Експерти прокоментували новий закон у сфері протидії нелегальній міграції, підписаний Президентом тиждень тому.

Цього місяця Президент Петро Порошенко підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції”. Документ містить ряд суттєвих змін як для прав самих мігрантів, так і для України. Прийняття цього Закону було однією з вимог Європейського Союзу в контексті безвізового діалогу, тому очікується, що подібне перетворення має наблизити вітчизняне законодавство до практик ЄС. Наприклад, керівник Адвокаційного Центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров вважає цей Закон прогресивним і подекуди навіть кращим, ніж відповідні закони в деяких країнах ЄС.

«Цей Закон надає гарантії судового захисту іноземців та осіб без громадянства. Раніше все вирішувалося адміністративною процедурою і були численні порушення прав людини, – говорить Борис Захаров. – Іноземця, особу без громадянства для примусового видворення або для встановлення особи розміщували у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, і альтернатив ніяких не було. Тепер це буде визначати Адміністративний суд. Ці люди отримають право на безоплатну правову допомогу, можуть бути застосовані альтернативні запобіжні заходи».

Про європейське спрямування та переваги нового Закону також відмітили в Державній міграційній службі. Директор Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Наталія Науменко розповіла про візити місій ЄС, які, починаючи з 2010-го року, займалися моніторингом українського міграційного законодавства, в тому числі вивченням процедур, які стосуються незаконних мігрантів. За словами Наталії Науменко європейські експерти звернули увагу що українське законодавство не враховує основні положення Директиви Європейського парламенту від 16.12.2008 «Про загальні стандарти та процедури держав-членів для повернення громадян третіх країн за їх незаконне перебування».

У ДМС чи не найпоказовішими називають у Законі зміни щодо терміну тримання в пунктах тимчасового тримання іноземців.

«Ми кардинально змінили процедури строків перебування у ПТПІ. З одного боку ми їх скоротили, а з іншого боку, визначили окремі випадки, які дають нам право їх збільшувати, – говорить Наталія Науменко. – До прийняття законопроекту 5169 граничний строк перебування незаконних мігрантів становив 12 місяців. На разі він становить 6 місяців».

У чому ж полягає збільшення строку утримання? Представниця ДМС пояснює, що якщо іноземець не йде на співпрацю у його ідентифікації або очікуються документи з країни його походження – строк утримання може бути подовжено ще на 12 місяців. Таким чином граничний строк перебування у ПТПІ становить 18 місяців в сукупності з шістьма місяцями, передбаченими нормою Закону. Таке продовження дозволяє директива ЄС.

Ще один аспект нового Закону передбачає те, що відтепер суд буде переглядати справу кожного мігранта. Таким чином відбувається адміністративний нагляд за ефективністю процедури ідентифікації незаконного мігранта з боку органів влади. За словами Наталії Науменко, це сприятиме раціональному використанню бюджетних коштів, які держава виділяє на утримання іноземців та осіб без громадянств, які незаконно перебувають в Україні.

Що стосується самих мігрантів, то представники ДМС гарантують їх захищеність. Вони можуть йти до суду, надавати докази, суд може розглядати їхню справу, може пом’якшувати строки утримання, можливим є і регулярний перегляд причин тримання і т.д. Також іноземці та особи без громадянства мають можливість отримувати правову допомогу. Правозахисники відвідують ПТПІ 2-3 рази на тиждень у спеціально відведені дні. За словами Максима Соколюка, голови ДМС, зміни в законі про безоплатну правову допомогу розширили коло тих, хто має право її отримувати. Тепер до категорій, що отримують правову допомогу додані іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Олена Смірнова, заступник Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вітає запровадження регулярного перегляду рішення про поміщення в ПТПІ судом, що є позитивним, оскільки це спонукатиме ДМС проводити перевірку по кожному мігранту швидше, наголошуючи на тому, що раніше ДМС нерідко починала цікавитись ситуацією мігранта лише під кінець 12-місячного строку.

Ще одна новація Закону – у суду з’явилась можливість призначати альтернативні запобіжні заходи, серед яких взяття особи на поруки організацією, установою чи підприємством, а також – застава. Наталія Науменко називає цю опцію позитивною та інноваційною. За словами Олени Смірнової, Офіс Омбудсмана і правозахисники пропонували додати до альтернативних запобіжних заходів також особисте поручительство, втім ДМС відхилила цю пропозицію.

Хибним було б недооцінити внесок правозахисників до лобіювання змін, покликаних захистити права людини. Представники ДМС запевнили, що новий Закон лише покращить ефективність співпраці держави з неурядовими організаціями.

«Будь-яке роз’яснення положень зменшує нерозуміння. Норми, які були раніше – нині значно чіткіше виписані, – говорить Максим Соколюк. – Правозахисні організації користуються тим самим законом. Дуже чітко збільшується усвідомлення як мігрантів, біженців, так і правозахисних організацій, чому ми чинимо так або інакше, тому зменшення двоякого тлумачення закону зменшує кількість порушення прав громадян і звернень до правозахисників. Я думаю, що правозахисники підтримають таку позицію, для того щоб не тільки встановити обмеження, але й мати більш зрозумілу та виписану процедуру».