Експертка Місцевого індексу прав людини Наталія Єсіна

Працювати за методологією Місцевого індексу прав людини – це як розкладати по поличках все те що, відбувається в громадах протягом року. При цьому до останнього хочеться вносити поправки в звіти, додаючи приклади діяльності органів місцевого самоврядування. Адже навіть якщо не вистачає балів, ми намагаємося максимально розкрити своїх звітах все те що відбувається на місцях. І добре, коли під час дослідження формується адекватна комунікація з громадою.

Тож, саме тому під час досліджень за Місцевим індексом прав людини багато уваги ми приділяємо ефективності комунікації з представниками органів місцевого самоврядування, керівниками відповідних відділів та підрозділів. Окремо ця тема має бути в навчальній програмі для виконавців дослідження, яку вони повинні опанувати перед тим, як приступати безпосередньо до збору інформації та написання звітів. Адже в процесах пошуку даних, аналізі та формулювання звіту нам бажано тримати зв’язок і мати конструктивні відносини з ОМС. Навіть, під час воєнного стану, коли в громадах є вагомий аргумент для закриття будь-якої незручної інформації – «не на часі з безпекових причин».

Об’єктивно складною комунікація монітора та представника ОМС стає тоді, коли між учасниками існують певні протиріччя. Тобто, коли одна людина хоче одного, а інша — іншого, і йти назустріч, поступаючись у чомусь, ніхто з них не готовий, зрозуміло, розмовляти буде важко. Чому дійсно важко знайти недоліки в роботі ОМС під час прямої комунікації? Тому що про те, що не вдається говорити ніхто би не хотів, тим більше, якщо це буде потім презентуватися на широкий загал.

Я би відокремила ще декілька об’єктивних факторів, які значно ускладнюють комунікацію: неконкретність висловлювань учасників, яка підсилює невизначеність, а також відсутність зворотного зв’язку.

Тож, щоб комунікація під час досліджень не стала складною, треба намагатися формулювати свої думки, особливо на початку проєкту якомога чіткіше та однозначніше. Спробуйте уявити, як ви виглядаєте, як люди чують та розуміють ваші слова, чи є у них відомості, необхідні для правильного їх тлумачення, чи не налаштовують ці слова проти вас. З іншого боку, якщо ви розумієте, що хтось у відповідь формулює свої думки так, що нічого не зрозуміло, використовуйте навідні та уточнюючі запитання, щоб все ж таки дістати відповідь.

Неконкретність висловлювань та ілюзія розуміння — ось головні причини протиріч та виникнення подальшого непорозуміння.

Зворотний зв’язок – це про те, як ви зрозуміли співбесідника, що саме почули, як збираєтеся діяти, виходячи з отриманої інформації. Завжди варто давати його під час реалізації проектів тій людині, з якою спілкуєтеся та запитувати в неї.

Відправили запит на офіційну адресу ОМС, напишіть в особистому повідомленні відповідальній особі, благо, соцмережі допомагають нам в цьому процесі, що ви очікуєте відповіді та сподіваєтесь на вдалу співпрацю. Отримали якусь нісенітницю у відповідь, яка зовсім не пов’язана з вашим запитанням або розумієте, що автор «налив води»? Не варто думати, що з часом відкриється якийсь таємний зміст чи більше шукати інформації не треба. Скажіть одразу про те, що не розумієте, що малося на увазі. Що буде не дуже гарно, якщо в звіті вказати слово в слово те, що написали вам у відповіді на запит. Повторюйте те, що треба обов’язково дізнатися і буде вам ̶щ̶а̶с̶т̶я̶ ̶ нормальна відповідь.

Всі ці мої думки стосуються так званої м’якої комунікації з ОМС, адже я за перш за все за м’якість в стосунках

Але якщо це не працює, переходимо на інший level, та вмикаємо жорсткі методи. Але то вже тема іншої статті.