Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) випустила черговий огляд із тематичної серії видань «Реабілітація жертв конфлікту», яка присвячена захисту прав уразливих верств населення в умовах триваючого збройного конфлікту. Цього разу аналізувалася робота місцевої влади Донецької області з реабілітації жертв конфлікту, які проживають на цій території. Також огляд містить рекомендації органам місцевого самоврядування стосовно адаптації програм соціальної підтримки до потреб постраждалого населення.

З самого початку війни на сході країни та тимчасової окупації Криму Українська Гельсінська спілка з прав людини здійснює регулярний моніторинг дотримання прав людини органами державної влади та місцевого самоврядування.

Одним з головних аспектів, на який постійно звертають увагу правозахисники, – є  те, що традиційна система послуг охорони здоров’я та реабілітації занадто повільно пристосовується до потреб суспільства та, отже, досі відсутні дієві механізми соціально-правового захисту і системи реабілітаційних послуг (таких як медична, фізична реабілітація, психологічна реабілітація та допомога, надання допоміжних заходів) для постраждалих від війни громадян. Люди, які пережили травмуючі події, отримали контузії та поранення, набули стійких порушень здоров’я, загострення хронічних захворювань та виникнення онкології, залишаються здебільшого сам на сам зі своїми проблемами. Зневірюються, що можуть отримати будь-яку допомогу від приймаючої громади через відсутність чітко прописаних заходів та програм на місцевому рівні. А дехто з них лише у судовому порядку доводить своє право на отримання елементарної допомоги від держави.

З впровадженням реформи децентралізації в Україні передача повноважень і фінансів дещо розширила можливості жителів регіонів мати вплив на розподіл коштів, вимагати від органів місцевої влади більш раціонального витрачання. Тож, кожній людині важливо знати, які саме програми соціального захисту діють в регіоні, як та ким вони реалізуються, хто отримує певні пільги та як само їх можна оформити. Це актуально не тільки для внутрішньо переміщених осіб, які на 8 році війни вже мають бути частиною приймаючої громади, ці можливості є важливими і для учасників АТО/ООС та їх сімей. Адже захисники України, повертаючись з районів бойових дій також потребують реінтеграції, яка, безумовно, включає програми соціального захисту.

Відповідно, вельми актуальним було проведення моніторингу системи реабілітаційних послуг саме на рівні громади – у Донецькій області та аналізу того, як здійснюється місцевою владою реабілітація жертв конфлікту.

У 2020 р. було проведено опитування цивільних осіб, у т.ч. ВПО, та демобілізованих українських військовослужбовців, які мешкають в регіоні, а також проаналізовано адміністративні дані щодо забезпечення заходів медичної, соціальної й психологічної реабілітації цільових груп, оцінки їх потреб, забезпечення допоміжними засобами, надання компенсацій за рахунок місцевих бюджетів.

Загалом у опитуванні взяли участь 100 респондентів, що набули фізичних травм чи зазнали суттєвого порушення здоров’я внаслідок бойових дій :

• 61 цивільна особа, у т.ч. ВПО;
• 38 осіб, що зазнали ушкоджень внаслідок участі у бойових діях;
• 1 цивільний заручник.

Опитування відбулось в таких населених пунктах Донецької області: Покровськ, Маріуполь, Торецьк, Краматорськ, Мар’їнка, Авдіївка, Красногорівка, Слов’янськ, Новогродівка, смт Зайцеве.

Дослідники сфокусували увагу на таких двох ключових проблемах:

– перешкоди в отриманні реабілітаційних послуг цивільними особами, які набули порушень здоров’я як до набуття інвалідності, так і після набуття інвалідності;

– перешкоди у встановленні інвалідності та наданні відповідних послуг, пов’язаних з інвалідністю.

Пропонуємо ознайомитись з аналітичним оглядом “Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати Донецька область?”, який надає можливість простежити за більшістю проблемних аспектів надання реабілітаційних послуг в Донецькій області – від отримання послуг від часу набуття порушень здоров’я та оцінки потреб до отримання реабілітаційних послуг.

Висновки:

• На даний час в області діє ряд регіональних програм, якими в тій чи іншій мірі передбачені заходи, направлені на організацію надання медичної допомоги та реабілітаційних послуг, забезпечення психологічної підтримки, реалізації прав людини у сфері охорони здоров’я.
• В області запроваджена єдина регіональна програма в країні, яка передбачає окремі заходи саме в інтересах внутрішньо переміщених осіб.
• Обласними та місцевими бюджетними програмами не передбачені заходи щодо надання компенсацій чи додаткової фінансової допомоги цивільним особам, що набули поранень, контузії, каліцтва.

Враховуючи повноваження місцевих рад, надано низку рекомендацій органам місцевого самоврядування, зокрема:

• здійснити оцінку потреб жертв збройного конфлікту за рахунок проведення опитувань співробітниками підпорядкованих служб та установ соціального захисту;
• розробити та затвердити програми (або передбачити окремі заходи) щодо надання медичних, оздоровчих, соціально-психологічних, реабілітаційних послуг цивільним особам, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, учасникам АТО/ООС та членам їхніх родин;
• вжити заходів з інформування даної цільової аудиторії про вже існуючі можливості отримання реабілітаційних послуг та соціальної допомоги в межах затверджених соціальних програм та інші.

Цей звіт продовжує тематичну серію видань під назвою «Реабілітація жертв конфлікту», яка присвячена захисту прав уразливих верств населення в умовах триваючого збройного конфлікту.

Серія, зокрема, містить такі звіти:

• Реабілітація жертв конфлікту. Чи пропонує держава щось, крім встановлення інвалідності та милиць?
• Аналітичний огляд «Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати громада Дніпра та Дніпропетровської області?»
• Аналітичний огляд «Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати громада Сум та Сумської області»

Аналітичний звіт підготовлений Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.