Проміжна доповідь про виконання Україною Конвенції ООН про права дитини (за період 2012 – 2016 роки)

Ознайомитись із доповіддю можна за посиланням.

Під час своєї 56-ї сесії, яка відбулась у січні-лютому 2011 року, Комітет ООН з прав дитини розглянув зведені третю та четверту періодичні доповіді України про виконання Конвенції про права дитини. 21 квітня 2011 року Комітет видав Заключні висновки, у яких уряду рекомендовано звернути увагу на ряд проблемних сфер. Серед сфер, що викликали занепокоєння Комітету, в тому числі є: попередження та протидія катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню та покаранню щодо дітей та протидії насиллю щодо дітей; недискримінація та забезпечення прав дітей національних меншин, в тому числі дітей ромської національності, дітей із порушеннями здоров’я та інвалідності, дітей, що перебувають у конфлікті з законом, дітей-шукачів притулку; врахування думки та голосу дитини; де інституалізація та розвиток сімейних форм виховання дітей.

Зважаючи на підготовку Україною доповіді про виконання Конвенції у 2018 році, Українська Гельсінська спілка з прав людини пропонує аналіз досягнутих Україною результатів в імплементації Заключних висновків Комітету за п’ять років після їх отримання. Готуючи відповіді на висловлені Комітетом рекомендації, ми орієнтувались, зокрема на: становище України в оцінках міжнародних організацій та моніторингових місій; аналіз найбільш важливих новел законодавства, законопроектів, підзаконних актів; зміни у судовій практиці; діяльність громадських організацій та діалог з державою, якщо останній мав місце.

Доповідь підготовлена експертками Коаліції «Права дитини в Україні» Анастасією Бондаренко та Марією Ясеновською. Текст доповіді подається в авторській редакції.

Ця публікація підготовлена та видана в рамках проекту «Права людини понад усе», який впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади.