Вже три роки намагаюсь отримати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон на відпочинок дитини, без згоди та супроводу другого з батьків. Районий суд виносить таке рішення позитивно. В апеляційному – відміняють. Є докази, що баткьо не бачить дитину вже 4 рік. Сплачує аліменти за рішенням суду (бухгалтерія). За кордоном проживає моя мати – офіційно, працює та заміжня за громадянином тієї країни.. Що робити.?! Підкажіть, чи можна звернутись до ЄС за захистом порушених прав дитини.

Відповідь
Згідно з гл. 13 ст. 141 Сімейного Кодексу від 2002р. при розірванні шлюбу між батьками та їх окреме проживання не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов&#146язків щодо дитини. Ваш колишній чоловік має такі самі права й обов’язки як і Ви. Законом України «Про порядок виїзду з України і в&#146їзду в Україну громадян України» та Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27.01.1995 № 53. п. 3 передбачено, що виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків допускається, якщо є рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків.
Проте, держава повинна піклуватися про інтереси своїх неповнолітніх громадян. При зверненні із позовом до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника, в позовній заяві слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Наприклад, за кордоном проживають родичі й заявник має наміри поїхати туди з дитиною. У ст. 16 Закону України Про охорону дитинства від 2001 зазначено, що батьки, інші члени сім&#146ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов&#146язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання. Тобто, в суді Ви повинні були надати всі необхідні документи, які б підтверджували проживання Вашої матері за кордоном та готовність надати гарантії щодо повернення дитини додому.
Якщо Ви надали суду всі необхідні матеріали та у відповідача немає доказів того, що виїзд дитини за кордон суперечить її інтересам, то звернення до ЄСПЛ є можливим. Порушилося право дитини на контакт, право на свободу пересування, а також право на справедливий суд. Відповідно до ст. 5 п. 1 Конвенції про контакт з дітьми, яку було ратифіковано Україною 20.09.2006 та яка набрала чинності 01.04.2007, з урахуванням найвищих інтересів дитини може бути встановлено контакт між дитиною та особами, що не є її батьками, але мають сімейні зв’язки з дитиною. Під контактом розуміється перебування дитини протягом обмеженого періоду разом з батьками, а також іншими особами, що мають сімейні зв’язки з дитиною і з якою вона зазвичай не проживає, чи зустріч з зазначеними особами, будь-яке спілкування або надання інформації такій особі про дитину або дитині про таку особу. У ст. 13 Загальної декларації прав людини та ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини зазначається, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Проте, лише при детальному розгляді юристом Вашої справи можна буде сказати чи визнає суд її достатньо обґрунтованою.