Громадська організація «Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян» була заснована у 1997 році. Зареєстрована Головним управління юстиції в Луганській області 14.06.1997 р. , №249. Код ЄДРПОУ- 24052527. Є членом УГСПЛ.
До 2014 року (до війни) Організація діяла на території Луганській області, мала відділення у Алчевську, Новопскові, Красному Лучі, Антрациті.
Засновники: Микола Козирев, Валерій Фролов, Геннадій Красільніков.
Микола Козирев
У 2014 році, з початком збройного конфлікту, Організація перенесла свою правозахисну діяльність у м. Київ.
Організація працює в рамках КОАЛІЦІЇ громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на донбасі» – зокрема, на виконання проекту «Моніторинг порушень міжнародного гуманітарного права та судова практика щодо надання статусу учасників АТО – УБД» в контексті Проекту «Демократизація і права людини в Україні».
Проект виконано у період грудень 2015 – вересень 2016 за фінансової підтримки ПРООН.
– Громадська організація «Громадський Комітет захисту конституційних прав та свобод громадян».
2. Основна мета діяльності організації (згідно Статуту організації)
– Сприяння формуванню відкритого демократичного, правового суспільства, вивчення дотримання прав людини, правова допомога.
3. Задачі організації в сфері правозахисної діяльності – Надання правової допомоги громадянам; збір інформації про порушення прав людини, вивчення правосвідомості громадян, правова освітаЗадачі організації в сфері правозахисної діяльності
4.Відомості про керівників організації
Голова правління – Микола Козирєв
Директор – Євген Чекарьов
Секретар – Людмила Соколенко
5. Юридична і поштова адреса організації
Юридична адреса: до 2016 р – Луганськ, вул. Фрунзе,4/40; зараз – 07300, м. Вишгород Київської обл., вул. Кургузова 1А, корп.3, кв. 128
Поштова адреса: 07300, м. Вишгород Київської обл., вул. Кургузова 1А, корп.3, кв. 128
6. Контактна особа організації: Людмила Соколенко. Т. 095 803 6936
7. Інформація про правозахисну діяльність організації
– За час своєї діяльності Комітет з 1999 р. співпрацював з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Карпачовою Н. І. Під егідою Омбудсмана Комітет здійснював моніторинг дотримання прав людини в регіоні по таких напрямках:
– застосування катувань;
– порушення прав людини в судах і прокуратурі, інших органах влади;
– порушення трудових, соціальних прав шахтарів і інших працівників;
– порушення прав власності в ході аграрної реформи.
Комітет постійно консультує громадян і бере участь у судових процесах для захисту порушених прав.
Громадська організація «Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян» заснована у 1997 році. Зареєстрована Головним управлінням юстиції в Луганській області 14.06.1997 р. , №249. Код ЄДРПОУ- 24052527. Є членом УГСПЛ.
До 2014 року (до війни) Організація діяла на території Луганській області, мала відділення у Алчевську, Новопскові, Красному Лучі, Антрациті.
Засновники: Микола Козирев, Валерій Фролов, Геннадій Красільніков.
У 2014 році, з початком збройного конфлікту, Організація перенесла свою правозахисну діяльність у м. Київ.
Організація працює в рамках КОАЛІЦІЇ громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на донбасі» – зокрема, на виконання проекту «Моніторинг порушень міжнародного гуманітарного права та судова практика щодо надання статусу учасників АТО – УБД» в контексті Проекту «Демократизація і права людини в Україні».
Проект виконано у період грудень 2015 – вересень 2016 за фінансової підтримки ПРООН.
Співробітники Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини взяли участь у тренінгу з безпеки під час роботи в зоні АТО для преси, організованому Міністерством оборони.
З 9 по 11 березня Міністерство оборони України організувало тренінг з безпеки для журналістів та правозахисників під час висвітлення подій в зоні АТО. У заході взяли участь працівники різних українських медіа, таких як 1+1, 112 Україна, Права людини в Україні, ICTV, 2+2, Громадське радіо Маріупольське телебачення та інші. По завершенню курсу журналісти отримали акредитацію Міністерства оборони. Правозахисний сектор взяв участь за ініціативи Української Гельсінської спілки з прав людини. Представники більшості організацій, що пройшли тренінг, входять до коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», наприклад Харківська правозахисна група. Також учасниками тренінгу стали співробітники ГО «Truth Hounds» та Центру правових і політичних досліджень «СІМ».
Теоретична частина тренінгу складалась з лекцій в Національному університеті оборони України. Серед тем, що були висвітлені під час курсу – правові аспекти проведення АТО, особиста безпека перебування та діяльності журналіста в зоні бойових дій, використання військової термінології в журналістських матеріалах та інші.
Заключною частиною тренінгу стала практика у навчальному центрі сухопутних військ ЗСУ України «Десна».
Учасники тренінгу навчились зупиняти кровотечу, спричинену пораненням під час обстрілу.
Дізнались, як виявляються приховані вибухові предмети.
Практикували, як треба поводитись під час артилерійських обстрілів.
Та спробували страви польової кухні.
Журналісти отримали акредитаційні перепустки для висвітлення подій у зоні проведення АТО.
«Курсанти» діляться власними враженнями від тренінгу.
Аналітик Центру документування УГСПЛ Сергій Мовчан:
«Загальне враження від курсу досить позитивне, однак в ході проходження цього тренінгу стало зрозуміло, що досить перевантажена теоретична частина, яка жодним чином не дає ніякої підготовки для реальних дій в зоні проведення АТО. Якби акцент даного тренінгу був більше зміщений на практичні навички – це б дало набагато більш якісніший ефект для підготовки журналістів і правозахисників.Однак третій день – це був досить цікавий елемент тренінгу, який, все ж таки, допоміг засвоїти ази медичної допомоги і також надав певні практичні рекомендації стосовно того, як не потрапити до пасток, закладених саперами».
Співробітник ГО “Truth Hounds”, що займається документуванням воєнних злочинів у прифронтовій зоні:
«Мені здається, що тренінг цікавий. Сподобався сам факт того, що Збройні сили України співпрацюють з журналістами та готові надавати їм певну інформацію, щоб забезпечити і їх безпеку, і власну безпеку. Є взагалі-то над чим працювати, але подобається, що налагоджений цей діалог. Для нас було достатньо багато корисного щодо поведінки в зоні бойових дій у випадку обстрілів і подібних стресових ситуацій. Поведінки, допустимо, у полоні.
Я думаю, що нам корисно було, в принципі, для себе щось подібне дізнатись. Сподіваємось на подальшу співпрацю і зі Збройними силами України, і з журналістами для того, щоб ми всі разом достатньо ефективно працювали в зоні бойових дій, в прифронтовій зоні».
Падіння авторитарного режиму після розстрілу в лютому 2014 року Євромайдану та втечі до Росії Януковича відкрило шлях для побудови демократичної України на спільних із європейськими країнами цінностях. Намагаючись зупинити ці демократичні перетворення, Російська Федерація за допомогою армії окупувала Крим та розпочала гібридну війну на Донбасі, приховуючи пряму військову агресію пропагандистськими кліше про “державний переворот” у Києві та законність проведених у Криму та в Луганській і Донецькій областях «референдумів». Тільки за офіційними даними у цьому збройному конфлікті загинуло понад 9,7 тисяч людей, близько 22 тисяч осіб отримали поранення, приблизно два мільйони осіб були змушені залишити свої домівки і, рятуючись, виїхати на мирні території. Фактично Російська Федерація розпочала війну проти України, тим самим грубо порушивши положення Статуту ООН та післявоєнний світовий порядок. Тому сучасну ситуацію в зоні АТО в Україні слід розглядати в парадигмі війни та прав людини, в якій особливої актуальності набувають норми міжнародного гуманітарного права.
В теперішній час на території підконтрольних Росії так званих “Донецької та Луганської народних республік” проживають близько трьох мільйонів людей. Вони перебувають на території, де правові процедури практично відсутні або діють вкрай погано. Свобода, життя та власність осіб, які проживають на цій території, залежать виключно від волі незаконних збройних формувань. Будь-якій особі, незалежно від віку та статі, загрожує ризик бути викраденою, підданою катуванню, підданою примусу до фактично рабської праці. Існує мережа незаконних місць несвободи, які називають “підвалами” через їхню непридатність навіть для тимчасового утримання людей. Досить складною є гуманітарна ситуація, зафіксовані випадки голодної смерті людей похилого віку. Гострим питанням залишається здійснення Українською державою соціальних виплат мешканцям непідконтрольних територій відповідно до закону.
У зв’язку із цим українські правозахисні організації глибоко занепокоєні тим, що питання захисту прав людини досі не стало одним із пріоритетних у ході переговорів по врегулюванню збройного конфлікту на Донбасі. Бракує наполегливості у просуванні звільнення військовополонених та цивільних заручників, яке взагалі б мало розглядатися як conditio sine qua non у виконанні всіх досягнутих домовленостей. Безумовною вимогою є встановлення належного контролю за ситуацією з боку міжнародних організацій та інститутів, зокрема, має бути забезпечена вільна робота міжнародних гуманітарних організацій та міжнародних моніторингових місій, їх безперешкодний доступ до усіх місць несвободи, їх захист цивільного населення від сваволі людей із автоматами, здійснення ефективного розслідування тяжких злочинів та притягнення винних у до відповідальності, тиску на Російську Федерацію для припинення порушень прав людини на окупованих територіях.
Натомість на фоні постійних обстрілів на лінії розмежування та продовження завезення військової техніки через неконтрольовану Україною ділянку україно-російського кордону як першочергові розглядаються питання проведення виборів на окупованих територіях. При цьому повністю ігнорується той факт, що в умовах відсутності захисту прав людини вибори перетворюються з інструменту вільного волевиявлення на інструмент легітимізації військових диктатур.
З огляду на це ми закликаємо держави – члени Ради Європи визначити питання захисту прав людини в якості пріоритетного у ході переговорів з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі та здійснювати їх просування у постійній консультації із міжнародними та українськими правозахисними організаціями, які працюють над документуванням порушень прав людини та міжнародних злочинів в зоні збройного конфлікту й захистом прав жертв конфлікту.
Коаліція громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі»
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» є неформальною спілкою 17 громадських правозахисних організацій та ініціатив, які об’єднали свої зусилля задля узгодженого документування порушень прав людини та міжнародних злочинів, які були вчинені в ході збройного конфлікту на сході України, та надання правової, психологічної та іншої допомоги потерпілим людям. Більшість учасників Коаліції – це громадські об’єднання з Луганської та Донецької областей. До складу Коаліції входить також і Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Правозахисники звинувачують державу у нехтуванні правами постраждалих в зоні АТО. На їхню думку, Кабмін не має належних законів, а ті, що є, працюють погано.
На круглому столі в Офісі Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини зібралися представники Центру Стратегічних Справ УГСПЛ, Харківської правозахисної групи (ХПГ), Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян та українських міністерств: соціальної політики, оборони, інфраструктури та внутрішніх справ. Тема обговорення «Механізми відшкодування завданої шкоди жертвам воєнного конфлікту на Сході України: пропозиції та перспективи» виявилася дуже непростою, адже сьогодні ні в кого немає дієвих рецептів щодо вирішення цієї проблеми.
Представник Уповноваженого з питань зв’язків із громадськістю та інформаційних технологій Михайло Чаплига сказав, що він просто не уявляє собі, як саме постраждала людина буде отримувати компенсацію за своє зруйноване житло із казначейства. За його словами, цей процес може бути дуже довгим. Саме тому цю тему треба обговорювати вже зараз: навіть якщо сьогодні на виплати немає грошей, але проблему потрібно сформулювати завчасно. Якщо у майбутньому подібний фонд з’явиться, то у нас вже будуть люди, які чекають на виплати з нього.
Михайло Чаплига
Голова правління Громадського комітету захисту прав людини Микола Козирєв нагадав, що Міжнародний Червоний Хрест визначив тип конфлікту в Україні як внутрішній. З іншого боку цей конфлікт активно підтримується Російською Федерацією. Саме тому немає чіткого розуміння, хто має компенсувати збитки.
«Але після захоплення Криму та Іловайського котла, коли військові підрозділи Російської Федерації були чітко ідентифіковані, а отже ця країна є учасником конфлікту, — вважає Микола Козирєв, — через це ми можемо через суди застосувати у відношенні до Росії принцип загального контролю, який вона здійснює над захопленою територією, і, відповідно, несе відповідальність за збитки».
Микола Козирєв
Для цього потрібно насамперед визнати факт агресії Російської Федерації в ООН. Правозахисні організації можуть допомогти українським чиновникам та дипломатам офіційно визнати Росію агресором та позбавити її права голосу при розгляді рішень стосовно України.
Постраждалий мешканець села Троїцьке Попаснянського району Луганської області Анатолій Мартиненко жив під обстрілами півроку. Після початку операції біля Дебальцево спільні сили терористів та російської армії почали обстрілювати село прямою наводкою, через що загинуло п’ятеро його мешканців та було зруйновано багато житла. 28 січня 2015 року його, разом з іншими людьми вивезли до Лисичанську. Так він потрапив до Києва. Через три місяці йому подзвонили з рідного села та повідомили, що мародери вдерлися до його хати та вкрали все цінне майно. Анатолій написав заяву командиру батальйону української армії, звертався до СБУ, Генпрокуратури. Врешті кримінальну справу відкрили, але слідчий райвідділку нічого не міг зробити, навіть маючи перелік підозрюваних, адже серед них було багато озброєних людей. На тому розслідування і припинилося. Через декілька місяців у будинок Анатолія влучив снаряд і повністю зруйнував його. Місцева влада спромоглася укласти акт щодо цього злочину майже через півроку.
Анатолій Мартиненко
Тепер Анатолій навіть не може дістатися до свого будинку, бо всі підходи до нього заміновано. Сусіди розповідають, що бойовики розбирають залишки будматеріалів з руїни. У Києві Анатолій знімає кімнату, на що йдуть майже всі його кошти, а їх дуже мало: допомога переселенцю складає всього 884 гривні. Якщо би не пенсія, то не було би за що й купити їжу та ліки.
За словами юриста Громадського комітету захисту прав людини Євгена Чекарьова, таких як Анатолій, в Україні зараз тисячі. Але за два роки конфлікту держава так нічого і не вирішила. Вже є один прецедент, коли постраждалому вдалося відсудити в України компенсацію за зруйноване житло, але наші суди просто не витримають таку кількість позовів, якщо за компенсаціями прийдуть ті, хто їх потребує. Тому цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні. Наразі у парламенті зареєстровані декілька законопроектів на цю тему, але вони поки що не прийняті. На думку Євгена Чекарьова, відповідні суми для виплати компенсацій необхідно закладати в український бюджет вже на 2017 рік.
Євген Чекарьов
Друга проблема пов’язана із відшкодуваннями тим, хто побував у полоні бойовиків та піддавався там тортурам та іншим видам жорстокого поводження. Луганчанин, колишній полонений Олександр Грищенко. Його заарештували прямо на робочому місці, звинувативши у шпигунській діяльності. На жаль, Олександр мав при собі фотоапарат, де на картці пам’яті було багато знімків з Євромайдану у різних регіонах України. Після перегляду цих світлин бойовики пообіцяли або розстріляти його на місці або покалічити. Після цього його передали до загону терористів “Бетмена”, де він перебував у полоні півроку. Там чоловік зазнав багато знущань і тортур. Звільнився він лише завдяки сваркам поміж бойовиками. На території, підконтрольній Україні, Олександра внесли до бази даних людей, зниклих без вісти, і яких, відповідно, розшукують. Він попросив виключити його з цієї бази, показав документи, але через деякий час у хостел, де він мешкав, прийшов наряд поліції, щоб заарештувати його як злочинця, що знаходиться у розшуку. В поліції від Олександра почали вимагати надати довідку про те, що він перебував у полоні. Без допомоги правозахисників він би й досі перебував у такому невизначеному становищі. В лікарні Олександра не хотіли оглядати, пояснивши це тим, що статус полоненого розповсюджується тільки на військових.
Олександр Грищенко
На думку Євгена Чекарьова, таким як Олександр Грищенко, треба надавати статус учасників війни. Це би вирішило одразу багато бюрократичних проблем. Для цього потрібно внести правки до Закону про статус ветеранів війни та гарантії їхнього соціального захисту. Громадський комітет захисту прав людини вже розробив такі правки. Проблема тут полягає у тому, що 30% осіб, які перебували у полоні, не зможуть ніяк це довести документально, бо бойовики довідок не дають. Натомість, це можуть підтвердити два свідки, які вже мають статус учасника війни.
Наступна проблема — це надання статусу “учасника бойових дій” добровольцям. Деякі з них, особливо ті, хто мають судимість, не можуть в результаті отримати статус УБД. Навіть після того як у суді була доведена участь добровольця в АТО, відомча комісія МВС відмовляє у наданні цього статусу. На думку Євгена Чекарьова, потрібно прийняти норму закону, згідно з якою статус УБД може надаватися будь-якому громадянину за наявності свідків та відповідного рішення суду.
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів, що моніторинг в зоні АТО показав, що органи влади не мають чіткого завдання складати акти щодо постраждалих від обстрілів будівель із обов’язковим зазначенням, хто саме вів вогонь, який призвів до руйнувань. В результаті документування ведеться на розсуд місцевої влади. Так у поселку Сартана голова сільради вже на наступний день після обстрілу надсилає туди комісію, яка розглядає всі пошкодження, визначає, звідки стріляли та складає акт. Карта обстрілів кожного будинку висить у сільраді. На жаль, більшість представників влади не веде таких спостережень. Харківська правозахисна група надіслала щодо цього 336 запитів у селища вздовж лінії розмежування і отримала 126 відповідей. Крім того, представники ХПГ виїжджають на місця обстрілів із моніторинговими місіями. Їхня мета — скласти паспорт населеного пункту, в якому був би вказаний характер та кількість шкоди, завданої під час військового конфлікту. За словами Євгена Захарова, відновлення зруйнованої інфраструктури та приватного житла наразі відбувається здебільшого за рахунок допомоги міжнародних благодійних організацій. Багато також допомагають будматеріалами підприємства Ріната Ахмєтова. Але цього недостатньо, бо лише у Луганській області було зруйновано понад 7000 будинків, з яких 6206 — це приватна власність. З них вдалося відновити тільки 880. За приблизними підрахунками для відновлення Луганської області потрібно 8,8 млрд гривень, а в 2015 році на обидві постраждалі області було виділено тільки 145,8 млн гривень.
Олександра Грищенка передали до загону терористів “Бетмена”, де він перебував у полоні півроку. Там чоловік зазнав багато знущань і тортур. Звільнився він лише завдяки сваркам поміж бойовиками. На території, підконтрольній Україні, Олександра внесли до бази даних людей, зниклих без вісти, і яких, відповідно, розшукують. Він попросив виключити його з цієї бази, показав документи, але через деякий час у хостел, де він мешкав, прийшов наряд поліції, щоб заарештувати його як злочинця, що знаходиться у розшуку.
«На окупованій території відновлення пошкодженого житла просувається значно краще і швидше, ніж в Україні, — сказав Євген Захаров, — адже там задіяні великі російські кошти».
Харківська правозахисна група надає юридичну допомогу постраждалим, готуючи заяви до Європейського суду з прав людини про порушення статті Конвенції, яка захищає право мирного володіння майном. За інформацією ХПГ, найбільше постраждалого житла у Попасній та Станично-Луганському районі.
Директор Центру Стратегічних Справ Української гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало нагадав, що в Україні діє стаття 19 Закону про боротьбу із тероризмом, в якій вказано: будь-яка шкода, завдана терористичним актом, компенсується державою. У подальшому ці кошти будуть стягнуті з особи, яка вчинила цей теракт. УГСПЛ займається судовою практикою в Україні та у Європейському суді. Вже є випадки, коли національні суди призначали виплату компенсації у необхідному обсязі. У Слов’янську Державна казначейська служба стягує кошти для компенсації за знищену квартиру із бюджету України. Але такі випадки — поодинокі. Загалом суди відмовляють у компенсації, ставлячи її у залежність до того, хто саме завдав шкоду, а це наразі довести неможливо, бо правоохоронні органи дуже рідко проводять подібні експертизи. Це неприпустимо, адже міжнародні документи, які підписала Україна, зобов’язують її надавати таку компенсацію, якщо до цього причетна держава, а розслідування проводяться неефективно.
Михайло Тарахкало
«Відсутність ефективного механізму компенсації врешті призведе до того, що вони можуть зрости на 40% через витрати на юридичне представництво особи, компенсацію моральної шкоди, судові витрати і таке інше», — каже Михайло Тарахкало. На думку правозахисника, в Україні вкрай хаотично відбувається офіційне документування злочинів в зоні АТО, системний збір доказів не налагоджений.
Ольга Музиченко
Представник Міністерства соціальної політики Ольга Музиченко зазначила, що, безумовно, визначення статусу “учасник війни” має бути розширене, щоб його могли отримати люди, які його зараз позбавлені. Чиновниця закликала правозахисників розглянути законопроект № 47-94 (за авторством Наталі Королевської), в якому вже враховані всі, вказані вище, проблемні питання. Права добровольців буде захищати законопроект № 37-07, а всі спірні питання буде віришувати міжвідомча комісія.
Сергій Кучеренко
Начальник відділу соціальної політики Міністерства оборони Сергій Кучеренко повідомив, що ті формування, які вважаються добровольчими, насправді давно вже входять у структуру Міноборони. Наприклад, широковідомий батальйон “Айдар” є 24-м мотопіхотним батальйоном. Проблеми були тільки на початку формування цього батальйону, коли в його складі перебувало багато позаштатних військовослужбовців. Пізніше їм всім був наданий статус учасника бойових дій. За словами чиновника, наразі подібні документи можна отримати протягом одного дня.
До вашої уваги електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану прав людини на окупованих та контрольованих територіях Донецької та Луганської областей.
Тутви зможете знайти інформацію щодо основних подій у сфері прав людини на Донбасі та в зоні АТО, огляд законодавства так званих “народних республік”, а також результати моніторингів на території, підконтрольній Україні.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» є неформальною спілкою 17 громадських правозахисних організацій та ініціатив. Учасники Коаліції об’єднали свої зусилля задля узгодженого документування порушень прав людини, допущених в ході збройного конфлікту на сході України.
Коаліція зосереджується на зборі інформації про найбільш тяжкі порушення прав людини та порушення норм міжнародного гуманітарного права.
17 березня в офісі Української Гельсінської спілки з прав людини відбувся семінар для операторів гарячої лінії «Донбас СОС». Його темою було домашнє насильство. Захід став результатом кооперації трьох правозахисних організацій – «Донбас СОС», УГСПЛ та «Ла Страда Україна».
Представниці міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» проінструктували учасників семінару щодо принципів роботи гарячої лінії. Вони пояснили як працювати із випадками домашнього насильства, а також розповіли про досвід співробітництва з державними структурами. Зокрема, Національною поліцією.
Під час заходу учасники були розділені на 3 групи для виконання завдань, наданих інструкторками. Одним з таких завдань була перевірка понятійної грамотності. Наприклад, респонденти мали визначити що може бути класифікованим як домашнє насильство та які є види його попередження.
Гаряча лінія «Донбас СОС» працює давно та успішно. Власне з неї розпочалась діяльність організації в листопаді 2014 року. Щоденно гаряча лінія приймає дзвінки від близько сотні абонентів. Після проведення семінару ми поспілкувались з Олесею Ляшук, організатором заходу та координатором «Донбас СОС».
Цим матеріалом ми розпочинаємо ряд публікацій по темі правосуддя перехідного періоду.
Як виникла ідея провести подібний семінар в УГСПЛ?
В грудні 2015 року представники громадської організації «Донбас СОС» та УГСПЛ, серед інших кандидатів, брали участь в проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Навчальні програми професійного зростання». Конкретно – це було стажування по темі «Механізми здійснення правосуддя і дотримання прав людини у період конфліктних і постконфліктних ситуацій» на прикладі Боснії та Герцеговини. Основною метою програми було покращення рівня знань і навичок фахівців правозахисної системи щодо механізмів правосуддя у перехідний період. Концепція правосуддя перехідного періоду включає чотири базових елементи: кримінальне судочинство, констатація істини, відшкодування, інституційні реформи.
Для означених елементів важливим процесом є збір та оприлюднення первинних даних про порушення прав людини під час військового конфлікту, а також правова підтримка жертв таких порушень. Документування в означених умовах – це складний та необхідний процес, направлений на отримання інформації для подальшої правозахистної та адвокаційної діяльності.
«Донбас СОС» – це громадська організація, яка займається координацією допомоги громадянам, що перебувають в районі проведення АТО, а також внутрішньо переміщеним особам, в тому числі через безкоштовну гарячу лінію. Наразі гаряча лінія «Донбас СОС» охоплює всю територію України, включаючи непідконтрольні державній владі. УГСПЛ – найбільша асоціація правозахисних організацій України, метою діяльності якої є захист прав людини. Обидві організації входять до Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”. Ідея об’єднати зусилля щодо документування порушень прав людини виникла саме в процесі ознайомлення із механізмами здійснення правосуддя в перехідний період. В контексті означеного виникла ідея щодо проведення спільних тренінгів для волонтерів та співробітників організацій.
Наскільки важливою є тема семінару?
Збір та отримання даних щодо порушень прав людини, передбачає безпосереднє спілкування із жертвами таких порушень. Це досить важкий процес для якого необхідні знання окремих стандартів, особливих обмежень, ефективної комунікації. Документатор має бути надзвичайно уважним, поєднувати в спілкуванні одночасно етичні принципи, вловлювати реакцію особи, що надає інформацію, та володіти навичками надання першої психологічної допомоги. В процесі проведення тренінгів з’явилась можливість поглибити знання та відпрацювати базові техніки подальшої роботи.
Якими на ваш погляд є досягнення проведення подібних семінарів?
Найперше досягнення – це нові знання. Учасники пробного семінару безперечно їх отримали. По результатам спільного пілотного проекту щодо документування можна вести мову щодо нових досягнень, які поєднують новий досвід із новими знаннями.
Що особисто вам найбільше сподобалось в процесі семінару?
Поза всяким сумнівом – це атмосфера. Атмосфера, яка панувала під час проведення семінару, сприяла не тільки ефективному отриманню нової інформації, але і змушувала слухачів замислюватись, поглянути по-іншому на стандарти спілкування із жертвами, подивитися на звичайні речі свіжим поглядом.
Чи плануєте ви й надалі співпрацювати з УГСПЛ у сфері навчальних програм?
Удосконалення допомоги громадянам повинно бути безперервним і усестороннім. Також воно має відповідати вимогам сучасності. УГСПЛ завжди своєчасно реагує на нові виклики у сфері дотримання прав людини та є найбільш впливовою правозахисною організацією України. Ми відкриті для нових знань. В партнерах ми цінуємо професіоналізм, чесність та відданість своїй справі. Це критерії, яким відповідає УГСПЛ. Тому так, ми відкриті до співпраці.
Захід було проведено за фінансового сприяння уряду Канади.
Цими днями в столиці триває Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Подія одночасно проходить в чотирьох локаціях – кінотеатрах «Київ», «Кінопанорама» і «Ліра» та Будинку кіно.
Окрім власне кінопрограми, яка постійно привертає увагу все більшого числа публіки, також на фестивалі проводиться ряд правозахисних заходів. Частину з них організовує Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Алла Макух, голова громадської ініціативи «Матері захисників»
Наприклад, у понеділок, 28 березня, в білій залі Будинку кіно протягом дня відбулись чотири зустрічі організовані Спілкою разом з її членами та партнерами. Половина з цих подій була присвячена проблемам учасників АТО.
Ранок розпочався з відкритої доповіді-дискусії, що стосувалася захисту прав громадян, які постраждали під час бойових дій на Сході. У числі доповідачів виступили представники громадських ініціатив, правозахисних організацій та Служби безпеки України.
Зокрема Алла Макух, лідер громадської ініціативи «Матері захисників», розповіла про дії, на які відважуються родичі українських військових, що потрапили до полону, для визволення своїх синів, братів та чоловіків. Особливу роль родичів військових також підкреслив експерт Центру звільнення полонених СБУ Ігор Куракса, який розказав про механізми обміну та визволення полоненими.
Андрій Карачевський, керівник Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії
Також у рамках дискусії обговорювались питання прав людей, що дістали поранення або отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Особливим аспектом цієї теми стало питання отримання постраждалими відповідних документів.
Окрім УГСПЛ, у числі організаторів події відмітилсь Правозахисна Група «СІЧ», громадські об’єднання «Форпост», «Блакитний птах» та Юридична сотня.
Другою зустріччю, присвяченою бойовим діям на Сході, став круглий стіл, що дістав назву «Дотримання прав учасників АТО щодо пункту про обов’язкову психологічну реабілітацію, Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зустріч організувала громадська організація «Форпост», спільно з УГСПЛ. У числі спікерів виступили юристи та психологи, зокрема представники відділу забезпечення соціально-психологічного супроводу особового складу Міністерства оборони України, а також керівник Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Андрій Карачевський.
Круглий стіл викликав палку реакцію представників громади, частина з яких зазначила, що на їх думку, проходження військовими обов’язкової психологічної реабілітації може виступити фактором дискримінації по відношенню до них.
Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян також ініціював круглий стіл, тема якого звучала як «Україна в лещатах олігархічних монополій: чи можливі модернізація і прорив до свободи?». На обговорення було запрошено правозахисників, економічних експертів, журналістів, та представників влади.
Актуальність теми, за словами голови Комітету Миколи Козирєва, зумовлена суспільними та державними змінами, викликаними Майданом, а також подальшою потребою в інституціональних змінах.
Гості круглого столу починали з визначення того, що ж таке «олігархічна монополія» і продовжували декларацією проблем, які гостро стоять в українських реаліях. Так економіст Володимир Лановий зазначив, що олігархія є антиподом підприємництва, а її модель є моделлю виснаження ресурсів. Він також відмітив, що одними з основних кроків у подоланні олігархічної монополії є обмеження умов приватизації держпідприємств і впровадження змін у виборчій культурі задля подолання розчарування, що масово охоплює громадян України.
Економічний експерт Володимир Дубровський метафорично підкреслив, що одна з основних проблем виборчої культури українців полягає у «нерозумінні різниці між Ахметовим і Цукерберґом». А замість запропонованого до розгляду поняття «олігархії», пан Дубровський запропонував визначення «суспільний порядок з обмеженим доступом», зворотньою стороною якого є охлократія.
Натомість журналіст Віталій Портніков взагалі заявив, що наразі в Україні олігархів немає, оскільки статки жодного з тих, кого ними прийнято вважати, недостатні для такого визначення.
Також він зазначив, що Україна нині фактично являє собою протекторат інших держав. «Ми платимо нашим громадянам гроші західних платників податків», – сказав Портніков. Тому, за його словами, в нашій країні не стоїть проблеми олігархії, але надзвичайно гостро стоїть проблема популізму. До цього твердження також приєднався журналіст Радіо Свобода Андрій Діхтяренко, додавши до проблемних компонентів популізму та дематогії – тотальну зраду, під чим він мав на увазі великий ризик для ЗМІ перетворитися на машину пропаганди.
Нехтування верховенством права – головна теза, висловлена Євгеном Захаровим, директором Харківської правозахисної групи, у якості характеристики системних проблем державної влади та суспільства. Пан Захаров підкреслив, що необхідною умовою адекватного функціонування системи є розуміння та дотримання встановлених законом правил, які є неодмінно важливішими за політичну доцільність.
Останньою подією дня стала презентація проекту «Ті що пережили пекло». Проект являє собою короткий документальний фільм, темою якого є катування та нелюдське поводження, застосовуване до полонених терористами на Сході України. Стрічка, представлена коаліцією «Справедливість заради миру на Донбасі», складається з відеохроніки та інтерв’ю людей, що пережили катування та нелюдське поводження стосовно себе, або свідких подібних злочинів. Вона є доповненням до однойменного звіту, раніше представленого коаліцією. Окрім власне авторів стрічки, на зустрічі також були присутні її герої – люди, яким довелось пережити перебування в полоні бойовиків.
Володимир Щербаченко, координатор коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»
Ознайомитись з повною програмою правозахисних заходів УГСПЛ на Docudays UA можна тут.
З 25 березня по 1 квітня в Києві щорічно проходить фестиваль документального кіно про права людини. Пропонуємо ознайомитись з правозахисними зустрічами на фестивалі в нашому короткому огляді.
Цього разу фестиваль Docudays UA відбудеться втринадцяте. Його програма включає 4 конкурсні секції, позаконкурсну програму, спеціальні зустрічі та покази, а також низку правозахисних подій. Серед останніх, значну частину представляє Українська Гельсінська спілка з прав людини, один з організаторів фестивалю.
Алла Тютюнник та Микола Козирєв, УГСПЛ на спеціальному показі фестивалю Docudays UA в кінотеатрі «Київ». Фото Юлії Кафізової
Окрім УГСПЛ, ряд спеціальних правозахисних зустрічей презентують й інші організації. У їх числі Amnesty International в Україні, «Центр UA», фонд «Ізоляція», Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
Вхід на всі мастер-класи, тренінги, конференції, круглі столи та презентації УГСПЛ є вільним.
Події проходитимуть в Білій залі Будинку кіно.
НЕДІЛЯ, 27 БЕРЕЗНЯ
У третій день програми фестивалю відбудеться блок з трьох майстер-класів, пов’язаних з правами учасників АТО.
Юристи громадських приймалень УГСПЛ поділяться власним успішним досвідом у вирішенні таких питань, як отримання статусу учасника бойових дій для добровольців, позаштатних військових та волонтерів; отримання учасниками АТО земельних ділянок в кількох областях України; допомога учасникам бойових дій на Сході України у вирішенні медичних і соціальних питань.
Наступного дня в Будинку кіно матимуть місце два суміжні заходи на тему прав постраждалих під час бойових дій на Сході. Це круглий стіл стосовно дотримання прав учасників АТО щодо обов’язкової психологічної реабілітації та міні-тренінг на тему «Захист прав громадян, які постраждали від конфлікту на Сході України».
Спілка організовує ці заходи спільно з Правозахисною Групою «СІЧ», організаціями «Форпост», «Блакитний птах» та Юридичною сотнею.
Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян влаштовує круглий стіл на тему «Україна в лещатах олігархічних монополій: чи можливі модернізація і прорив до свободи?»
У рамках заходу обговорюватиметься проблема олігархії, як перепони на шляху якісного провадження реформ в Україні та її руху до нової політико-економічної моделі держави.
Коротка документальна стрічка розповідає історії людей, що побували в полоні терористичних угруповань на Сході України. Фільм Олексія Біди та Анни Перепелиці є доповненнями до однойменного звіту правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». Матеріал, за яким підготовано звіт, складається зі свідчень 165 людей, що стали жертвами або свідками насильства. Фрагменти деяких із цих інтерв’ю увійшли до стрічки.
Організатори: коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
У вівторок ті, кому не байдужа екологічна проблематика, зможуть приєднатись до презентації проекту «Думайдан – 2016: Збереження зелених зон у містах та селищах України». Спілка представляє подію спільно зі своїми партнерами – організаціями «Екологія – Право – Людина», «Зелений Світ», «Зелений Фронт» та Центром «СІМ».
Проект «Думайдан» покликанний привернути увагу до фактів погіршення стану зелених зон у містах та селах України, серед яких, головним чином, масштабні вирубка лісів та забудова земель.
Представники програми освітнього напрямку УГСПЛ «Розуміємо права людини» проведуть спеціальний навчальний майстер-клас на тему «Дилемні ситуації у сфері прав людини».
Останньою правозахисницькою подією від УГСПЛ на фестивалі буде відкрита конференція-діалог «Навіщо ми це робимо? Необхідність та складність документування порушень прав людини в умовах військового конфлікту».
В рамках події журналісти, правозахисники та медіа-експерти говоритимуть про способи і мету фіксації прав людини в зоні АТО, а також етичні аспекти даного питання.
26 лютого, в приміщені актового залу Перечинської загальноосвітньої школи, відкрилась фотовиставка «Війна за Мир». Її ініціаторами виступили громадська приймальня УГСПЛ в м. Ужгород, ГО «Закарпатська громада» та ВГО «Сокіл», за підтримки Перечинської міської ради.
Виставка має на меті донесення об’єктивної інформації про події на Сході України та порушення Російською Федерацією норм міжнародного гуманітарного права. Представлені на ній фотороботи зображують українських добровольців, зокрема бійців окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ», у складі 93-ої механізованої бригади Збройних сил України. Хронологічно світлини охоплюють період від початку діяльності військових – до сьогоднішніх днів. Четверо фотографів, ризикуючи власним життям, протягом року збирали представлені до уваги фотографії.
Відвідувачі виставки також мали можливість ознайомитись з підсумком моніторингового дослідження, яке проводилося Коаліцією громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі», в тісній співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Його метою було документування фактів серйозних порушень прав людини, пов’язаних із незаконним позбавленням волі в зоні збройного конфлікту на сході України.
На відкритті виставки був присутній координатор ужгородської громадської приймальні УГСПЛ, Борис Кондратюк: «Символічно, що відкриття цієї фотовиставки припало на 26 лютого, адже саме сьогодні виповнюється два роки з початку кримського спротиву російській окупації. Росія, встановивши контроль над АР Крим, сприяла систематичним і масштабним порушенням прав людини. Такі дії становлять загрозу не тільки територіальній цілісності України, але й міжнародній безпеці. Сьогодні на фотографіях ви можете побачити обличчя тих, кому ми завдячуємо у збережені миру»– зазначив він.
