У 2018 році юристи УГСПЛ подали п’ять правових позицій (amicus curiae) до Конституційного суду України у справах, які стосуються захисту прав людини, а саме:

Справа щодо повноважень поліції відбирати та зберігати зразки ДНК

15 березня 2018 року УГСПЛ подала правову позицію щодо конституційності частини другої статті 26 Закону України  «Про Національну поліцію». УГСПЛ висловила позицію, що функціонування баз даних щодо затриманих осіб у відповідності до частини другої статті 26 Закону повинні відповідати стандартам, визначеним у Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже Україна, ратифікувавши дані міжнародні договори, взяла на себе обов’язок їх дотримуватися. Факт створення поліцією баз даних, які містять персональну інформацію певної категорії осіб, саме по собі не порушує норми міжнародного права та норми Конституції України. Проте таке порушення може мати місце в результаті реалізації даної норми без дотримання базових міжнародних принципів, коли обробка персональних даних буде проводитися з порушенням таких  стандартів.

6 грудня 2018 року ухвалою Великої Палати КСУ справу було закрито на підставі відкликання конституційного подання Уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

Справа щодо права на звернення недієздатних осіб до органів державної влади

27 липня 2018 року УГСПЛ надіслала правову позицію щодо конституційності окремих положень частини другої статті 8, другого речення частини четвертої статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

УГСПЛ вважає, що відмова недієздатним особам у праві на звернення є дискримінаційною, не є «найменш обтяжливим з можливих обмежень» і не переслідує ціль захистити права та законні інтереси таких осіб. На нашу думку, надання недієздатним особам права на звернення буде одним з кроків в напрямку розумного пристосування та виправлення «фактичої нерівності» між особами, що страждають на психічний розлад, та іншими особами без таких захворювань.

11 жовтня 2018 року КСУ, враховуючи позицію УГСПЛ, визнав неконституційним положення Закону, за яким звернення недієздатних осіб до органів державної влади та місцевого самоврядування не розглядаються.

Справа стосовно конституційності внесених змін до Кримінального процесуального Кодексу України

2 жовтня 2018 року юристи направили позицію УГСПЛ щодо Конституції України (конституційності) пункту 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

В конституційному поданні народних депутатів піднімалося питання порушення процедури прийняття оскаржуваних норм та порушення принципу рівності громадян у правах та принципу незворотності дії законів в часі. УГСПЛ вважає, що для вирішення питання дотримання принципу особистого голосування у відповідності до частини третьої статті 84 Конституції України суб’єктом права на конституційне подання не було надано достатніх доказів для дослідження цього аспекту. Щодо матеріального аспекту відповідності Конституції України, то тут не має місця порушення норм Конституції України.

Справа щодо права на касаційне оскарження справ про адміністративне правопорушення

2 жовтня 2018 року було направлено позицію УГСПЛ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Експерти УГСПЛ дійшли висновку, що незважаючи на наявну трьох ступеневу судову систему захисту прав на національному рівні, Україна встановила обмеження щодо певних категорій справ, які можуть скористатися лише двома рівнями захисту – розгляд справи у суді першої інстанції та в апеляційному суді. З огляду на прецедентну практику Європейського суду з прав людини така практика не є порушенням гарантій, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у цьому питання Договірна Держава має широку свободу розсуду.

Таким чином, положення частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення не порушують конституційні права громадян України, а саме право на доступ до суду та право на оскарження.

Справа про обов’язок антикорупційних активістів декларувати своє майно

3 грудня 2018 року юристи УГСПЛ направили правову позицію щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб».

Українська Гельсінська спілка вважає, що ці законодавчі положення не відповідають Конституції, оскільки:

• Покладання на антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів зобов’язань, які не передбачені для інших осіб приватного права, а передбачені виключно для посадових осіб, в той час, коли антикорупційні активісти та журналісти-розслідувачі не мають таких же можливостей розпорядження публічними фінансами чи впливу на прийняття державних рішень, порушує заборону дискримінації відповідно до статті 14 Європейської Конвенції, статей 21 і 24 Конституції України.
• Зобов’язання щодо звітності та розкриття інформації про антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів, а також членів їх сімей порушує право на повагу до приватного і сімейного життя відповідно до статті 8 Конвенції та статті 32 Конституції України.
• Закони № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та № 1975-VIII від 23 березня 2017 року обмежують свободу збирання та поширення інформації, оскільки подання декларацій, оприлюднення відомостей декларацій (включаючи відомості про членів сімей) та загроза застосування санкцій мають стримуючий та демотивуючий ефект для громадських активістів та журналістів-розслідувачів, що є порушенням статей 10 і 11 Конвенції та статей 34 і 36 Конституції України.
• Положення Законів № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та № 1975-VIII від 23.03.2017 не є “необхідними у демократичному суспільстві”, “пропорційними в переслідуванні законної мети” та “заходами з мінімальним обмежувальним впливом”. Держава не надала розумного пояснення, яку легітимну мету переслідує поширення таких обтяжливих зобов’язань на приватних осіб в контексті зусиль щодо боротьби з корупцією. УГСПЛ вважає, що загальна мета протидії корупції може бути досягнута менш обтяжливим заходами.

Також 24 квітня 2018 року Конституційний Суд України прийняв рішення у конституційному провадженню щодо створення спеціальних слідчих підрозділів у органах Державної виконавчої служби України, врахувавши позицію УГСПЛ. Рішенням КСУ частина шоста статті 216 Кримінального процесуального кодексу України визнана неконституційною.