ПРАВА ЛЮДИНИ У ВІДНОСИНАХ ІЗ ФІСКАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ^[1]

Відносини з фіскальними органами є чутливими з позиції прав людини, оскільки обов’язок сплачувати податки стосується кожного, особливо підприємців, а процедури та підходи уповноважених державних органів традиційно потребують якісних змін.

Чи не головним сигналом відсутності спрямованості на права людини варто визнати орієнтацію державної політики у сфері оподаткування на отримання максимальних податкових надходжень до бюджету. Незважаючи на спробу зменшення податкового навантаження після Революції гідності, дії Уряду не забезпечили явних і стабільних результатів. Українська податкова система залишається найбільш обтяжливою серед країн Центральної Азії та Східної Європи і становить 51,9% оподаткування комерційного підприємництва різними видами податків.^[2] Прикладом може слугувати ситуація зі збільшення мінімальної заробітної плати з 1600 грн. до 3200 грн. Однак таке підвищення супроводжувалося зростанням єдиного соціального внеску, який справляється із 3200 грн., а з урахуванням підвищення цін на «споживчий кошик» позитивних зрушень взагалі не відбулося, скоріше, навпаки. Виправити ситуацію покликана податкова реформа, втім оцінка її проміжних результатів свідчить лише про часткове сприйняття: 75% опитаних вважають, що результат відсутній, і лише 25% вірять у позитивні зрушення^[3].

Одним із чинників порушення прав платників податків на рівність незалежно від майнового стану залишається недостатня якість податкового законодавства та його неузгодженість із іншими нормативно-правовими актами. Зберігаються «білі плями», що дають можливість для неправомірного тиску з боку фіскальних органів. До прикладу, ст. 283 КАС України передбачено, що фіскальна служба у процесі погашення податкового боргу звертається до адміністративного суду незалежно від суми боргу. Натомість змінами до Податкового кодексу 2017 р. встановлено, що стягнення коштів платника податків можливе за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за певних умов: якщо сума податкового боргу перевищує 5 млн. грн. та не сплачується протягом 90 календарних днів. Таким чином закладено колізію, яка дає змогу податківцям на власний розсуд обирати спосіб стягнення боргу і порушує принцип правової визначеності.

Серед інших тривожних сигналів – відсутність рівності платників податків у застосуванні до них «податкових канікул для малого бізнесу на 2017 – 2021 роки». Із початку 2017 р. введено нульову ставку податку на прибуток для новостворених платників податку, у яких річний дохід не перевищує 3 млн грн. а розмір заробітної плати кожного з працівників є не нижчим за 2 мінімальні зарплати. Існують також інші обмеження щодо права часткового звільнення від оподаткування, яке має надати платникові податків можливість зекономити додаткові кошти на розвиток бізнесу. Однак на практиці скористатися таким правом більшість платників податків не може, оскільки умови для цього надзвичайно жорсткі. Тому очевидно, що «кроки назустріч бізнесу» мають форму ілюзії, про що свідчить проведення ідентичних «податкових канікул» у 2011 р. під час набрання чинності Податковим кодексом, які так само не мали жодного позитивного впливу на стан малого бізнесу та інвестиційний клімат.

Сталою лишається тенденція до збереження високого рівня корупції у фіскальних органах. Попри те, що відносини підприємництва з податковими органами сприймаються суспільством як непрозорі і такі, що сприяють корупції, Державна фіскальна служба України затвердила відомчу Антикорупційну програму на 2017 р. лише в останньому кварталі. ^[4]

Гостро постало питання створення Служби фінансових розслідувань, що покликана замінити податкову міліцію і стати самостійним органом забезпечення фінансової безпеки України. Хоча створення такого органу анонсовано ще у 2016 р., а зміни до Податкового кодексу України вже не передбачають існування податкової міліції, ця державна інституція продовжує функціонувати без зрозумілих пояснень від держави. Слід відзначити, що у            2017 р. громадяни України «переплатили» за утримання податкової міліції 33 млн. грн. – податкова міліція повернула до бюджету 521 млн. грн. податків, тоді як на її утримання витрачено 554 млн. грн.^[5]

На митницях під час попереднього митного оформлення у підприємців часто виникали труднощі з попередньою класифікацією товарів. Для них стала перешкодою неузгодженість українських та закордонних сертифікатів, унаслідок чого вони мали надавати велику кількість додаткових документів.

Відсутність чіткої стратегії Уряду щодо відновлення економічних зв’язків та реінтеграції тимчасово неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей ускладнює розв’язання проблем реального забезпечення прав платників податків. Підприємці цих регіонів, тероризовані «органами влади» квазідержавних утворень щодо обов’язків сплати податків до «бюджетів республік», не мають особливого порядку врегулювання податкових справ. Станом на початок 2017 р. лише у Донецькій області працювало 20 тис. малих підприємств і приблизно 150 тис. підприємців^[6], які потребували захисту їхніх прав на державному рівні та з боку міжнародних інституцій.

До позитивних прикладів можна зарахувати діяльність відносно нової інституції – бізнес-омбудсмена. Відповідно до звітів Ради бізнес-омбудсмена, який позиціонується як основний захисник прав бізнесменів перед органами влади, значна кількість звернень стосується податкових питань і становить 62% скарг (2017 р.: 1 квартал – 115, 2-й – 105, 3-й – 253) ^[7]. Звернення зі скаргами на дії фіскальних органів переважно стосувалися законодавчих новел, зокрема: блокування податкових накладних, податкових перевірок, електронного адміністрування, кримінальних проваджень проти бізнесу з боку ДФС України, затримка із поверненням сум податку на додану вартість, труднощів електронної звітності тощо. Загальний фінансовий ефект від діяльності Ради бізнес-омбудсмена лише у третьому кварталі 2017 р. склав приблизно 197 млн. грн. (кошти, які не було стягнуто в результаті відновлення порушених прав підприємців). Левову «частку» цієї суми (90%) становлять кошти, які було відшкодовано учасникам саме фіскальних правовідносин^[8].

Важливим напрямом, що суттєво впливає на забезпечення реалізації прав не лише платників податків, а й на захист прав споживачів, є пілотне впровадження таких проектів ДФС України, які полягають у використанні та поширенні програмних продуктів, встановлених на мобільні пристрої, що дозволяють перевірити наявність у підприємств ліцензій на виробництво та реалізацію алкоголю та тютюнових виробів. Завдяки такому пілотному проекту громадяни можуть попередити контролюючі органи про правопорушення, зокрема, реалізацію підакцизної продукції неповнолітнім особам, реалізацію контрафактної продукції тощо^[9].

[1] Розділ підготовлено: Тильчик Ольга, Тильчик В’ячеслав, Університет Державної фіскальної служби України

[2] Податкова реформа. Путівник по реформах // Інформаційно-аналітичний сайт [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reformsguide.org.ua/ua/reforms/tax-reform/

[3] Податкова реформа. Путівник по реформах // Інформаційно-аналітичний сайт [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reformsguide.org.ua/ua/analytics/tax-reform-2/

[4] Наказ ДФС України від 20.10.2017 №700 «Про затвердження Антикорупційної програми ДФС на 2017 рік» // Офіційний портал ДФС України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/baneryi/protidiya-koruptsii/antikoruptsiyna-programa-dfs/314452.html

[5]Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення Фінансової поліції» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=58412&pf35401=379979

[6] У ТПП України обговорили варіанти політики України щодо економічних контактів через лінію розмежування // Офіційний сайт ТТП України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/u-tpp-ukrayini-obghovorili-varianti-politiki-ukrayini-shchodo-iekonomichnikh-kontaktiv-chieriez-liniiu-rozmiezhuvannia

[7] Звіт Ради бізнес-омбудсмена за ІII квартал 2017 року // Офіційний сайт Ради бізнес-омбудсмена [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://boi.org.ua/media/uploads/q32017/qiii_2017_ua_2.pdf

[8] Звіт Ради бізнес-омбудсмена за IV квартал 2017 року // Офіційний сайт Ради бізнес-омбудсмена [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://boi.org.ua/media/uploads/q42017/q4_2017_ua.pdf

[9] Роман Насіров: Боротись з тіньовим оборотом підакцизної групи товарів можна за допомогою смартфона // Офіційний сайт ТТП України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/248812.html