колишня дружина випадково попала під преватизацію батьківської квартири була вписана у співвласники і рідна сестра яка на даний час проживала за кордоном,і проживає на далі чи має право сестра оскаржувати преватизацію,оскільки приватизовувалась батьківська квартира без її згоди(батьки померли до преватизації)

Відповідь
Приватизація державного житлового фонду (далі – приватизація) – це відчуження об&#146єктів державного житлового фонду на користь громадян України. Передача в приватну власність квартир (будинків) здійснюється за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім&#146ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло. Тобто приватизації підлягає квартира (будинок), мешканці якої є членами однієї сім&#146ї та дали свою письмову згоду на її приватизацію. Детальніше читайте в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-XII (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12/print1448535205757100) та Положенні про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10/print1444720904741946).
Разом з тим, в Рішенні Колегії суддів Судової палати у цивільних справах верховного Суду України від 10.09.2008 р. (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS080963.html) зазначено, що факт відсутності письмової згоди когось із повнолітніх членів сім’ї на приватизацію квартири (будинку) не свідчить про незаконність приватизації за умови, якщо така приватизація відповідала його волевиявленню.
Згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім&#146ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло (ст. 5 Закону). При цьому, відповідно до статті 64 Житлового кодексу Української РСР (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/print1446806829864288) та статті 3 Сімейного кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14) до членів сім&#146ї наймача належать дружина (чоловік) наймача, їх діти і батьки; членами сім&#146ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Як зазначено у Висновках Верховного Суду України від 01.07.2013 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0007700-13) місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа фактично постійно проживає, має передбачені статтею 64 Житлового кодексу права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності. Тобто право осіб на приватизацію пов&#146язане з фактом проживання у квартирі (будинку), а не з фактом їхньої реєстрації в ній.
Як передбачено частиною 1 статті 71 Житлового кодексу при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім&#146ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо ж особа відсутня у житлі понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати її такою, що втратила право на жилу площу (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 в редакції від 25.05.1998 р. ( http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85). Крім того, відповідно до статті 107 Житлового кодексу наймач або член його сім&#146ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття.
Спори, що виникають у зв’язку з приватизацією квартир (будинків), вирішуються судом. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, в задоволенні позовних вимог буде відмовлено, якщо суд, за заявою сторони в спорі, встановить, що строк позовної давності – три роки з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права – сплив. Якщо ж суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Коротко підсумувати вище викладене можна наступним чином: особа, яка тривалий час без поважних причин або у зв&#146язку з переїздом на інше постійне місце проживання, не проживала в квартирі, яка приватизується, не вважається членом сім&#146ї, а також визнається такою, що втратила право на жилу площу. А отже згода даної особи на приватизацію не потрібна; таке волевиявлення вимагається лише від осіб, які фактично постійно мешкають в одній квартирі і пов&#146язані спільним побутом. Разом з тим, якщо особа вважає, що під час приватизації або внаслідок неї були порушені її права чи інтереси, вона може звернутися за їх захистом до суду. Втім якщо строк позовної давності сплив і особа не доведе поважність причин його пропущення, в задоволенні позовних вимог судом буде відмовлено.