Залишився будинок від баби який не переоформлений на маму вже 14 років(вона п’є і ходить по смітникам). Я маю трьох дітей(у 2 батько помер) , а мама жити в будинку не пускає. Я не маю де жити. Що робить?!

Відповідь
Згідно із Цивільним кодексом України, у разі відсутності заповіту, спадкування відбувається за законом. Згідно із ст. 1258 Цивільного кодексу, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Тобто, спочатку право на спадщину одержує ваша мати, потім рідні братисестри, якщо такі живі, рідні дядько та тітка спадкодавця. Онуки ж залучаються за правом представництва — лише тоді, коли батько чи мати мали отримати спадщину, але загинули. Безпосередньо до вас квартира у спадщину може перейти після смерті матері, якщо вона прийняла спадщину. Але, відповідно до ст. 1259 Цивільного кодексу України, черговість одержання права на спадкування може бути змінена ноторіально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, або через суд, у разі якщо ви надавали певну допомогу спадкодавцеві (бабусі).

Якщо мати постійно проживала із бабусею на час відкриття спадщини (смерті бабусі), то спадщина вважається прийнятою нею, якщо мати не відмовилася від неї. Якщо вона не проживала із нею, або не подала заяву на прийняття спадщини протягом 6 місяців, спадщина не вважається прийнятою (що може загрожувати отриманню спадщини після неї), вона пропустила строк на прийняття спадщини і тоді слід звертатися до суду, де можна з поважних причин поновити строк на прийняття спадщини.

Щодо можливості перебувати у будинку, то ви маєте право жити у ньому, якщо ви є власником частки, або якщо ви прописані у ньому. Також ваші шанси залишитися жити в оспорюваному майні високі, якщо ви непрацездатні і маєте інвалідність. Відповідно до статей 47, 48 Конституції України кожній особі гарантовано право на житло. Згідно з ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону та за рішенням суду. Ст. 72 Житлового кодексу Української РСР передбачено можливість визнання особи в судовому порядку такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановлені строки в неприватизованому житловому приміщенні. Згідно з ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім&#146ї власника житла втрачає право користування житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

У разі ж підтвердження заборони на перебування у будинку, згідно із ст. 45 Житлового Кодексу Української РСР ви маєте право на першочергове надання жилих приміщеннь (багатодітна сім&#146я). Із цим необхідно буде звернутися до виконавчого органу місцевої ради.