3 листопада юристи Української Гельсінської спілки розповіли, які системні недоліки та проблеми в організації діяльності органів місцевої влади їм вдалося виявити щодо евакуації та розселення людей, які рятувалися від бойових дій. В прямому ефірі правозахисники обговорили звіт «Евакуація та розселення ВПО в умовах повномасштабної війни», який вони представили після дослідження цих тем в чотирьох областях: Черкаській, Сумській, Кіровоградській та Чернівецькій.

Глядачі мали можливість поставити питання юристам. Одне з них стосувалося того, як можна контролювати органи місцевої влади щодо надання переселенцям тимчасового житла.

– Варто самоорганізовуватися на місцевому рівні, і якщо чогось не вистачає – робити офіційні звернення до органів місцевого самоврядування. Не варто одразу йти на скандал. Все ж таки в країні складна ситуація, йде війна, – наголошує координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Черкаси Тарас Щербатюк.

Якщо не вдається вирішити проблему, то варто звертатися, зокрема, і до Української Гельсінської спілки. Тоді вже правозахисники  будуть допомагати документально проводити листування з місцевою владою. 

– В нормативному полі є 495 постанова, яка досить цікава, адже там багато зобов’язань з розселення внутрішньо переміщених осіб покладено саме на місцеву владу, але немає практичного механізму її реалізації. Всі розуміють, що можливостей по приміщеннях немає у малих та середніх територіальних громадах, хоча дуже багато людей саме в такі громади переїхали. Необхідно створювати на державному рівні програму щодо побудови такого житла з нуля, – додає Тарас Щербатюк.

Переглянути ефір можна за посиланням.

Разом з тим, юристи кажуть, що в ході дослідження виявили наступну тенденцію: громадяни не звертаються до місцевих органів щодо необхідності розселення за рахунок фондів тимчасового житла. Через це в багатьох громадах взагалі не ведеться робота по створенню таких фондів. Юристи наголошують, що варто звертатись до підрозділів соціального захисту й ставати у черги на отримання житла, попадати в реєстри тих, хто цього потребує, а не чекати, що проблема вирішиться сама. Місцева влада має розуміти, що дійсно є потреба, яку підтверджують документи, а не тільки дописи в соціальних мережах.

Про ситуацію у своїх областях щодо евакуації та розселення людей, які втекли з зони бойових дій, розповіли: 

• Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напряму громадської приймальні УГСПЛ м. Суми;
• Тарас Щербатюк, координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Черкаси;
• Євген Гурницький, координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Кропивницький;
• Микола Дубець, координатор громадської приймальні УГСПЛ м. Чернівці.

Місцева влада мала дуже швидко адаптовуватись та вживати заходи з розміщення та поселення людей, які покинули свої домівки. Хоч у кожному регіоні своя ситуація, але проблеми та виклики — схожі. Правозахисники розробили рекомендації, які можуть покращити взаємодію між місцевою владою та громадянами.

«У будь-якому випадку наш звіт не є критикою органів місцевої влади. Це аналіз того, як місцева влада змогла зреагувати на виклики, які постали на той момент. Того, як саме дотримувались права людини під час організації заходів евакуації, під час створення місць компактного розселення», — наголошує Наталія Єсіна.

Правозахисники й надалі слідкуватимуть за дотриманням прав людини на місцях, оскільки сьогодення постійно підкидає нові виклики. І зауважують: важливо звертатись за допомогою, якщо така потреба виникає. Повідомляти про порушення прав можна на адреси громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини. 

____________________________________

Звіт підготовлено за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.