СВОБОДА ОБ’ЄДНАНЬ[1]

Монітори виконання Національної стратегії у сфері прав людини вказують на виконання заходів у частині мінімізації втручання держави у створення, діяльність та припинення громадських об’єднань через реєстраційні процедури. Міністерство юстиції за ініціативою організацій громадянського суспільства затвердило Типовий статут громадської організації зі статусом юридичної особи та зразки складання супровідних документів. Прийняття типових документів сприятиме ефективній співпраці органів юстиції та податкових органів у процесі отримання організаціями статусу неприбутковості, подоланню корупційних схем під час державної реєстрації. Через удосконалення взаємодії державних реєстраторів органів юстиції та адміністраторів фронт-офісів технічно покращено доступ до реєстраційної послуги[2]. Втім, огляд офіційних веб-сайтів головних територіальних управлінь юстиції засвідчив, що з 25 сайтів 3 (три) містять старі зразки (в Івано-Франківській, Закарпатській і Хмельницькій області), на одному сайті (Житомирська обл.) не знайдено зразків документів, один сайт (Вінницька обл.) не функціонує.

Не виконано завдання щодо забезпечення можливості громадським та благодійним організаціям отримати фінансову підтримку за бюджетні кошти[3].

У 2017 р. загострилася небезпечна тенденція наступу агентів держави на громадянські права і свободи – було зафіксовано кримінальні переслідування громадських активістів[4], а також прийнято зміни до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», якими працівників неурядових організацій включено до переліку осіб, які зобов’язані надавати органам влади декларацію про свої доходи. Зміни поставили працівників неурядових організацій на один рівень із урядовими посадовцями, внаслідок чого працівники НУО підлягають кримінальній відповідальності за неподання декларацій. Це дозволить державі робити конкретні організації об’єктом переслідування й обмежувати діяльність тих, хто отримує фінансування з іноземних джерел, та становитиме загрозу для особистої безпеки людей, які працюють в неурядових організаціях[5]; законодавчі ініціативи Президента України (законопроекти №6674 та №6675), у яких пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів в обмін на запровадження додаткової податкової звітності для громадських організацій і фізичних осіб-підприємців, а також підприємств, установ та організацій, які надають їм послуги; політичне переслідування реформаторських організацій, зокрема, антикорупційних[6].

На територіях Донбасу, які перебувають під ефективним контролем Російської Федерації, організації громадянського суспільства (ОГС) стали об’єктами нападів та були вимушені залишити цю зону, включно з ОГС, які здійснюють головним чином гуманітарну роботу («Ініціатива відповідальних громадян», наприклад). У Криму незалежні ОГС зазнали системних та масштабних переслідувань з боку окупаційної влади, що спричинило масовий відтік активістів з півострова. Організації, зокрема Комітет з прав кримськотатарського народу, Меджліс кримських татар і Ліга кримськотатарських жінок опинилися під судовим переслідуванням або іншим видом тиску окупаційної влади через вибіркове застосування законодавства Російської Федерації. Організації, які займаються культурною діяльністю, наприклад, Український культурний центр Криму, також стали об’єктами переслідувань[7].

На території окупованого Криму використовують незаконно введене Російською Федерацією репресивне законодавство для переслідування членів громадянського суспільства. Наприклад, де-факто влада Криму порушила кримінальну справу за звинуваченням у тероризмі правозахисника, члена Кримської контактної групи з прав людини Еміра Усеїна Куку. «Міжнародна амністія» визнала Куку «в’язнем совісті», за інформацією правозахисників, із ним погано поводяться в ув’язненні. Його сім’я також перебуває під тиском і залякуванням із боку спецслужб.

У частинах Донбасу, непідконтрольних українському урядові, викрадення, тортури та позасудові страти проукраїнських активістів стали поширеною практикою. За таких обставин діяльність правозахисників стала майже неможливою. Відповідальність за ці порушення лежить на Російській Федерації як державі, яка здійснює загальний та фактичний контроль над так званими «ДНР» і «ЛНР».[8]

[1] Розділ підготовлено: Семьоркіна Олена

[2] Стан виконання Національної стратегії. Розширений пошук по заходах // Національний індекс прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hro.org.ua/index.php?r=9#169_1

[3] Там само

[4] Відкрите звернення Правозахисного порядку денного з приводу відкриття низки кримінальних проваджень проти громадських організацій та активістів // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: /appeals/vlada-pishla-v-nastup-na-hromadyanske-suspilstvo-pravozahysnyky/

[5] Альтернативні звіти у межах 3-го циклу Універсального періодичного огляду стану справ в сфері дотримання прав людини в Україні. Див.: стор.40 // Третій цикл УПО, Україна: ПРООН в Україні, 2017  [Електронний ресурс] – Режим доступу: /wp-content/uploads/2017/04/UPR_3rd-cycle_CSOs_ua.pdf

[6] Спільна заява Уповноваженого з прав людини, УГСПЛ та Харківської правозахисної групи щодо законопроектів №6674 та №6675 // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: /appeals/spilna-zayava-upovnovazhenoho-z-prav-lyudyny-ukrajinskoji-helsinskoji-spilky-z-prav-lyudyny-ta-harkivskoji-pravozahysnoji-hrupy-schodo-zakonoproektiv-6674-ta-6675/ ;

Заява Правозахисного порядку денного із вимогою до Верховної Ради України припинити наступ на громадянські права і свободи в Україні // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: /articles/zayava-pravozahysnoho-poryadku-dennoho-iz-vymohoyu-do-verhovnoji-rady-ukrajiny-prypynyty-nastup-na-hromadyanski-prava-i-svobody-v-ukrajini/ ;

Правозахисники заявили про погіршення ситуації з правами людини в Україні  // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: /articles/pravozahysnyky-zayavyly-pro-pohirshennya-sytuatsiji-z-pravamy-lyudyny-v-ukrajini/

[7] Альтернативні звіти у межах 3-го циклу Універсального періодичного огляду стану справ в сфері дотримання прав людини в Україні. Див.: стор.40 // Третій цикл УПО, Україна: ПРООН в Україні, 2017  [Електронний ресурс] – Режим доступу: /wp-content/uploads/2017/04/UPR_3rd-cycle_CSOs_ua.pdf

[8] Там само. Див.: стор. 41. Інформація також міститься у 20-ти публічних доповідях щодо ситуації з правами людини в Україні та тематичній доповіді про ситуацію з правами людини в Автономній республіці Крим, підготовлених у 2017 році Моніторинговою місією ООН [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/nasha-robota/un-reform