Починаючи з 2016 року, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) впроваджує організаційну Політику гендерної рівності та недискримінації з метою дотримання принципів гендерного мейнстримінгу^[1] в організаційній роботі та на робочому місці (працевлаштування, робочі відносини, оплата праці, визначення складу керівних органів тощо), а також при реалізації окремих програм і проектів. Для цього гендерна екпертка Спілки розробляє річний План дій на виконання Політики та здійснює моніторинг його виконання з подальшим звітуванням.

План дій на 2019 рік був спрямований на проведення інформаційно-просвітницьких заходів на гендерну і недискримінаційну тематики, налагодження співпраці із громадськими організаціями, недопущення дискримінації за ознаками статі, віку тощо. У 2019 році у співпраці із організацією “Жінки в медіа” започатковано Антипремію за сексистські висловлювання «Це Яйце!», у співпраці із БО «Легалайф-Україна» виконано дослідження «Вплив збройного конфлікту на Сході України на працівниць комерційного сексу», окрім того, як і у минулі року, було проведено відповідні інформаційні та просвітницькі кампанії.

УГСПЛ надає інформаційну та організаційну підтримку адвокаційним діям з захисту прав людини секс-працівників в Україні в рамках проекту «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД»[2].

Завдяки адвокаційній діяльності УГСПЛ у минулому та цьому році в Україні нарешті вирішено проблему реалізації права на материнство ВІЛ-інфікованих жінок: з дати набрання чинності наказу Міністерства охорони здоров’я № 933 від 22.04.2019 жінки, які живуть з ВІЛ, отримали можливість реалізувати своє право на лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій.

Гендерна експертка УГСПЛ Тамара Марценюк та координаторка моніторингу виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії з прав людини від УГСПЛ Ксенія Семьоркіна надали коментарі Дзеркалу тижня для статті «Гендерна освіта в Україні: куди рухаємося?»^[3].

Громадськими приймальнями УГСПЛ, що діють у різних регіонах України, за рік надано 12 321 консультацію, при цьому 50% клієнтів складають особи чоловічої статі, 49% – жіночої (серед тих, хто зазначив стать). Зокрема, зафіксовано 106 звернень від осіб, які постраждали від домашнього насильства (у минулому році було 81). Всім постраждалим надано кваліфіковану правову допомогу.

Організація-член УГСПЛ ГО «Правозахисна Група «СІЧ» (м. Дніпро) створила документальний фільм про жінок у полоні на Донбасі «Незламні», який було успішно показано в Україні та за кордоном^[4].

Продовжується робота над спеціальним проектом УГСПЛ «Правозахисниці, які змінюють Україну»^[5] – серією інтерв’ю з активістками зі всієї України, які працюють у різноманітних сферах правозахисту та представляють різноманітні правозахисні організації (у тому числі, й УГСПЛ). Станом на кінець року розміщено уже 70 інтерв’ю з правозахисницями. У 2019 році було взято близько 20 нових інтерв’ю, серед яких з’явилася така нова категорія героїнь, як судді, які ідентифікують себе також як правозахисниці.  Зокрема, це суддя Вищого антикорупційного суду України Віра Михайленко^[6] і суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Олена Бальжик^[7]. З однією героїнею – журналісткою і правозахисницею Лізою Кузьменко^[8] – вдалося налагодити співпрацю.

Отже, в 2019 році УГСПЛ продовжила налагоджувати співпрацю із організаціями, які працюють у сфері захисту прав жінок і протидії сексизму. Варто й надалі підтримувати  подібні ініціативи, адже спільні дослідницькі та медійні проекти є чудовою можливістю втілювати не тільки державну, а й власну гендерну політику.

Натомість слід зауважити, що як і в минулих роках, так і  станом на кінець 2019 року в Україні актуальним залишається питання ратифікації Стамбульської Конвенції^[9] та посилення видимості антигендерних ініціатив. Тому ці питання варто взяти до уваги у правозахисній діяльності на 2020 рік.

Повний текст звіту із впровадження Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ у 2019 році доступний ТУТ.

____________________________________________________________________

^[1] Пріоритетизація гендеру на всіх рівнях чи комплексний підхід до проблеми рівності між жінками і чоловіками.

[2] В рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.

^[3] Лютий 2019 року, https://dt.ua/SOCIUM/genderna-osvita-v-ukrayini-kudi-ruhayemosya-302166_.html?fbclid=IwAR1GM1zxPibzj_pLY9c5Nj-Veyqy44FnP3wMBAn7AOIBrr2TUfiTjQUm6DE

^[4] https://www.radiosvoboda.org/a/news-nezlamni-vilnyus-anshlag/30172985.html

^[5] /activities/spetsproekty/pravozahysnytsi-yaki-zminyuyut-ukrajinu/

^[6] /articles/suddia-vira-mykhaylenko-hovoriachy-pro-prava-liudyny-ne-slid-zabuvaty-pro-interesy-suspil-stva/

^[7] /articles/suddia-olena-bal-zhyk-pytannia-hromads-koho-kontroliu-sudovoi-vlady-ie-problemnym/

^[8] /articles/zhurnalistka-ta-pravozakhysnytsia-liza-kuz-menko-media-maie-pratsiuvaty-za-etychnymy-i-profesiynymy-zhurnalists-kymy-standartamy/

^[9] Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (2011), https://rm.coe.int/1680093d9e