Дніпрянин Михайло Нігматуллін з початком збройної агресії РФ на території України добровольцем пішов на фронт. 2015-го, він – снайпер-розвідник 43-го мотопіхотного батальйону «Патріот», потрапив у полон представників незаконних збройних формувань на Донбасі. Напередодні отримав бойове завдання – провести розвідку в окупованій Горлівці. Під час його виконання і був захоплений бойовиками. Спочатку вони утримували його у Горлівці, потім перевезли у Донецьк. Михайло розповідає, що загалом у полоні провів сім місяців, за цей час над ним знущалися, піддавали тортурам, імітували розстріл, тиснули психологічно.

«Тортури були жорстокі, особливо, коли мене перевезли у Донецьк, діставалося і військовим і цивільним. У мене була травма спини, я самостійно не міг пересуватися, хлопці мене носили», – говорить Нігматуллін. Після зникнення у Горлівці його матері повідомили про смерть сина, і лише за п’ять місяців вона дізналась, що її Михайло живий. Згодом його вдалося і обміняти. «Тоді були шкіра та кості. Увесь білий, бо світла не бачили. Ми тоді всі однакові повиходили», – згадує він.

Після повернення додому Михайло помітив проблеми зі здоров’ям: «У мене почало боліти усе тіло. Кожну кістку ламало. І тоді я звернувся в лікарню, мене нашвидкуруч оглянули і сказали: «Ти здоровий, можеш йти». При цьому у мене були болі в спині, в грудях, сильні головні болі, спалахи агресії. З кожним роком мій стан лише погіршувався».

У 2016 році Михайло звернувся до юристів УГСПЛ та Правозахисної Групи «СІЧ» у Дніпрі. Його цікавило питання: чи можливо отримати компенсацію або допомогу через його перебування у полоні.

«Тоді це здавалося неймовірною задачею, адже жоден документ не регулював виплату компенсацій таким людям», – говорить юристка Юлія Полєхіна. Лише 31 січня 2018 року з’явилась Постанова Кабінету міністрів  про деякі питання соціальної підтримки осіб, яких було незаконно позбавлено особистої свободи. Але у ній зазначалося, що виплати могли отримати лише ті особи, які були звільнені у результаті так званого обміну полоненими з грудня 2017 року. «Це була очевидно дискримінаційна постанова, адже особи, яких захоплювали представники незаконних збройних формувань у період з 2014 по 2016 роки, не мали такої можливості», – продовжує Полєхіна. Після об’єднання зусиль правозахисників і позову УГСПЛ це обмеження було скасоване адміністративним судом у 2019 році.

Далі Михайло звернувся до СБУ за довідкою, яка би підтвердила його перебування у заручниках та написав заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Але двічі отримав відмову. Виявилося, що прізвище Нігматулліна не згадувалося у зведеному переліку СБУ, як особи, що була незаконно затримана внаслідок збройної агресії проти України. Відповідну довідку Михайлові вдалося отримати лише у 2020-му. З нею він звернувся до міністерства. Зрештою спеціальна міжвідомча комісія на засіданні підтвердила право Нігматулліна отримати компенсацію у розмирі 100 тис. грн.

Нині юристи УГСПЛ зазначають, отримати компенсацію людям, яки були захоплені у полон та потрапили у заручники, стало набагато простіше: потрібно подати заяву та простий пакет документів до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Вони говорять, важливо не збирати додаткові папери, а дотримуватися визначеного переліку.

По-перше, необхідно звернутися до Служби безпеки України, написавши заяву про надання довідки, яка підтверджує перебування у заручниках (приклад заяви).

По-друге, після отримання підтвердженого факту перебування в полоні або в заручниках від СБУ, написати заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо отримання статусу особи, яка була затримана внаслідок збройної агресії проти України (приклад заяви).

До заяви, окрім довідки СБУ, потрібно додати:

– копію паспорту України та РНОКПП (ІПН),

– додаткові документи, які підтверджують перебування у полоні або в заручниках (приміром, відеоматеріали або публікації у медіа).

Пакет документів треба надіслати Укрпоштою – краще листом з повідомленням.

Нижче можна скачати покрокову інструкцію.

2021 року Комісія збирається майже щомісяця. Відповідь надається поштовим листом. У випадку позитивного рішення, лист містить інструкцію із заповнення заяви на отримання виплати 100 тисяч грн. Тоді потрібно надіслати ще один пакет документів: копію паспорту України та РНОКПП (ІПН), довідку з банку про відкриття рахунку. Впродовж 30 днів Міністерство готує документи для виплати 100 тис. грн на картковий рахунок.

Михайло Нігматуллін вже отримав допомогу, але не збирається полишати боротьбу за свої права.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Захист прав постраждалих в ході збройного конфлікту та діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.