Здравствуйте. Ситуация такая: Моя дочь, 20 лет, заболела туберкулёзом лёгких. На вич не болеет. С 26.07.2013г. находится на лечении и будет находиться до середины лета. При том, что анализы отрицательные уже сейчас, ей врачи не разрешат в этом году поступать в университет. Она хочет учиться на психолога и помогать людям. Работать тоже ей будет запрещено более года после выписки. Группу не дают. Меня конечно в первую очередь интересует вопрос инвалидности и конечно не хочется терять год, хотели бы учиться.

Відповідь.
За Переліком особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб туберкульоз є особливо небезпечною інфекційною хворобою.

Відповідно до ст. 30 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню.
За ст. 9 цього ж закону громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров’я до професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих на підставах і в порядку, передбачених законами України.

Так, відповідно до ст. 23 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» від роботи відсторонюються особи-бактеріоносії, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (якщо їх неможливо перевести на іншу роботу). Також такі особи можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров’я для виконання певних видів робіт .

Порядок відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності (в тому числі, навчання) регулюється відповідною Інструкцією , за п. 1.2. якої такому відстороненню підлягають, зокрема, хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби та особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань (що підтверджується медичним висновком). Відсторонення таких осіб здійснюється за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, яке зобов’язує власників (або уповноважений орган чи посадову особу) підприємств, установ, організацій у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб . Подання або дії щодо забезпечення його виконання в місячний термін можуть бути оскаржені вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до суду.

Відповідно, видається, що відсторонити осіб у зазначеному вище порядку можна у випадку, якщо хворий (носій збудників захворювань) вже працює чи навчається. Разом з тим, не відомо, яким чином цей порядок застосовувати, якщо особа на момент початку захворювання ще не вступила до навчального закладу і не працювала.
Більш того, хоча на Міністерство охорони здоров’я України покладається затвердження переліку видів робіт, для виконання яких особи, хворі на туберкульоз, можуть бути визнані тимчасово або постійно непридатними – судячи з усього, подібний перелік досі не затверджено.

У будь-якому випадку, з аналізу чинного законодавства у даній сфері видається, що особу можна обмежити у роботі та навчанні лише за умов, якщо:
1) вона є носієм збудників інфекційного захворювання (а тому числі, хвора), та
2) цей вид діяльності пов’язаний з підвищеною небезпекою для оточуючих.

Обмеження у певній діяльності, очевидно, може встановлюватись не «взагалі» забороною працювати чи навчатись будь-де, а в кожному конкретному випадку, за наявністю для цього підстав (зокрема, якщо робота особи пов’язана з обслуговуванням населення).

Що ж до першої умови, то, судячи з усього, для встановлення подібного обмеження необхідне підтвердження того, що особа є бактеріоносієм.

Якщо Ви вважаєте, що для встановлення обмежень Вашій доньці нема підстав, дії того, хто такі обмеження встановив, можна оскаржити вищестоячій посадовій особі чи у суді .

2. Встановлення інвалідності

Встановлення інвалідності при захворюванні на туберкульоз можливе.

За Інструкцією про встановлення груп інвалідності туберкульозу немає в переліку підстав для встановлення групи інвалідності без строку переогляду . Разом з тим, п. 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлює: Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням протягом п’яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз – протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Відповідно до цього Положення, з метою встановлення інвалідності медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) проводять медико-соціальну експертизу. Осіб, для встановлення інвалідності, до МСЕК направляє лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) лікувального профілактичного закладу охорони здоров’я . Протягом 5 днів після того, як ЛКК видасть направлення, МСЕК проводить огляд хворого на засіданні МСЕК, за місцем його проживання або лікування (при пред’явленні зазначеного направлення та паспорта чи іншого документу, що посвідчує особу). За результатами огляду приймають рішення про наявність чи відсутність інвалідності. У разі незгоди оглянутого з рішенням МСЕК він має право подати про це письмову заяву до вищестоящої МСЕК або оскаржити таке рішення до суду.

—

Разом з тим, очевидно, що не можуть одночасно існувати підстави для скасування обмежень у навчанні та роботі у зв’язку з видужанням та, водночас, для встановлення інвалідності у зв’язку з захворюванням на туберкульоз.