Організатор обстрілу рейсового автобуса на блокпосту поблизу Волновахи Донецької  області 13 січня 2015 року засуджений до довічного ув’язнення. Вирок виніс Куйбишевський районний суд Запорізької області.

13 січня 2015 року Володимир Хлепитько разом зі своєю дівчиною повертався до окупованої Макіївки. Вони придбали квитки на автовокзалі Волновахи за маршрутом «Златоустівка – Донецьк», сіли до жовтої маршрутки та рушили у дорогу. Вже за двадцять хвилин після початку руху під час зупинки на блокпосту почули сильний свист і вибух. Це був обстріл «Градами». Один із снарядів розірвався біля пасажирського автобуса. «Гради» не обирали ціль, кому пощастило, той вижив», – каже нині Хлепитько. 10 людей загинули на місці, пізніше у лікарні померли ще двоє, 19 – отримали поранення різного ступеню тяжкості. Володимир мав серйозне поранення в руку, осколкові в голову, та контузію.

З 2017 року справа слухалась у суді. На лаві підсудних, хоча й заочно, опинився громадянин України Юрій Шпаков. Йому було оголошено підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (організація або створення терористичної організації) та ч. 3 ст. 258 ККУкраїни (теракт). Адвокат Шпакова заперечував проти слухань у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого – in absentia, наполягав: обвинуваченого не було оголошено у міжнародний розшук і йому не було належним чином повідомлено про підозру. Проте суд вирішив, що подібні аргументи безпідставні.

Під час розгляду справи суд встановив, що Юрій Шпаков вступив до лав терористичної організації «ДНР» у квітні 2014 року. До травня наступного року виконував обов’язки так званого «командира 1-го батальйону 5-ої Донецької ОМСБр Оплот» і брав участь у бойових діях проти Збройних сил України.

Саме Шпаков 13 січня 2015 року спілкувався багато разів по телефону з іншими представниками незаконних збройних формувань про обстріл блокпосту – зокрема, наказав «командиру реактивного дивізіону «Ангели аду» з кличкою «Опасний» відкрити вогонь по «цілі №2». Нею виявився блокпост біля Волновахи. «Я зараз у військову частину їду. Блокпост укропівський рознесли на друзки. За пацанів помстилися», – зокрема говорив Шпаков в одній з телефонних розмов. А одразу після обстрілу представники НЗФ у соцмережах вихвалялись, що змогли знищити український блокпост, а як дізнались про загибель цивільних, повідомлення прибрали. На думку суду, Шпаков усвідомлював, що цей блокпост був створений винятково для перепуску цивільних осіб до ОРДЛО і навпаки, і у денний час там могли перебувати мирні мешканці.

Окрім того, суд встановив, що громадянин України Юрій Шпаков підпорядковувався «командиру» «5 Донецької ОМСБр «Оплот» – полковнику Збройних сил РФ із позивним «Захар» – Анатолію Синельникову. Він – колишній військовий комісар Пензенської області, який у січні 2015-го командував угрупованням окупаційних військ під Маріуполем. Щодо Синельникова наразі ведеться досудове слідство. За даними слідства, він виїхав з України, отримав підвищення і зараз проходить службу в армії Росії.

3 червня 2021 року суд засудив громадянина України Юрія Шпакова до десяти років позбавлення волі за участь у терористичній організації та довічного ув’язнення з конфіскацією майна за вчинення терористичного акта.

Інтереси Володимира Хлепитька та ще п’ятьох родичів загиблих та поранених осіб у справі представляла Юлія Науменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ.

«Ми з потерпілими у дебатах просили суд дати для нього максимальне покарання, передбачене цією статтею, – говорить вона. – Окрім того, подавали окремі цивільні позови, які суд частково задовольнив – Шпаков має виплатити потерпілим від 200 тисяч до мільйона гривень моральної шкоди. Звісно, ці кошти стягнути буде важко. Єдине, що у нього є – частина квартири в Одесі. Питанням конфіскації займуться судові виконавці. Але поки є ще два місяці на оскарження вироку, тільки після того, як мине час, можна буде намагатися виконати. Але якщо ця особа сьогодні перетне кордон України, буде вже затримана».

Юлія звертає увагу, на гарну роботу слідчих СБУ та прокурорів: «Серед так званих обстрільних справ найефективніше розслідувалися випадок обстрілу у Волновасі та мікрорайону Східний у Маріуполі. Були встановлені певні причетні особи. Але це перший вирок серед усіх».

«Потерпілі намагалися брати активну участь у цьому процесі, виходили у режим відео-конференції, давали свої покази суду. Вони задоволені вироком. Так, з одного боку – засуджена особа переховується від слідства, тому відбувати покарання поки не може, а з іншого – відновлено право на справедливість. Україна на рівні держави демонструє, що доклала максимум зусиль, аби якось відновити справедливість та назвати винних», – додає Науменко.

«Шпаков – всього лише пішак, важливо аби в українському суді, і в міжнародних інстанціях визначити не лише вину конкретних людей, а й організаторів», – каже Володимир Хлепитько. Важливо, що обстріл пасажирського автобуса поблизу Волновахи став одним з декількох епізодів (поряд зі збитим літаком рейсу MH17, вибухом під час мирної ходи в Харкові, обстрілами Маріуполя), які Україна подала до Міжнародного суду ООН, вказуючи на порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму на Донбасі.

Нагадаємо, раніше саме завдяки поданим УГСПЛ заявам, потерплі отримали виділену Кабінетом міністрів України разову допомогу у зв’язку із отриманими тілесними ушкодженнями чи загибеллю рідних внаслідок обстрілу автобусу, а ще подали скаргу до Європейського суду з прав людини.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.