Люстрація може допомогти очистити країну, але її необдумане застосування спровокує низку небезпечних наслідків, переконані правозахисники. Тому закликають не гарячкувати та зробити все можливе, аби уникнути зловживань цим механізмом.

Експерти Харківської правозахисної групи презентували свою концепцію проекту закону про люстрацію, де зазначили найбільш важливі моменти, які мають бути враховані законодавцем для запобігання використання люстрації в політичних цілях, застосування підроблених документів та позовів до Європейського суду з прав людини.

Зокрема, мають бути визначені критерії люстрації, коло посад, механізми застосування та тривалість люстрації у часі та тривалість заборони займати посади, а також можливість оскарження.. Особливу учагу слід звернути на захист приватного життя у ході здійснення люстрації.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров пропонує чотири критерії для здійснення люстрації: 1) приналежність до керівництва обласних комітетів КПРС і КПУ та Центральних комітетів КПРС і КПУ, обласних комітетів ЛКСМУ та ЦК ЛКСМУ до 19 серпня 1991 року; 2) приналежність до служби в 5-му управлінні КДБ УРСР, КДБ СРСР, КДБ інших союзних республік СРСР у якості штатних працівників та негласних агентів КДБ; 3) співпраця зі Службою безпеки України у формі негласного агента або таємного штатного працівника; 4) зайняття посад президента, прем’єр-міністра, члена Кабінету міністрів України, першої, другої та третьої категорії посад державних службовців та прирівняних до них посад, судді, народного депутата, сільського, міського Голови та депутатів місцевих рад та вчинення наступних дій:

–           Організація чи участь у фальсифікації виборів Президента України 2004 року;

–           Організація чи участь у забороні чи перешкоджанню мирним зібранням в період з 1 квітня 2010 року до 22 лютого 2014 року;

–           Організація та участь у переслідуванні осіб за їхню політичну та громадську діяльність в період з 1 квітня 2010 року до 22 лютого 2014 року шляхом свавільних затримань і арештів, порушенні кримінальних проваджень, проведенні слідчих та оперативних дій;

–           Організація та вчинення дій, що призвели до втрат державного та місцевого бюджетів у сумі понад 1 млн грн.

–           Дія чи бездіяльність, що призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини, Комітетом ООН з прав людини та інших міжнародних інституцій.

Окрема процедура має бути передбачена для люстрації суддів.

За словами Олександра Банчука, експерта Центру політико-правових реформ, якщо говорити про судову владу, то зараз про необхідність люстрації у судовій системі переважно твердять ті очільники суддівських органів, які найбільше співпрацювали з поваленим режимом.

Більше того, право визначати суддів, до яких буде застосована люстрація, може отримати співавтор судової реформи 2010 року Сергій Ківалов,  адже саме його комітет отримав повноваження попередньо розглядати кандидатури суддів на обрання і звільнення.

Експерти закликають звернути увагу, що декларуючи необхідність люстрації судових органів, Верховна Рада взяла на себе повноваження призначати голів судів –  всупереч Конституції. І при цьому залишила на посаді усіх голів судів, які були призначені попередньою владою.

Правозахисники наголошують на необхідності створення реальних механізмів оскарження рішення про люстрацію в судовому порядку із дотриманням права на справедливий суд.

Ще однією необхідною умовою ефективної та «безболісної» люстрації є обов’язкове забезпечення незалежності членам люстраційного комітету.

Організатор заходу: Центр інформації про права людини в рамках програми «Фонд прав людини» посольства Королівства Нідерландів.