Фіксацією воєнних злочинів документатори Української Гельсінської спілки з прав людини займались і до повномасштабного вторгнення Росії. Після 24 лютого 2022 року «географія» цієї діяльності значно розширилась, зросли і масштаби. Документуванням в Україні, крім правозахисників та правоохоронців, займаються також журналісти. Як скоординувати зусилля різних інституцій та сприяти правосуддю й історичній правді та чи допоможе документування у відновленні справедливості для постраждалих  – ці питання обговорили учасники конференції «На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні». 

Документування потрібне не лише для вироку суду  

– Якщо ми говоримо про документування, як про процес – це явище значно ширше та масштабніше, ніж збір даних для подальших судових процесів. Мова йде про фактологічну базу для аналітичних досліджень, привернення уваги до того, що відбувається в країні, як на національному, так і міжнародному рівні. І, врешті-решт, це збереження національної пам’яті, – зазначив керівник департаменту документування УГСПЛ Сергій Мовчан. 

Свідчення, спогади, документи, фото, відео, соціологічні опитування, журналістські матеріали – це все дозволить нащадкам мати доступ до неспотвореної пропагандою інформації про події, починаючи з анексії Криму. 

– Мушу визнати: до 2017-го року системно та якісно документуванням воєнних злочинів, скоєних на території Криму, держава не займалась. Цю функцію взяли на себе правозахисні та неурядові організації. Діяльність тодішніх органів військової прокуратури у цьому напряму була епізодичною. Перші кілька років після анексії і самі злочини, скоєні у Криму, розслідувались по всій країні. Це був цілковитий хаос. Нам знадобилося декілька років, щоб за допомоги Генпрокуратури України зібрати їх разом, доручити фактично новоствореній структурі та перекваліфікувати, – поділився спогадами керівник прокуратури АР Крим Ігор Поночовний. 

Фіксуванням злочинів, зокрема у Криму, до повномасштабної війни, займався і колишній адвокат УГСПЛ, а нині офіцер відділу міжнародного права Міністерства борони України Максим Тимочко: 

– Коли я починав займатись документуванням, робив це для майбутніх правових рішень. Ми фіксували подекуди «екзотичні» випадки, наприклад, «живий щит», яким на півострові прикривались російські війська. За кілька років ми з колегою зібрали дані і подали 10-15 повідомлень до Міжнародного кримінального суду. Ці справи опрацьовуються і досі. Але тепер я розумію, що документування важливе не лише для процесуальних дій. Це – формування знань про  історію. Ці факти обов’язково знайдуть своє місце у музеях. До речі, зараз вже йде мова про нові види доказів, які правоохоронці можуть в подальшому отримувати в координації з військовими. Це і, так звана, розвідувальна інформація, якою володіють ЗСУ, і інформація з поля бою – про сили противника, його документи, знайдені під час деокупації територій. 

Проблемні питання 

Попри те, що документування воєнних злочинів на території України почалось ще 10 років тому – після гібридної агресії у Криму та на Донбасі, цей процес і досі не закріплений у жодному нормативно-правовому акті. Також в Україні просто не існує процедур або механізмів доступу: як до цієї діяльності, так і територій, на яких відбувається збір свідчень. Власне, немає і офіційного статусу документатора: хоча ці люди зустрічаються у своїй діяльності з різними викликами, передусім, безпековими. 

Журналісти, які працюють над історіями воєнних злочинів, зазначають: останнім часом, особливо в іноземної аудиторії, складається викривлене враження про ситуацію в Україні. 

– Ми працюємо над історіями, які стались у 2022 році. Що ж відбувається на окупованих територіях, переважно, загадка: ми не маємо до них доступу. Люди, які мають там близьких, бояться свідчити, тому що це може нашкодити, як їм, так і тим, хто залишається в окупації. Тому у світі зараз поширюється такий спотворений наратив, начебто на захоплених росіянами територіях життя налагодилось. Це неправда. Там і зараз скоюються численні воєнні злочини. Просто ми про них не знаємо і не можемо розповісти, – підкреслив журналіст департаменту розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent Данило Мокрик. 

Ще одна проблема – це утворення такого собі інформаційного вакууму після того, як документатори або правоохоронці збирають свідчення. 

– Як показує дослідження, 71% українців хочуть знати всі обставини подій, що відбуваються під час війни. При цьому 56% незадоволені тим, як комунікує держава Україна через свої офіційні канали зв’язку. Люди, особливо постраждалі, часто не розуміють що далі відбувається з їхніми справами, на якій вони стадії. Брак інформації, нерозуміння посилює тривожність та зневіру, не дає рухатись вперед, – розповів співзасновник та виконавчий директор Truth Hounds Роман Авраменко. 

Чи всі воєнні злочинці отримають вирок? 

Лише після повномасштабного вторгнення, за словами керівника прокуратури АР Крим Ігоря Поночовного, правоохоронці стали бачити видимі результати своєї роботи. 

– Направду, до 24 лютого нам доводилось пояснювати чому у Криму – міжнародний збройний конфлікт і чому те, що там відбувається, – воєнні злочини, а ті, хто зрадив присязі – не жертви обставин. Щодня прокурори змагались не лише зі стороною захисту, а й з громадською думкою, яка демонструвала щире нерозуміння того, що ж сталось у Криму. І цю ситуацію змінило лише повномасштабне вторгнення, – розповідає Поночовний. 

Якщо до 2022 року суди України винесли лише 4 вироки за державну зраду, то після 24 лютого мова йде про 200 вироків: з них 7 – за порушення законів та звичаїв війни. 

Проте, українцям не варто очікувати на швидкі розгляди судових справ. 

– На жаль, не всі злочинці будуть покарані. Правда у тому, що ідентифікувати всіх вкрай важко. Навіть при тому, що росіяни часто самі залишають підказки: відео із собою, називають імена. Але варто визнавати вже: це – рідкість. Навіть після повномасштабного вторгнення є території, які перебувають в окупації понад два роки. Крим і окремі частини Донбасу – 10 років! За цей час свідки щось забувають, вони помирають, гинуть. Зникає величезна кількість доказів! А це означає, що за скоєння низки воєнних злочинів покарання не буде: про них ми навіть ніколи не дізнаємось. Це – реальність і її потрібно розуміти, – підкреслив Данило Мокрик. 

Конференція «На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні», яку організувала  Українська Гельсінська спілка з прав людини, стала підсумком Програми «Права людини в дії», що впроваджується УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Читати також: На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні. Конференція УГСПЛ 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ. 

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: https://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.