Центром стратегічних справ УГСПЛ підтримується справа заявника, який з літа 2013 року утримується в слідчому ізоляторі міста Донецька. Тоді чоловіка було затримано правоохоронними органами України та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

7 серпня 2014 року бойовики незаконних збройних формувань так званої «Донецької Народної Республіки» обстріляли та захопили слідчий ізолятор, про що 22 серпня 2014 року офіційно повідомила Рада національної безпеки і оборони України. Тоді в СІЗО утримувалися тисяча людей, арештованих правоохоронними органами України. Бойовики погрожували стратити засуджених до довічного позбавлення волі, а заявника та інших ув’язнених схиляли до вступу у незаконні збройні формування. А уже в кінці серпня районний суд міста Донецька без участі арештованого та його захисника, знаменуючи рішення іменем України, продовжив чоловіку строк тримання під вартою в захопленому бойовиками слідчому ізоляторі на два місяці.

Коли в жовтні 2014 року строк тримання під вартою закінчився, самопроголошена адміністрація слідчого ізолятору звільняти чоловіка відмовилася. Натомість йому пояснили, що він тепер мусить дочекатися формування судової влади «ДНР», яка і буде здійснювати правосуддя у його кримінальній справі. Органи державної влади України офіційно припинили здійснювати свої повноваження на території міста Донецька лише 7 листопада 2014 року, проте чоловіка на підконтрольну Україні територію не евакуювали.

Крім того, відносно заявника розглядалася й інша кримінальна справа в суді Донецької області, який знаходиться на підконтрольній Україні території. У грудні 2014 року суд зупинив розгляд справи та оголосив заявника у розшук, як такого, що ухиляється від суду. «Парадокс цього рішення полягає у тому, що у судовому рішенні суд визнає, що чоловік утримується в слідчому ізоляторі міста Донецька під контролем незаконних збройних формувань. Однак суд вважає, що оскільки місцезнаходження заявника перевірити неможливо через відсутність доступу до слідчого ізолятора, його слід вважати таким, що умисно ухиляється від суду. Тобто суддя пішов по шляху найменшого спротиву та навіть не спробував захистити громадянина України», – розповідає юристка Центру стратегічних справ Анна Козьменко.

У 2015 році справа заявника почала розглядатися незаконно створеним судом «ДНР». Кримінальне судочинство в «ДНР» здійснюється за правилами Кримінального процесуального кодексу 1960 року (в редакції від 12 липня 2001 року), який неодноразово визнавався Європейським судом таким, що не забезпечує основні гарантії кримінального провадження. Запобіжний захід у виді тримання під вартою заявнику продовжують в «автоматичному» порядку, без дослідження обґрунтованості ризиків та без визначення строку запобіжного заходу.

Юристка розповідає, що деяких ув’язнених судять за «Кримінальним кодексом ДНР», який передбачає можливість застосування смертної кари та загалом більш суворі покарання, у порівнянні із чинним Кримінальним кодексом України. Є підстави вважати, що правоохоронна та судова система «ДНР» дуже корупційна. Судді нівелюють основні засади кримінального провадження, так як право на захист, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження показань, речей і документів чи інші засади у судочинстві «ДНР».

Окрім того, умови утримання в слідчому ізоляторі не відповідають мінімальним стандартам Європейських пенітенціарних правил. За даними УГСПЛ, в слідчому ізоляторі відсутнє належне медичне забезпечення, працюють тільки три фельдшери. Були випадки, коли через ненадання медичної допомоги, ув’язнені помирали в камерах. Громадянин України, справа якого підтримується УГСПЛ, має серйозні проблеми із здоров’ям, але протягом п’яти років не отримує належне лікування. Гуманітарна допомога у виді медичних препаратів та продуктів розкрадається адміністрацією слідчого ізолятора. Харчування для ув’язнених зазвичай складається із зіпсованих продуктів, а питна вода – забруднена.

Камери в слідчому ізоляторі переповнені людьми, бракує меблів, в деяких камерах світло не вимикається на ніч. Ув’язненим офіційно не дозволяються телефонні дзвінки та побачення із рідними та друзями. З 2014 року між «ДНР» та Україною відсутнє поштове сполучення, що унеможливлює і листування.

Серед заборон, які варто виокремити – у стінах слідчого ізолятора заборонено спілкуватися українською мовою та користуватися українською атрибутикою.

«Скарги чоловіка щодо неналежних умов утримання, ненадання медичної допомоги та переведення його на підконтрольну Україні територію, органами «ДНР» зазвичай ігноруються. Державні органи Росії заперечують наявність своєї юрисдикції на тимчасово окупованих територіях, тому на заяви заявника також не реагують.  Державні органи України відповідають заявнику, що не мають впливу на представників влади так званої «ДНР», відтак його переведення залежить в більшій мірі від волі останніх. Тож у заявника фактично відсутні ефективні правові засоби захисту прав», розповідає про намагання чоловіка вибратися з поневолення Анна Козьменко.

У зв’язку з чим заявник звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою, якій Суд надав статус пріоритетної та застосував правило статті 39 Регламенту Суду щодо вжиття тимчасових заходів. Суд вказав урядам України та Росії вжити заходів щодо переміщення заявника на підконтрольну Україні територію, в тому числі, з метою надання йому кваліфікованої медичної допомоги.

За інформацією Центру стратегічних справ, станом на листопад 2019 року в слідчому ізоляторі Донецька залишаються утримуватися близько 40 осіб, арештованих правоохоронними органами України ще до серпня 2014 року і відносно яких відсутній вирок законного суду України. Громадяни не втрачають надії, що Україна пам’ятає про них та вживатиме ефективних заходів щодо переміщення на підконтрольну Україні територію не тільки військовополонених, засуджених та політично переслідуваних, а і «звичайних» арештованих, покинутих в слідчому ізоляторі у 2014 році.

Правова допомога надається в рамках програми «Права людини в дії», яку впроваджує Українська Гельсінська спілка з прав людини завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine