ПРАВА ДІТЕЙ[1]

Станом на 2017 р. кількість дітей в Україні становила 7 615 606 осіб (18% від загальної кількості постійного населення)^[2]. Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зазначив, що Україна посідає 186 місце у світі за показником народжуваності і 13 місце у світі – за показником вимирання нації. Майже 106 тис. дітей, а це 1,5% усього дитячого населення країни, живуть і виховуються в інтернатах, але тільки 8% із них – сироти, решта 92% мають батьків[3]. Крім того, 17% мають інвалідність. Основною причиною потрапляння дітей в інтернатні заклади у 2017 р. залишалися неблагонадійні сім’ї, бідність родин, складні життєві обставини, недостатність послуг із підтримки дітей та сімей із дітьми на місцевому рівні. Щонайменше 600 тис. дітей проживають у неблагонадійних родинах, і вони, по суті, «у черзі» на потрапляння до інтернатних закладів[4].

У 2017 р. було прийнято Національну стратегію та План заходів із реформування інтернатних установ на 2017 – 2026 рр.[5]. У межах проекту модернізації соціальних послуг, на який Україна отримала позику на 300 млн євро від Світового банку, передбачено пілотні проекти з деінституалізації у кількох областях. Проте на сайті Мінсоцполітики станом на кінець березня 2018 р. немає жодної інформації про стан виконання запланованих на 2017 р. заходів.

На виконання прийнятих у 2016 р. змін до законодавства щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема у частині організації наставництва, забезпечення найкращих інтересів дитини тощо, у 2017 р. пройшли навчання 30 патронатних сімей[6].

Питання забезпечення найкращих інтересів дитини у 2017 р. розглядалося також і з погляду доступу дітей до правосуддя. А саме, 11 липня 2017 р. Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України» (скарга стосувалася вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини після розлучення батьків та неналежного розслідування владою імовірних сексуальних знущань над дитиною). Вказане рішення підтвердило сталу позицію Європейського Суду, яка зводиться до визначення насамперед «якнайкращих інтересів дитини», а не батьків, що потребує ґрунтовного вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у розв’язанні спірного питання для всіх сторін. Зокрема у визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв’язків із сім’єю (крім випадків, коли сім’я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною); по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 76)[7].

Поліпшення ситуації з доступом дітей до правосуддя у 2017 р. відбулося також і завдяки розширенню їхніх можливостей отримати безоплатну вторинну правову допомогу. Тепер право на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» мають «діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту»[8].

Із питаннями прав дитини були пов’язані прийняті протягом 2017 р. законодавчі акти. 7 листопада 2017 р. Верховна Рада посилила державні гарантії безпеки дітей від зовнішніх загроз, передбачивши, що охорона дитинства є однією з пріоритетних сфер національних інтересів у контексті Закону «Про основи національної безпеки України», а забезпечення особливого піклування про дитину та реалізація її прав визначається як принцип внутрішньої політики у контексті Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». У прикінцевих положеннях Закону Кабінет Міністрів отримав доручення передбачити під час опрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2018 р. суттєве підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та для дітей віком від 6 до 18 років; до 1 січня 2018 р. розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо покращення соціального захисту сімей з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям[9].

6 грудня 2017 р. було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а саме визнано обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК), а в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, закріплено можливість застосувати до винної особи такого обмежувального заходу, як обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності (п. 2 ч. 1 ст. 91-1 КК України)[10].

7 грудня 2017 р. парламент посилив захист права дитини на належне утримання через удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів[11], а також удосконалив підходи до захисту і отримання допомоги дітьми у зв’язку із домашнім насильством[12]. До того ж, увага приділяється і дітям, які постраждали від домашнього насильства, і дітям, які його скоїли.

Стосовно загальної ситуації з доступом дітей до правосуддя наведемо оцінку Міжнародної мережі з прав дитини (Child Rights International Network, CRIN), яка дослідила, як правові системи 197 країн дозволяють дітям реалізувати свої права або ж навпаки, провокують порушення, з якими вони повинні боротися. У підготовленій цією організацією Глобальній доповіді про доступ дітей до правосуддя Україна отримала 55,4 бали і разом з Руандою посіла 80 місце[13].

Національна стратегія у сфері прав людини визнає важливе значення захисту прав дитини й визначає своїм пріоритетом створення сприятливого середовища для виховання, навчання, розвитку дитини та ефективної системи забезпечення реалізації її прав; удосконалення державного механізму забезпечення прав дитини, запланувавши виконання п. 81 Плану. Моніторинг імплементації Нацстратегії показав, що на кінець 2017 р. було проведено 20 заходів (25%). У стані виконання перебували 33 заходи (41%), 12 заходів (15%) були виконані частково, 14 (17%) залишилися невиконані; ще стосовно 2 заходів (2%) інформація відсутня[14].

Серед проблем у сфері реалізації прав дитини станом на 2017 р. визначимо такі:

– досі не розроблено механізму евакуації населення із зони бойових дій та нормативно-правового акту, яким би чітко регламентувався порядок дій персоналу установ, де утримуються діти, які перебувають під опікою чи піклуванням (установи з виконання покарань, психіатричні та інтернатні заклади тощо) на непідконтрольній території;

– не запроваджено дієвого механізму виявлення дітей, які беруть безпосередню участь у воєнних діях чи збройних конфліктах;

– не сформовано та не запроваджено міждержавних, державних, міжгалузевих, галузевих стандартів безпеки та добробуту дитини;

– більше 200 тисяч дітей потребують термінової психологічної допомоги через психологічні травми внаслідок загибелі рідних та близьких, переховування у підвалах під обстрілами тощо; досі залишилася нез’ясованою доля неповнолітніх (21 особа), котрі трималися в установах Державної пенітенціарної служби України Донецької та Луганської областей;

– основна маса дітей, які не зареєстровані у встановленому законом порядку, перебувають у соціально складних та неблагонадійних сім’ях. Передусім це стосується ромських сімей та сімей, члени яких не мають громадянства.

[1] Підготовлено Аллою Благою, УГСПЛ

[2] Вікова структура населення України // Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.lv.ukrstat.gov.ua/dem/piramid/all.php

[3] В Україні за роки її незалежності чисельність дитячого населення зменшилась майже вдвічі // Укрінформ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2165052-kilkist-ditej-v-ukraini-zmensilas-majze-vdvici.html

[4] Там само

[5] Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №526-р. // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80#n23

[6] В Україні активно розвивається навчання патронатних вихователів // ВГО Магнолія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://magnolia.org.ua/uk/content/v-ukrayini-aktivno-rozvivaietsya-navchannya-patronatnih-vihovateliv-video

[7] Пархоменко П. Значення рішення ЄСПЛ у справі «M.С. проти України» для правозастосовчої практики // Юрлига [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/7/25/162658.htm

[8] Про безоплатну правову допомогу / Закон України від 02.06.2011 №3460-VI // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17

[9] Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей / Закон України від 07.11.2017 №2180-VIII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2180-19

[10] Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами / Закон України від 06.12.2017 №2227-VIII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2227-19/paran6#n6

[11] Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів / Закон України від 07.12.2017 №2234-VIII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2234-19

[12] Про запобігання та протидію домашньому насильству / Закон України від 07.12.2017 №2229-VIII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19

[13] Права, средства правовой защиты и представительство: глобальный доклад о доступе детей к правосудию // CRIN [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.crin.org/sites/default/files/crin_a2j_global_report_russian.pdf

[14] Стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини // Національний індекс прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hro.org.ua/index.php?r=9#result