У Telegram існує декілька активних ультраправих каналів. “Вольєр” та “Концтабір” – ті канали, у яких збирають інформацію про представників ЛГБТ, активістів, правозахисників та представників меншин. В описі канала “Вольєр” написано, що автори збирають “базу антифашистів, анархістів”, щоб “поліпшити їх ідентифікацію”. І зазначають, що “не закликають до насильства”. 

28 лютого 2020 року в телеграм-каналі “Вольєр” розмістили фото правозахисника Максима Буткевича із підписом: “Зустріли у пабі лівого “правозахисника” Максима Буткевича, який місяць тому був присутній на конференції про ультраправе насильство”. Згодом, Буткевича впізнали у підземному переході двоє чоловіків. Він розповів правозахисному центру ZMINA, що прямих погроз від них не було, але були завуальовані застороги й погрозливі попередження. Також на каналі публікували інформацію про дослідників ультраправих рухів В’ячеслава Ліхачова та Анну Гриценко.

За представниками ЛГБТ та активістами, які виступають за їх права, в ультраправих каналах стежать з особливою пильністю. Студент Києво-Могилянської академії та представник ЛГБТ Кирило Самоздра, щоб підтримати інших членів спільноти, вивісив на балконі гуртожитку стяг ЛГБТ. 

Про це  дізнались адміни ультраправих каналів, і Кирилу почали погрожувати, повідомляла ZMINA. Під “мішенню” ультраправих опинився й інший представник ЛГБТ Валентин Тирнавський в. Він брав участь у Марші рівності 2020-го року у Одесі. Після цього його почали переслідувати і опублікували особисті дані у тому ж “Концтаборі”. 

Проти антифашиста

У групу “Констабір” потрапила інформація про антифашиста та екоактивіста Антона Грибницького. Хлопець – неповнолітній, він тільки закінчує одинадцятий клас. Антон популяризує веганство та часто виходить на екоакції. Протягом останніх пів року на нього скоїли три напади через його громадську позицію. Антон стверджує, що на його місці міг бути будь-хто з середовища “лівих” або тих, чиї погляди різняться з позицією адміністраторів цього каналу.

Вперше на нього напали влітку 2020 року, коли він зробив зауваження військовим, які “які зігували та співали нацистський марш”. Про це Антон написав у Facebook. За його словами, у розмову втрутились неонацисти, які “трошки забили ногами”. 19 листопада 2020 року стався другий напад. На Антона напали з бітами під його будинком. У коментарі ZMINA він повідомив, що отримав забій ноги та обох рук, відкритий перелом великого пальця і струс мозку. Але в поліцію Антон вирішив не звертатись, через недовіру до правоохоронців.

У січні вже цього року на Антона скоїли третій напад.

“Я йшов по вулиці. Без попереджень мене вдарили молотком по голові і в обличчя розпили перцевий балончик. Поки я піднімався мене продовжували бити”, – повідомив УГСПЛ Антон. Бійка продовжилась у магазині, куди він забіг разом з другом, але нападники їх наздогнали. Антон каже, що у приміщенні кривдники використовували газовий балончик та спробували напасти на продавчинь.

Патрульні, які прибули на місце, доводили потерпілому, що він “провокатор та нападник”. Тиск на Грибницького продовжився у лікарні: “чоловік у цивільному погрожував, що юнак проведе ніч у райвідділку поліції”. Свідком події стала місцева правозахисниця Ірина Юзик, яка написала заяву на патрульних за перевищення службових обов’язків. 

Нападниками хлопець вважає представників неонацистської спільноти. Оскільки Антон неповнолітній, заяву у поліцію написала його мати. Центр прав людини ZMINA буде захищати інтереси Грибницького. Адвокат у цій справі Олександр Остапович повідомив, що просив відкрити справу за кваліфікацією “замах на навмисне вбивство”. Але за попередньою кваліфікацією напад ідентифікували як “хуліганство”.

“Для умисного вбивства потрібен мотив і мета нападу. Ми його бачимо. Тепер треба, щоб побачили правоохоронці”, – прокоментував Остапович.

Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася із запитом до кіберполіції, щоб дізнатись, чи досліджує кіберполіція телеграм-канали, у яких лунають заклики до насильства на ґрунті ненависті та канали, де публікують особисту інформацію про активістів та правозахисників.

Кіберполіція відповіла, що “до завдань департаменту не відноситься моніторинг мережі Інтернет на наявність закликів до насильства на ґрунті ненависті щодо ЛГБТ-спільнот”. При цьому кіберполіція займається попередженням, виявленням та розкриттям кримінальних правопорушень, вчинення яких передбачає використання комп’ютерів та інтернет-мереж. І може здійснювати слідчі дії за дорученням слідчого або прокурора у кримінальному провадженні.