Українська Гельсінська спілка з прав людини разом із освітнім омбудсменом провели експертне обговорення проблеми колабораціонізму в освіті. Напрацювання, які зробили фахівці ляжуть в основу пропозицій щодо змін у законодавстві, яке на сьогодні є недосконалим в цій сфері. За одним столом зібралися держслужбовці, правозахисники, освітяни, громадські діячі, судді, прокурори, адвокати, представники правоохоронних структур. 

Напередодні експертного обговорення, Міністерство освіти на науки України провело стратегічну сесію щодо питання колабораціонізму в освіті. Тоді міністр освіти Оксен Лісовий зазначив, що кінцева мета – відновити освіту на  деокупованих територіях і вирішити проблему з колаборацією в освіті, наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він зауважує, що за результатами робочої зустрічі з експертами є бачення того, які механізми можуть бути для цього застосовані

«Наступний етап – формулювання конкретних пропозицій для змін в законодавстві,  для організаційних процесів, для рішень на рівні міністерств. Ми добре просунулися в ході обговорення», – додає він.

Дискусійні питання

Фахівці вже готові до розробки змін в законодавство, які будуть запропоновані уряду та парламенту для розгляду, зазначає заступниця керівника аналітичного напряму УГСПЛ Аксана Філіпішина. Під час обговорення в групі експерти прагнули віднайти баланс: між правом людини на доступ до реалізації соціально-економічних і трудових прав, а з іншого боку –

обмеженням дітей від впливу людей, які є правопорушниками з точки зору Конституції і законів України. 

«В основному це були дискусії щодо обмеження людей у виконанні своїх функцій, аби вони не могли впливати на дітей. Це обмеження повинно мати строки. Питання доступу до трудової діяльності – чи може людина в цей період мати доступ до іншої трудової діяльності, щоб мати певні доходи? Також дискутували щодо того, чи має колабораційна діяльність обмежуватися кримінальним законодавством, чи за ступенем тяжкості може бути кваліфікована як адміністративний або трудовий  проступок» – пояснює Аксана Філіпішина. 

Наталія Біль є директоркою школи в Херсоні. Разом із колективом вчителів вона опинилася в окупації і на власні очі бачила, як частина колективу переходила до співпраці із ворогом. За її підрахунками кількість таких вчителів у закладі була близько 4-5%, а серед технічного персоналу – близько 10%. 

Наталія переконана, що колаборанти не мають права працювати далі з дітьми – школа припинила з ними трудовий договір. Втім через недосконале законодавство робочі місця досі зберігаються за особами, які співпрацювали з окупантами, і формально вони числяться в школі. 

Директорка школи бере участь в усіх зустрічах, де можна обговорити можливі зміни до законодавства, аби відновити справедливість. 

«На першій зустрічі я говорила про необхідність реєстру для того, щоб керівники могли оперативно реагувати і створювати фільтр, аби колаборанти не потрапляли до закладів освіти. На третьому засіданні я бачу, наскільки грунтовно вже обговорюється зміст цього реєстру, наскільки можливо чи неможливо його запровадити», – розповідає Наталія про прогрес у професійному обговоренні. 

Читайте також історію Наталії Біль з окупації: «За наводкою ексзаступниці були обшуки»: директорка херсонської школи мусила тікати з окупації»

«Потрібно карати лише керівництво навчальних закладів чи звичайних вчителів також?  Дискусія відбувається через неузгодженість чинного законодавства щодо термінів впровадження стандартів освіти країни-агресора. Інше дискусійне питання: що робити з тими освітянами, які залишилися на окупованих територіях з 2014 року: Крим та окуповані райони Донеччини та Луганщини. Чи має бути деференційований підхід до них та до територій, окупованих агресором вже після 2022 року?», – підкреслює адвокат.

Запит на справедливість

Модераторка заходу адвокатка, керівниця Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко бачить, що з кожним обговоренням рішення, які раніше вважалися вдалими, набувають нових форм. Час на обдумування та залучення додаткових експертів допомогли знайти більш досконалі рішення. 

«Про адміністративну відповідальність сьогодні говорили, як про вже наявну, що свідчить про розуміння відмінностей між суспільною небезпекою певних дій і наявності більш м’якої міри відповідальності, в порівнянні з кримінальною відповідальністю. Обговорювався інструмент трудового впливу: дисциплінарна відповідальність і її застосування керівником. І тут найбільше поглядів і думок розходяться, оскільки на противагу оперативному реагуванню постають аргументи щодо недопущення судів Лінча і з’ясування внутрішньошкільних адміністративних конфліктів між працівником і директором закладів освіти» – наголошує Лариса Гретченко. 

Кожне із питань під час обговорення торкалося питань справедливості і розуміння суспільством тих правових дій, які реалізовувалися. Це підтверджує і суддя Дарницького районного суду м.Києва Марина Бондаренко. 

«Ми говоримо про те, щоб люди не боялися деокупації, щоб не було навішування ярликів, безпідставного притягнення до відповідальності. Але все ж таки ті, хто вчиняв колабораційну діяльність мають нести відповідальність», – зауважує вона. 

Організатори заходу залишилися задоволеними результатами і продовжать роботу вже над кінцевим документом за підсумками всіх обговорень. 

– Ми ставили перед собою декілька цілей. Перша – озвучити перед широкою аудиторією, яка складається з різних експертів ті проблеми, які до певного часу були напрацьовані щодо питання колабораційної діяльності в системі освіти. Метою є запуск справедливого притягнення до відповідальності за колабораціонізм. Дискусії, що були, підтверджують, що занурення в проблематику відбулося.  Друге – для нас дуже важливо було зібрати коло небайдужих осіб, які готові надалі працювати з цією проблематикою: вкладати власні ресурси, досвід та експертність для того, щоб впливати на зміни на законодавчому рівні. Є аналітики, правники, науковці, правозахисники і ця синергія з державними установами має дати якісний результат, – зауважує керівниця освітнього департаменту УГСПЛ  Олександра Козорог.

 Робоча зустріч з експертного обговорення «Проблемні питання, пов’язані з колабораційною діяльністю в освіті: визначення, відповідальність, механізми реагування» відбулася 30 травня в межах програми USAID «Права людини в дії». 

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.