ваші батьки?

Відповідають бажаючі.

Право на працю, належить до групи соціально-економічних прав. Є одним з фундаментальних прав людини, яке забезпечує можливість доступу до джерел задоволення потреб себе і своєї сім’ї, самореалізації та самовираження.

Зміст права на працю полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). Це право забезпечується обов’язком держави створювати громадянам умови для повного його здійснення, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Право на працю є одним із найважливіших для людини, адже визначає загальні умови її життя в суспільстві, є основою її економічної самостійності.

Безробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

(Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI  «Про зайнятість населення») 

Підприємництво,  підприє́мницька дія́льність — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.

Резюме — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні особистості, успіхи та досягнення яка його складає.

На сьогоднішньому занятті ми спробуємо розібратись разом з вами до якої сфери життя можна віднести відсутність постійної роботи:

 до ПРИВАТНОЇ  чи СУСПІЛЬНОЇ.

 

Багато науковців економічної думки вважають безробіття однією з головних проблем суспільства. Воно є невід’ємним атрибутом ринкової економіки.

Відсутність роботи  вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого,  великим суспільним лихом, що становить загрозу для сталого економічного розвитку країни, через те, що спричиняє чимало соціальних проблем.  В першу чергу – погіршення рівня життя. Далі – зниження кваліфікації працівників, ріст злочинності, зниження самооцінки людини та ін.

А саме, для подолання безробіття та працевлаштування в родинах,  суспільство відкрито обговорює дану проблему шляхом прийняття спеціального законодавства, створення центрів із захисту та допомоги знайти роботу, просвітницької діяльності, проведення кампаній, функціонування відповідних сайтів.

 

Переходимо до активної роботи. Сьогодні це буде Ток-шоу.

Ток-шоу —   обговорення заданої теми всіма  учасниками уроку  під керівництвом ведучого. Викладач пропонує учасникам заслухати ПРАВОВУ СИТУАЦІЮ щодо працевлаштування в сім’ї (додаток 1).

Учасники мають визначитись шляхом об’єднання у дві групи розташувавшись за на власний розсуд у частинах зали, де розміщені  назви двох позицій: “Приватна справа” та “Суспільна проблема” (додаток 2). Далі у двох групах відбувається обговорення аргументів на захист обраної позиції. Ті, хто змінив позицію, можуть вільно перейти до іншої групи.

Викладач слідкує за виділеним для обговорення правової ситуації часом (7 хв.) та визначає по 2 активних учасників з кожної групи (гості ТОК-ШОУ), які займають місця у створеній в чинному місці студії ТОК-ШОУ. Кожний з них визначається з аргументами та позицією, яку вони мають відстоювати за принципом: “безробітний”, “власник підприємства”, ” Центри зайнятості” та “держава”.

Решта учасників є глядачами, які мають право ставити питання виступаючим та висловлювати власну думку з приводу почутого.

Викладач виступає ведучим ТОК-ШОУ, який може ставити запитання та роз’яснювати незрозумілі моменти учасникам заняття.

Гостям за 5 хвилин необхідно сформулювати власну позицію (надається невеликий час на підготовку до виступів, інші учасники заняття у цей час перебудовують аудиторію на студію з півколами стільців, готують запитання до гостей). Після чого розпочинається ТОК-ШОУ.

Отже, доброго дня, шановні учасники! Сьогодні ми обговорюватимемо актуальну суспільну тему: ” Працевлатування ромів. Відсутність постійної роботи у голови  родини – це приватна чи суспільна проблема?”. У нашій студії присутні гості з протилежними поглядами, давайте привітаємо їх і розпочнемо.

Проводимо обговорення. Один з учасників ще раз вголос зачитує ПРАВОВУ СИТУАЦІЮ (додаток 1), після чого заслуховуємо виступаючих, аудиторія ставить запитання, гості відповідають.

Викладач стежить за часом виступів учасників, надає можливість висловитися усім бажаючим учасникам.

По завершенню ТОК-ШОУ варто привітати учасника, який найкраще обґрунтував свою позицію.

Думаю, що це треба залишити.

 

Для більш глибшого вивчення цього питання та визначення власної позиції щодо неї пропонуємо провести два цікавих методи: ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ та ТОК-ШОУ з питання: «Працевлаштування ромів. Відсутність постійної роботи у голови родини, це   приватна проблема чи суспільна».

По черзі розгляемо відео фрагменти  і обговорюємо  ситуації з життя ромів щодо відсутності роботи та способів працевлаштування.

 Сюжет 1. Розглянемо ситуацію з життя.  Давайте переглянемо невеликий відео сюжет про право на працю. Перегляд відео сюжету з початку до 1хв.06 сек.

Вчитель: Право на працю  закріплено в законодавстві України.
Кожна людина повинна забезпечувати  сама собі засоби для існування. Поки ви ще діти, про вас дбають батьки. Вони задовольняють ваші потреби: оплачують квартиру, у я кій ви разом проживаєте, забезпечуюють одягом, взуттям, їжею, тощо. Однак мине не так багато часу, і вам деведеться самим думати про “хліб ваш насущний” – про те, як заробити на життя.

Нині в Україні більшість людей заробляють на життя власною працею. Право на працю проголошено Конституцією України.

Після перегляду сюжету, наводиться такий приклад із життя:

 Вчитель: «Ромці  Діані 21 рік. Вона мати – одиначка, тобто виховує одна дитину. Доньці виповнилось чотири роки. Бабуся погодилась доглядати дитину, щоб Діана змогла влаштуватись на роботу. Як їй знайти роботу? Якими правами вона володіє? Як законодавство регулює трудові відносини?

Обговорення  питань під час ток-шоу

1. Проблема відсутності роботи для Діани – це її особиста проблема?
2. Чи могло Діана раніше шукати та влаштуватись на роботу?
3. Як члени її родини допомагають Діані?
4. Чи є у Діани спеціальність?

 

 Сюжет 2.  Допомога  Центрів зайнятості по вирішенню проблемної ситуації.

Продовження перегляду відео фрагменту  з 1 хв.08 сек. до 1 хв.49 сек  

Вчитель:

В сюжеті Ви побачили інтерв’ю: Сергія Олексія директора Ужгородського міського Центру зайнятості, а саме, він розповів, що:

«Є обласна програма про ромське населення, тому в рамках цієї програми ми завжди працюємо. Особливо проводимо профорієнтаційну роботу. Тому я сьогодні ставив питання роботи з молоддю. Тому що це майбутнє нашої держави. І як ми їх виховаємо, так вони і будуть працювати, так вони будуть стабільно жити. А в основі життя людини – це робота, тому що це стабільність в житті».

 

Розповідь вчителя.  Уявіть собі, що ви хочете влаштуватись на роботу. На одному з інтернет сайтів ви знайшли підходящу для себе роботу, хотіли б працювати там. Але вас ніхто не знає. То для цього необхідно написати про себе резюме. (Ось тут знову ми повертаємось до необхідності мати відповідні  знання і освіту!)

«Отже, ми з’ясували,  що кожен  громадянин України має  право на працю. Тепер розглянемо,   як Діана, про яку ми вже говорили, може  знайти роботу.
Нині в Україні чимало можливостей для пошуку роботи. Існують спеціальні газети та журнали, сайти в мережі Інтернет, де публікують переліки вільних місць роботи, вимоги до працівників, заробітну плату, тощо.

Звичайно, при пошуку роботи можна звернутися за допомогою до знайомих, родичів і друзів, які можуть підказати можливі місця працевлаштування.

У нашій державі створено спеціальну службу зайнятості. У кожному районі та місті існують центри зайнятості, де людина може отримати інформацію про вакансії, консультацію з вибору професії, а в разі потреби на курсах перепідготовки отримати нову професію.»

Обговорення  питаннь під час ток-шоу

1. Які організації допомагають ромам влаштуватись на роботу?
2. Чи були на обліку в Центрах зайнятості ваші робичі?
3. Як Центри зайнятості допомагають людині отримати певну кваліфікацію?

 

Сюжет 3. Продовжемо перегляд відео сюжету про важливість написання резюме для працевлаштування з 1 хв. 50 сек. до 2 хв.15 сек.

В Україні існує ринок праці, на якому працівники можуть знайти роботу, а роботодавці — потрібних працівників. Від уміння правильно шукати роботу, вести розмову та скласти резюме певною (і чималою!) мірою залежить ваш успіх.

Ось тут вам знадобляться ваші уміння і навички  читання і письма! Діана гарно вчилась в школі, тому написати про себе резюме їй буде не важко.

Саме цей короткий (як правило, не більше аркуша) документ може стати вирішальним для долі людини, адже в багатьох компаніях саме із цього документа розпочинають знайомство (у деяких випадках — для початку заочне) із майбутнім працівником.»

Як же потрібно складати цей документ?

 Розповідь вчителя. Запам’ятайте!
Резюме — це короткий виклад ваших досягнень, професійного та життєвого досвіду.

В однієї й тієї ж людини резюме може відрізнятися залежно від того, куди вона влаштовується. Основну увагу потрібно звертати на напрям, що стосується вашої майбутньої роботи. У резюме має бути зазначено:

І) прізвище, ім’я, по батькові;
2) службова, домашня адреси, телефон, за наявності факс і електронна адреса;
3) мета складання резюме — опис посади, на яку ви претендуєте (якщо можливо);
4) професійна історія (досвід роботи) — місця роботи, займані писади й основні виконувані функції (починаючи з останніх, у зворотному хронологічному порядку);
5) освіта (навчальні заклади, які закінчили або в яких навчалися, зазначаючи факультет, спеціальність);
6) професійні досягнення, нагороди (перемоги в конкурсах, премії, професійні нагороди та відзнаки);
7) додаткові вміння та навички (знання іноземних мов,комп’ютерні навички із зазначенням програм, якими ви володієте, наявність водійського посвідчення тощо).

Обговорення  питань під час ток-шоу

1. Яку роботу може виконувати людина, яка не вміє ні читати ні писати? (саму просту роботу)
2. Для чого потрібно мати знання під час влаштування на роботу? (вміти якісно виконувати роботу певної спеціальності)
3. Що ви запамятали має бути написано в резуме?

Сюжет 4. Чи зможе Діана найти роботу, якщо в неї немає спеціальності, вона закінчила тільки 9 класів загальноосвітньої школи. Їй ще не виповнилось 18 років. Отже, вона вважається неповнолітньою.  Про працю неповнолітніх дивимось далі.

 

Відеосюжет з 2 хв.15 сек. до 3 хв. 48 сек.

Текст ведучого: у кадрі

Як ми бачимо, у Діани є кілька проблем, а саме: відсутність професійної освіти та професії, досвіду роботи. Вона може отримати спочатку тільки не кваліфіковану роботу.

Багато учнів старших класів  влітку намагаються влаштуватись на роботу, аби отримати хоч якісь професійні навички.  Які   особливості працевлаштування неповнолітніх?

Необхідно відзначити, що держава особливо піклується про неповнолітніх, які починають трудовий шлях. Кодекс законів про працю України передбачає особливі умови надання роботи молоді, випускникам шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

В сюжеті було інтерв’ю Марини Арокгаті, начальника служби у справах дітей Ужгородської міської ради.

«У Кодексі законів про працю України  зазначено:

Працевлаштування неповнолітніх відповідно до чинного законодавства України про працю обов’язково здійснюється:

– на підставі ПИСЬМОВОГО трудового договору лише після попереднього медичного огляду.

Допускається прийняття на роботу  з 16 років. Якщо Вам 15 років – на роботу можна влаштуватися лише, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює. Робота повинна виконуватись ТІЛЬКИ у вільний від навчання час.

Згідно з чинним законодавством України про працю тривалість робочого часу для неповнолітніх є скороченою.

Під час канікул робочий час не повинен перевищувати:

–          36 годин на тиждень, якщо Вам від 16 до 18 років;

–   24 години на тиждень, якщо Вам від 15 до 16 років.

Якщо Ви працюєте протягом навчального року у вільний від навчання час, Ваш робочий день не повинен перевищувати:

– 18 годин на тиждень, якщо Вам від 16 до 18 років;

– 12 годин на тиждень, якщо Вам від 15 до 16 років:

– 24 години на тиждень для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул.

Використання праці дітей на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні – заборонено законодавством України.

Обговорення  питань під час ток-шоу

1. У скільки років ви можете влаштуватись на роботу?
2. Яка має бути у вас оплата праці?
3. У якому документі  записані ваші права?

 

Сюжет 5.  Про можливість у майбутньому стати підприємцем і самостійно забезпечити себе працею.

Відеосюжет з 3 хв.48 сек. до 6 хв. 10 сек.

Обговорення  питань під час ток-шоу

1. Що таке підприємницька діяльність?
2. Чи може ром стати підприємцем?
3. Що потрібно аби стати підприємцем?

 

Сюжет 6.  Про необхідність для суспільства робітничих професій.

Відеосюжет з 6 хв.11 сек. до 7 хв. 10 сек.

Обговорення важливості різних професій.

 

3. РЕФЛЕКСІЯ “Результат обговорення” (5 хв.)

 

Чи сподобалось вам наше заняття? Підсумовуючи тему, проведемо голосування. Питання, що виноситься на голосування: «Працевлаштування ромів. Відсутність постійної роботи у голови родини, це   приватна проблема чи суспільна».  Викладач запитує: “Хто вважає, що відсутність постійної роботи у голови родини це приватна справа?”. Учасники, хто “за”, піднімають руки, один з учасників веде підрахунок голосів і  заповнюють таблицю.

Викладач ставить друге запитання: “Хто вважає, що відсутність постійної роботи у голови родини відсутність постійної роботи у голови родини це суспільна проблема?”. Учасники, хто “за”, піднімають руки, один з учасників веде підрахунок голосів і  заповнюють таблицю. Учасник, який вів підрахунок голосів оголошує результат.

Підсумовуючи сьогоднішнє заняття, наголошуємо на тому, що однозначної позиції щодо працевлаштування ромів і віднесення проблеми до суспільної чи приватної немає. Викладач ще раз акцентує увагу на основних аргументах обох сторін.

Чимало учасників безробітних в сім’ї,  можуть відстоювати позицію щодо віднесення її до категорії приватної. Інші вважають, що вона   має вирішуватись  за допомоги держави. Деякі з вас намагаються широко обговорювати в суспільстві дану проблему, намагаючись знайти шляхи її комплексного вирішення.

 

Безробіття у житті
ПРИВАТНА СПРАВА	СУСПІЛЬНА СПРАВА
Погіршення рівня життя	Загальна бідність у суспільстві
Зниження кваліфікації працівника	Зменшення купівельної спроможності
Погіршення самооцінки людини	Виїзд з місць постійного проживання
Ріст злочинності	Збільшення виплат держави по безробіттю

 

З надихаючою метою розглядається цитата про працю від ромського громадського діяча Мирослава Горвата (додаток 3).

 

Додаток 1

ПРАВОВА СИТУАЦІЯ “Звичайна ромська  родинна ситуація”

Ромці  Діані 21 рік.   Вона закінчила  дев’ять класів в Ужгородської  школи І-ІІ ст. № 13, де в основному  навчаються  діти – роми. Брала активну діяльність у вокально – хореографічному гуртку школи. Гарно виконує як ромські танці, так і східні. Користувалась авторитетом серед вчителів та учнів школи.  Середній бал її атестату – 6,8. балів. Після закінчення навчання в школі під час подачі документів,  дізналась, що через низький загальний бал її атестату про освіту, вона може поступити лише  на платне  навчання. Матеріальний стан родини не мало змоги оплатити навчання доньки через те, що батько не мав постійної роботи. Мама теж не працювала, була домогосподаркою і виховувала ще чотирьох дітей. Діана  через два місяці вийшла заміж.    Зараз вона мати – одиначка, тобто виховує одна двох дітей.  Меншій доньці виповнилось чотири роки. Бабуся погодилась доглядати дитину, щоб Діана змогла влаштуватись на роботу.

 

Додаток 2

ТАБЛИЧКИ ДЛЯ МЕТОДУ “ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ”

 

Позиція “ПРИВАТНА СПРАВА”

 

 

Позиція “СУСПІЛЬНА ПРОБЛЕМА”

 

Додаток 3

З виступу Мирослава Горвата: рома, депутата Ужгородської міської ради.

 

Одна з найбільших наших проблем – працевлаштування, тож чекаємо на пропозиції щодо працевлаштування. Наші люди здебільшого збирають макулатуру і метал, але хіба в бізнесу немає потреб у робочій силі, наприклад? Мені здається, потрібні зміни на законодавчому рівні, щоб забезпечити нормальне життя ромським громадам. Бо життя ромських общин принаймні на Закарпатті інше, ніж інших спільнот.

Соціальне становище закарпатських ромів штовхає їх на робочу міграцію: хтось, хто має біометричний паспорт, їде у пошуках роботи до Євросоюзу, інші роз’їжджаються по Україні. Я маю дані, що близько тисячі ромів щороку виїжджають за межі Закарпаття в інші області України у пошуках роботи, і це лише офіційна статистика. Приблизно стільки ж наших людей їдуть за кордон. Хоч я думаю, що таких людей більше. Щоб роми не їхали геть, щоб ромські громади жили комфортно, мали працю, а їхні діти навчались, держава має створити відповідні умови і запропонувати громадам відповідні програми. Якщо дасте закарпатським ромам працю на Закарпатті – вони не будуть мігрувати й інтегруються у місцеву спільноту, вони не будуть ходити по вулицях і чіплятись до перехожих, не будуть порпатись у смітниках у пошуках старого паперу чи заліза. Я проти цього, але, з іншого боку, перш ніж їх лаяти чи їх вбивати, давайте їм запропонуємо щось інше, працевлаштуємо їх. Це дасть нам можливість підняти рівень життя ромської спільноти, а комусь, можливо, просто зберегти життя.