20 жовтня 2021 року відбувся круглий стіл «Особливості здійснення освіти з міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах збройного конфлікту на території України”. Захід організовано УГСПЛ, Товариством Червоного Хреста України, Координатором проектів ОБСЄ в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України. 44 учасника та учасниці з 18 областей України зібрались з метою сприяти розвитку ефективної системи викладання міжнародного гуманітарного права (МГП) та прав людини в закладах освіти України заради подолання наслідків гуманітарної кризи та консолідації українського суспільства. Cеред присутніх більшість склали експерти, проректори обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО), викладачі та адміністратори закладів вищої та загальної середньої освіти.

«Завжди складно вводити щось нове, коли система переобтяжена не тими наборами знань і вимог, які стоять перед нею. Ми зараз ставимо їй новий виклик – вводити і запроваджувати стандарти міжнародного гуманітарного права. Необхідність практичного вивчення і застосування МГП виникла у 2014 року, коли РФ розв’язала війну і окупувала Крим і частину східних територій України», – зазначив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко на початку заходу.

Підкреслила важливість змін освітнього процесу відповдіно до сучасних виклів в країні і заступниця Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук: «Напрацьовуючи МГП і практику його втілення в освіту ми маємо розуміти, що ці норми дуже корисні, що вони практичні, і, залежно від того, як ми зможемо донести їх до наступного покоління, це покоління зможе займатися процесами реінтеграції».

Президент Товариства Червоного Хреста України Микола Поліщук підкреслив значущість МГП для гуманізації суспільства: «Рух Червоного Хреста вже понад 150 років по всьому світу допомагає постраждалим від збройних конфліктів, збройного насильства та поширює знання про Міжнародне гуманітарне право, яке захищає жертв війни. Також Червоний Хрест був ініціатором створення та прийняття всесвітньо відомих Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів, що вважаються основним інструментом Міжнародного гуманітарного права. Я вважаю, що популяризація знань з Міжнародного гуманітарного права у закладах освіти – запорука його дотримання під час збройного конфлікту у будь-якій країні світу, а також сприятиме поширенню гуманності у суспільстві».

Начальник управління загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко засвідчив підтримку з боку МОН у питанні впровадження міжнародного гуманітарного права в Державний стандарт, а також поширення знань з МГП та прав людини.

Після вступних промов захід продовжився бліц – дискусією “Сучасне переосмислення та можливості викладання тем з  міжнародного гуманітарного права в системі освіти”.

 

Наталія Хендель, докторантка Національного університету “Одеська юридична академія”, професорка кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету сказала: «Поширення знань з МГП – це обов’язок держави, який має чіткі формулювання щодо імплементації його норм серед цивільного населення.

Крім того, значущість діяльності з поширення МГП посилюється наявністю збройного конфлікту і є вкрай необхідною для громадян та для держави в цілому. Проєкт, який ми сьогодні презентуємо, це не тільки про знання з МГП, це питання про кваліфікацію збройного конфлікту на території України, про його міжнародний характер, про нетерпимість до воєнних злочинів, до злочинів проти людяності, про ратифікацію Римського статуту Україною, про право на правду, про перехідне правосуддя, про миробудівництво після завершення збройного конфлікту. Спільний проєкт УГСПЛ, ТЧХУ та МОН – це важливий крок на майбутнє, крок з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій та миробудівництва. Це – унікальний світовий досвід взаємодії держави, правозахисників та Червоного Хреста, діяльність, яка має синергійний ефект з поширення знань з МГП серед освітян».

Представники двох міністерств – Олександр Смирнов, радник віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та Богдана Тична, державний експерт експертної групи політики військових засобів масової інформації Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України, підкреслили важливість обговорення теми та поширення представлених матеріалів серед освітян, засвідчили підтримку та сприяння міністерств у поширенні знань з МГП.

Радник віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олександр Смирнов зауважив, що потрібно підвищувати рівень освіти з міжнародного гуманітарного права особливо в період триваючої російської агресії.

Державний експерт експертної групи політики військових засобів масової інформації Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Богдана Тична звернула увагу, що саме завдяки  вчителям відбулася зміна ставлення до уявлення про міжнародне гуманітарне право. Вона зазначила, що Збройні Сили України готові до співпраці у розвитку розуміння міжнародного гуманітарного права.

Олександра Козорог, координаторка освітніх проєктів Української Гельсінської спілки з прав людини та співавторка навчальних матеріалів з МГП зазначила, що унікальність представлених продуктів – навчально-методичного посібника та онлайн курсу «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» полягає в тому, що вони є результатом спільної творчості юристів –міжнародників, що забезпечили якісний теоретичний зміст курсу, та освітян-методистів, які змогли зробити складні норми МГП доступними для розуміння та донесення учнівству через методичні вправи та прийоми.

«Завдання, що стояли перед авторським колективом, передбачали, перед усім, зробити матеріал цікавим, доступним і зрозумілим для учнів, щоб в процесі навчання вони отримали не тільки знання, але сформували певні навички, ставлення, щоб дотримання норм МГП стало цінністю та частиною усвідомленої поведінки. Другий виклик, з яким, на нашу думку, успішно впоралися – це щоб цієї проблематики через її теоретичну складність та зв’язок з чутливими темами, пов’язаними зі  збройним конфліктом, не боялися вчителі. Кожна тема розписана теоретично і методично з пропозиціями її поглиблення в разі потреби.

Ці освітні ресурси розраховані на учнів старших класів, студентів професійних та вищих закладів освіти, освітян, волонтерів, громадських активістів і просто тих, кому це цікаво. Можна вивчати та викладати як цілий курс, так і окремі теми.

Посібник та програма для викладання спецкурсу розміщені на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини. Онлайн — курс, який є безкоштовним, невдовзі буде відкритий на освітній платформі Prometheus — найкращі онлайн—курси України та світу.

Керівниця освітнього департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова зазначила, що майже мільйон дітей на окупованих територіях стали об’єктом ворожої пропаганди за 8 років російської агресії. Але цим дітям треба допомагати дізнаватися про основи міжнародного гуманітарного права, які обов’язково ввести в освітню програму. Для цього виданий відповідний посібник.

Експерт з освіти у сфері прав людини, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Войтенко також наголосив, що потрібна підтримка держави, зокрема МОН щодо впровадження освіти у сфері прав людини, рекомендації, а також дуже важлива консолідація зусиль різних установ.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звернув увагу на недостатню готовність вчителів до викладання прав, зокрема, засад міжнародного гуманітарного права. Міжнародне гуманітарне право  для більшості з них – це, на жаль, «далека тема»,  навіть коли педагоги або їхні близькі люди  перебувають в умовах збройного конфлікту. Знання про права людини варто наскрізно включати до тем навчальних програм із різних предметів, а також розглядати на уроках конкретні кейси, які демонструють, як права застосовуються на практиці. Водночас і сам вчитель та керівник закладу освіти мають демонструвати учням, що вони поважають права людини та дотримуються прав. Також в кожному закладі освіти необхідно аналізувати стан дотримання прав учасників освітнього процесу, зокрема, проводити анонімні опитування здобувачів освіти, педагогів та батьків.

Виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові (ОДПЛЧ), експерт Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини», експерт з освіти у сфері прав людини, координатор проєктів ОБСЄ в Україні Сергій Буров вважає, що насамперед важливо визнати проблему з освітою у сфері прав людини та створити реальну програму впровадження такої освіти.

Підбиваючи підсумки обговорення, модератор заходу, експерт з миробудівництва та неформальної освіти, фасилітатор діалогів Максим Єлігулашвілі повідомив, що всі пропозиції учасників дискусії будуть узагальнені та зведені в один документ, який організатори оприлюднять та надішлють зацікавленим у розвитку викладання прав людини в Україні.

Ключові рекомендації за результатами дискусії:      

• необхідно враховувати травматичний досвід або страх та занепокоєння працювати з дражливими та контроверсійними темами війни. Для цього варто підсилити підготовку тренерів з МГП, та включення такої підтримки у вигляді додаткового розділу в методичні матеріали для вчителів;
• проводити більше заходів, наприклад, літні школи, з метою популяризації МГП серед різних цільових груп;
• враховувати міжсекторальну співпрацю різних суб’єктів, що займаються освітою та просвітництвом з МГП;
• підготувати підручник для учнів;
• забезпечити якісний супровід підготовки тренерів та вчителів під час апробації та навчання;
• потреба включення МГП в державні стандарти, щоб норми МГП стали частиною освіти;
• забезпечити необхідну підтримку Міністерства освіти і науки у просуванні спецкурсу «Вивчаючи міжзнародне гуманітарне право» для вчителів та учнівства через рекомендаційні листи для ІППО, ЗВО, департаментів освіти та закладів освіти.

 

Круглий стіл організовано  УГСПЛ, Товариством Червоного Хреста України, Координатором проектів ОБСЄ в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України, а також за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.