Про те, що українців примусово забирають до російського війська на окупованих територіях стало відомо ще до початку повномасштабного вторгнення, коли 19 лютого 2022 року в «ЛНР» та «ДНР» почалась загальна мобілізація. Чоловікам у віці 18-55 років заборонили покидати псевдореспубліки, а у військо забирали практично усіх. Хоча чоловіків призивали в угрупування «Л/ДНР», а не до армії РФ, фактично мобілізацію здійснювали з подачі Кремля, адже ці території перебувають під контролем Росії. Мобілізація відбувалась і в тимчасово окупованому Криму. Коли ж після 24 лютого росіяни захопили інші території України, почала з’являтись інформація про можливість мобілізації місцевого населення до ЗС РФ. Чи є загроза примусового залучення до допомоги окупаційному війську, хто в групі ризику та як уникнути мобілізації – на прикладі Херсонщини в прямому етері проєкту «Шерифи для нових громад» розповів юрист та адвокат Фонду милосердя та здоров’я, на базі якого працює Громадська приймальня УГСПЛ у м. Херсон, Олександр Данилов. 

Кого забирають росіяни до війська? 

Нині масова мобілізація на окупованій частині території Херсонщини не відбувається, стверджує правозахисник. Проте є українці, яких або примусово залучають для допомоги російським військовим в тилу, або забирають на передову. 

– З осені 2022 року підтверджуються системні факти залучення цивільного населення до примусового облаштування позицій та укріплень. Ще нам відомі такі факти — перевезення до гарнізонів і польових шпиталів цивільних лікарів з метою залучення їх до надання медичної допомоги пораненим російським військовим, – каже Олександр Данилов. – Крім того, до нас звернулись родичі двох людей, які повідомили про те, що їхніх рідних мобілізували до лав підрозділу російської оборони на лівобережжі Херсонщини, нібито, проти їхньої волі. Також ми знаємо, що одна з цих людей має паспорт громадянина РФ, який вона отримала під час окупації.

Залучення громадян України або навіть громадян, які отримали паспорт РФ після окупації — це воєнний злочин і грубе порушення Римського Статуту та статті 51 четвертої Женевської конвенції 1949 року. Правозахисники наголошують, що є окремі категорії людей, які в зоні ризику примусової мобілізації до окупаційного війська. 

– Виходячи з інформації і те, що нам розповідають люди в окупації, зараз мова йде про те, що це будуть люди, які отримали російські паспорти, громадяни України, які можуть працювати в правоохоронних органах, потенційно можуть бути залучені до бойових дій. В зоні ризику і лікарі, – розповідає правозахисник. – Роздавати усім зброю російські військові не хочуть, вони розуміють загальний настрій. Не буде такого як в «Л/ДНР», бо цьому передувала багаторічна окупація, певний тиск на місцеве населення, створення таких умов, що люди з більш проукраїнською позицію були змушені покинути територію.

Що ж робити, якщо ви в зоні ризику і можете потрапити на службу до окупаційної армії?

Найперше, що радить правозахисник – за можливості покинути окуповану територію. Також важливо не перебувати на території РФ або Білорусі, де ризики мобілізації зростають.  

— Якщо не виходить виїхати з окупованої території, то змініть місце проживання в її межах. Бажано змінити й номер телефону у випадку проведення мобілізації з допомогою засобів зв’язку, – наголошує Олександр Данилов.  – За можливості уникайте роботи в окупаційних правоохоронних органах, не працюйте на окупаційну владу, не отримуйте паспорт громадянина РФ. Це мінімальне, що можна зробити.

На думку правозахисника, в даний час загальна мобілізація на окупованих територіях можлива лише точкова, тобто певних категорій громадян.

Що робити, якщо вас все ж мобілізували в окупаційні війська? 

– Дії залежатимуть від обставин: в якому підрозділі та де перебуває людина, чи є в неї мобільний зв’язок, інтернет. Перше – потрібно максимально ухилятись від виконання наказів, які потенційно є воєнними злочинами і злочинними наказами. Родичам або самому мобілізованому потрібно повідомити українські правоохоронні органи про примусову мобілізацію. І за можливості зв’яжіться щодо потенційної здачі в полон, – радить правозахисник. 

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.