В рамках проекту «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння» оголошується Всеукраїнський учнівський та студентський конкурс есе «Шляхи порозуміння»

Цьогорічний проект «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння» присвячений темі пошуків шляхів порозуміння між людьми з різних етнічних груп та культурних традицій.

Думайдан – експертний дискусійний проект на задану тему, який буде проходити в різних областях України протягом 2017 року в партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. На заходах будуть відбуватися експертні й громадські обговорення на тему толерантності, подолання стереотипів і скорочення соціальної дистанції між людьми, які походять з різних етнічних груп. Про розклад заходів в межах фестивалю можна буде подивитися на сайті: docudays.org.ua. В рамках запланованих заходів Думайдан об‘єднає навколо теми порозуміння усіх, хто бажає долучитися.  Учні старших класів та студенти, можуть зробити свій творчий внесок в спільний результат цьогорічного проекту, взявши участь в конкурсі есе.

Конкурс проводиться з метою стимулювання молоді до роздумів на тему толерантності, мирного співжиття, пошуку шляхів порозуміння між людьми з різних етнічних груп та культурних традицій в Україні. Нижче ми наводимо перелік проблем, навколо яких буде будуватися дискусія цьогорічного Думайдану.

Переможці будуть відзначені цінними призами.

Строк подачі есе: до 15 червня включно. 

Форма есе – вільна. 

Маленька порада майбутнім авторам есе: намагайтеся концентруватися не лише на описі тієї чи іншої проблеми, але спробуйте сформулювати й викласти ваше бачення виходу із зазначеної проблеми.

Тексти потрібно направляти на електронну скриньку: [email protected]

Контактна особа: Олена Сапожнікова, ном. моб. тел.: 063 85 66 0 22; 0993090739

Темою есе може бути будь-яка із проблем, що зазначені нижче, а також інші проблеми з заданої теми, які видаються вам актуальними:

• проблема толерантності та толерантного ставлення – що таке толерантність, чому вона важлива для кожного з нас і суспільства в цілому;
• проблема дискримінації за етнічною ознакою – що це таке, через що вона проявляється і чому вона небезпечна як для окремих представників різних груп, так і для суспільства в цілому;
• мова ворожнечі: висвітлення у ЗМІ та медіапросторі новин, повідомлень та ін. інформації про національні меншини з упередженим ставленням до них, поширюючи оціночне, почасти образливе ставлення авторів у суспільстві;
• «етнічне профілювання»: перенесення негативного досвіду неправомірного вчинку одного із представників однієї з національних громад на всю спільноту. Якими можуть бути наслідки для окремих груп?
• що значить для мене бути приналежним до певної національної громади;
• практика акцентування на ромській національності злочинця чи правопорушника у новинах на кримінальну тематику, всупереч етичним стандартам журналістської роботи;
• встановлення судами максимальних санкцій покарання в кримінальних провадженнях особам з яскраво вираженими етнічними особливостями;
• проблема ксенофобії: що таке ксенофобія, та як запобігти її проявам;
• роль держави у розбудові толерантного суспільства й протидії ксенофобії і дискримінації за етнічною ознакою: налагодження діалогу між владою й представниками меншин, розвиток і  реалізація етнонаціональної політики, пошуки ефективних моделей її імплементації;
• участь представників меншин в процесах прийняття рішень; проблема відтоку працездатних освічених людей з національних громад України, і як наслідок втрата державою інтелектуального потенціалу, що помітно ускладнює просування та реалізацію інтересів національних меншин у державній владі;
• навіщо вчитися налагоджувати діалог між окремими національними групами;
• створення рівних можливостей і подолання соціальної дистанції між членами суспільства й представниками різних етнічних груп, соціальна незахищеність різних етнічних груп (відсутність документів, що посвідчують особу, обмежений доступ до освіти та до медичних послуг, праці, а також незабезпечення належних умов проживання тощо);
• акцентування уваги ЗМІ лише на окремих негативних діях представників різних етнічних груп;
• відсутність кодифікації мов у окремих національностей;
• відсутність методично-навчального забезпечення навчання мов національних національних меншин в школах України;
• недостатній рівень навчання українській мові представників національних меншин;
• відсутність програми з підготовки педагогічних кадрів з викладання мов національних меншин тощо.

Організатори конкурсу: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини»,  Міжнародний фонд «Відродження», Конгрес національних громад України, Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз», Рада національних спільнот України, Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України, МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі».