Виставка

12 Жовтня – 12 Листопада 2010, Київ

 «Судовий експеримент» – це заява проти судових переслідувань українських активістів за вираження незгоди з існуючою несправедливістю, це акція солідарності зі звинуваченими Євгенією Білорусець, Андрієм Мовчаном, Сергієм Мовчаном і Олександром Володарським, процеси над якими тривають роками. Виставка почалася з відвідування судових засідань людьми, які хотіли засвідчити звинуваченим свою підтримку. Серед них були активісти, журналісти, інтелектуали і художники.

«Судовий експеримент» – це спроба привернути увагу громадськості як до цих конкретних випадків переслідування, так і загалом до того, що судова система, вбудована в капіталістичну економіку, є інструментом насилля і несправедливості. Другою важливою метою виставки є розкриття реальних причин, проти яких виступали активісти – деструктивне поширення капіталу в соціальному просторі, зростання моральної цензури, що є симптомом авторитаризму – обрамлюючи їх у ширший контекст політичних, культурних і соціальних обставин, притаманних пострадянському суспільству.

Виставка «Судовий експеримент» складається з двох частин – «документальної» і, власне, «мистецької», при всій умовності такого поділу. Документальна частина виставки, яка висвітлюватиме хід процесів над активістами, не має індивідуального авторства і не є мистецькою роботою. На відкритті виставки буде представлено тільки документальну частину. Виставковий простір заповнюється мистецькими роботами поступово, наслідуючи безкінечне розгортання судових процесів проти активістів. Інсталяцію-в-процесі супроводжують дискусії, покази, перформанси і семінари, що адресують суб’єктів політичних дій в полі артикуляції мистецтва, знання і політики.

Виставка організована кураторським об’єднанням Худрада, що представляє роботи Анатолія Бєлова, Євгенії Бєлорусець, Олександра Бурлаки, Олександра Володарського, Віктора Володарського, Ксенії Гнилицької, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Юлії Костерєвої, Юрія Кручака, Василя Лозинського, Дмитара Мирончука, Лади Наконечної, Миколи Рідного, Олексія Салманова, Давида Чічкана.

Програма

12 Жовтня, Вівторок

Відкриття: презентація документації судових процесів.

Промови

16 Жовтня, субота

Презентація робіт Ксенії Гнилицької, Лади Наконечної, ОлексіяСалманова.

Дискусія: Пострадянський капіталізм і репресивний державний апарат

Модератор Ольга Брюховецька

Віталій Атанасов (журналіст, публіцист, активіст соціалістичного руху, Київ)

Українська незалежність і залежний розвиток

Ілля Будратскіс (політичний активіст, історик, публіцист, художній критик, Москва)

Реставрація в Росії: держава, насильство, економіка

Показ:Гренельські угоди, LearningFimGroup, 2009

У 2009 мистецький критик, письменник і антрополог Девід Ріфф приєднався до групи Фікс, Будрайтскіс і Олейніков щоб досліджувати епізод 1968 року, так звані Гренельські угоди, разом із групою працівників ресторану з торгового центру в Москві.

19Жовтня, Вівторок

Презентація робіт ОлександраВолодарського, ЮліїКостерєвої, ЮріяКручака, НікітиКадана, Давида Чічкана.

Дискусія (тема уточнюється)

Перформанс: Київ Vice: Міліція Моралі

Василь Лозинський читає свою поезію, привертаючи увагу до парадоксальної злободенності телесеріалу Miami Vice для України в умовах зростаючої моральної цензури.

22 Жовтня, п’ятниця

Від робітничого страйку до робітничого руху

Вступ

Хайс Кеслер (Міжнародний інститут соціальної історії, Амстердам)

Глобальна історія праці

Дискусія: Робітничий страйк в сучасній Україні

Модератор Віталій Атанасов

Володимир Іщенко, Оксана Дутчак (Центр дослідження суспільства, редактори журналу соціальної критики Спільне, Київ)

Класова боротьба в Україні: результати моніторингу протестів

Олексій Кляшторний (активіст, один із організаторів страйку на Полтавському ГЗК, профспілка «Народна солідарність», Київ)

Чи потрібно “політично ховати” пролетаріат?

Захар Попович (активіст, учасник страйку на Полтавському ГЗК, Київ)

Проблеми солідарності між профспілками та політизації робітничого протесту на прикладі Полтавського ГЗК

Денис Левін (активіст, один із організаторів страйку на Полтавському ГЗК, профспілка «Народна солідарність», Київ).

Чи здатен робітничий рух до самоорганізації у захисті своїх економічних прав?

Показвідео документації страйку на Полтавському ГЗК, літо 2010

Презентує Андрій Метльов (філософ, дослідник нових медіа, Київ)

23 Жовтня, субота

Презентація робіт Євгенії Бєлорусець, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Миколи Рідного.

Дискусія: Світова економічна криза і робітничий страйк

Модератор Анастасія Рябчук

Михай Варга (політолог, Університет Амстердаму)

Політична участь в індустріальному конфлікті в Україні під час світової економічної кризи, 2008 – 2010

Марко Бойцун (Старший викладач факультету юриспруденції, управління і міжнародних відносин Лондонського Столичного університету, член Інституту дослідження Європейських трансформацій і член Інституту глобальної політики)

Чи вже скінчилось? Довготермінові наслідки світової економічної кризи для України.

25 – 31 Жовтня

Показ: Артур Жмієвскі «Вибрані праці»: «Альдо», «Джузеппе», «Сальваторе», «Урсула», «Патріція», «Дітер», «Дорота», «Данута», «Галина», «Йоланда». (2006 – 2007)

в рамках МКФ «Молодість»

Праця посіла місце сексу на чолі ієрархії «непристойних» практик, які не можна відтворювати на екрані. Не дивно, що в сучасному голлівудському кіно фізичною працею займаються виключно терористи (наприклад, фільми про Джеймса Бонда або про Залізну Людину). Польський художникАртур Жмієвскі у «Вибраних працях» звертається до інструментарію кіно-правди (cinema-verite), щоб зробити видимою «непристойну» працю сучасних робітників.

1 – 6 Листопада, Понеділок – П’ятниця

Конференція: Кінематографічний диспозитив: рухоме зображення в соціальному контексті

Якщо фільм є не просто медіумом, але також і соціальною практикою, тоді питання, певно, має бути сформульоване по-іншому: як можливо за допомогою створення та аналізу кіно аналізувати суспільство та його ідеологію? Кінематографічний диспозитив репрезентує не реальність, а реальні обставини нашого існування: нашу «завжди-вже»  належність до соціального диспозитиву, в межах якого ми діємо. Дана концептуальна перспектива дає нам змогу поглянути на кінематографічну репрезентацію не лише як на пряме (чи викривлене) відображення реальності, але й як на відтворення соціального диспозитиву.  Це проливає світло на заклик Ролана Барта обернути перспективу: не шукати ідеологію у фільмах, а бачити ідеологію як «кіно суспільства».

9 Листопада, вівторок. 17.00

Прес-конференція по результатах конкурсу на кращу журналістську роботу «Проти катувань!»

Дискусія: Тортури в українській міліції: причини, масовість, наслідки, безкарність. Як їх позбутися?

Організатор – Харківська правозахисна група

Учасники дискусії: Андрій Діденко (координатор програм ХПГ), Євген Захаров (співголова ХПГ), Олег Левицький (адвокат), Катерина Левченко (директор Міжнародного правозахисного жіногочого центру Ла Страда Україна), Деніс Кобзін (директор Харківського інституту соціальних досліджень), Людмила Коваль – експерт ХПГ.

12 Листопада, п’ятниця

Закриття виставки

Виставка «Судовий експеримент» є частиною довготривалого проекту Центру візуальної культури «Візуальний диспозитив – Соціальний диспозитив», який було запущено в квітні 2010 року за підтримки tranzit.at.

Науково-дослідний центр Візуальної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія» виник 2008 року як інституалізація діяльності групи вчених і студентів кафедри культурології. Центр виступає платформою об’єднання соціально ангажованих художників, критичних інтелектуалів і активістів для створення інтердисциплінарного середовища, яке працює над аналізом пострадянської ситуації України у термінах мистецтва, знання і політики.

Адреса:
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Київ, вул. Сковороди, 2
Перший поверх Староакадемічного корпусу

Картинка з сайту: http://4pda.info