Я мати дитини інваліда з дитинства. У моєї доньки, яка народилася 15.09.1986 р. , вроджена патологія органів зору. З народження всі зусилля ми з чоловіком прикладали, щоб перемогти цю недугу і не вішати дитині клеймо інваліда, але на жаль … Найстрашніше те , що патологія вроджена. У 13 років оформили інвалідність, що засвідчено випискою з акта огляду МСЕК. Інвалідність нам оформлено безстроково, бо ніяких поліпшень немає і бути не може, тому що патологія вроджена. Після закінчення вищого навчального закладу в 1984 році я почала свій трудовий шлях – працювала вчителем. Після народження дитини я рік була в декретній відпустці і відразу ж вийшла на роботу, тому що на обстеження і лікування дитини необхідні були кошти. Але після того як дитині виповнилося три роки проблеми зі здоров’ям у дитини посилилися, і я змушена була звільнитися з роботи. 18.12.1989 р. моїй дитині виповнилося 3 роки 3 місяці 4 дні я звільнилася з роботи по догляду за дитиною до восьмирічного віку . 01.11.1993 р. дитині виповнилося 7 років 1 місяць 17 днів я вийшла на роботу. У трудовій книжці запис : 18.12.1989 р. Звільнена по догляду за дитиною до восьмирічного віку. Наступний запис : 01.11.1993 Прийнята вихователем в д / у № 289 . Тобто 3 роки 10 місяців 13 днів я перебувала по догляду за дитиною. Як мати дитини інваліда з дитинства оформляю дострокову пенсію за віком після досягнення 50 років згідно зі ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Маю необхідний стаж для призначення пенсії. За законом необхідно 15 років стажу, але в мене стажу більше 25 років. Нагальним є наступне питання: Чи входить до загального стажу при оформленні пенсії період по догляду за дитиною до восьмирічного віку? Величезне прохання, будь ласка, вкажіть конкретно на підставі якого документа цей період враховується чи не враховується до загального стажу. Висновок лікувально-консультаційної комісії про те, що донька мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку до Пенсійного фонду надано. Усі довідки МСЕК теж надані. Спеціалісти Пенсійного фонду відмовляються включати цей період по догляду за дитиною (3 роки 10 місяців 13 днів) до загального стажу при призначенні пенсії, проте на підставі якого документа відмовляються не пояснюють.

Відповідь
На підставі статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі – «Закон № 1788») визначаються види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Зокрема, відповідно до пунктів: «є» статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується час догляду за інвалідом першої групи або дитиною – інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; «ж» – час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
З вищенаведеної норми випливає, що у випадку, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом з дитинства, до стажу роботи, який дає право на трудову діяльність зараховується час догляду за такою дитиною.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV (надалі – «Закон № 1058-IV» ) жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Пунктом 25 Постанови Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується:
• випискою з акта огляду в МСЕК;
• медичним висновком установи охорони здоров’я;
• посвідченням одержувача допомоги;
• довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.
У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:
• акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;
• документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-івалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
Таким чином, при наявності всіх необхідних документів, які передбачені вище, час догляду за дитиною – інвалідом віком до 16 років зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.