Доброго дня! Я і чоловік військовослужбовці ДПСУ,служимо в різних підрозділах,в нас 2-є дітей (8 та 9 р.),я вагітна 3-ю дитиною(2міс.).Ходимо в різні зміни,бо немає кому бути з дітьми. Зараз безпідставно переводять мого чоловіка ( триває службове розслідування,не знають навіть за що дати йому догану,запропонували самому придумати,він відмовився) понад 100 км від місця проживання.Чи мають на це право і що нам робити згідно ЗУ? Дуже буду вдячна за роз’яснення.

Відповідь
У даній ситуації Ви маєте право на звернення до суду, що передбачено ст.55 Конституції України. У суді свою позицію можна обґрунтовувати тим, що відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних сил України (Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України) передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби. Враховуючи те, що законодавство з питань проходження військової служби виписано недостатньо, то варто звернути увагу на ч.3 ст. 184 Кодексу законів про працю де передбачається, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Що стосується переведення, то Вам слід довести факти, які встановлюють неможливість таких дій зі сторони органів Державної прикордонної служби. До прикладу п.123 Указу Президента України «Про положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» передбачає, що переміщення на рівні посади та переміщення на нижчі посади у випадках, передбачених абзацами четвертим, шостим та десятим підпункту 6 пункту 93 цього Положення, здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
• неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, в яку його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
• неможливість проживання членів сім’ї військовослужбовця за станом здоров’я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
• потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і визнані опікунами та мешкають окремо від сім’ї військовослужбовця у тому ж населеному пункті, за наявності документів, які це підтверджують.
Також варто нагадати про п. 3.8. Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби «Про затвердження Інструкції про порядок атестування військовослужбовців Державної прикордонної служби України», де вказується про те, що військовослужбовець, щодо якого порушено клопотання про переміщення до нового місця служби, атестується за попереднім місцем служби. Його переміщення здійснюється з урахуванням затвердженого в установленому порядку рішення атестаційної комісії.
Звертаючись до суду Вам потрібно довести вищезазначені факти.