Координатор Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини та експерт Програми USAID «Права людини в дії» Олексій Біда у форматі дискусії поспілкувався з учасниками Освітнього Фесту прав людини-2019 про те, як може жити країна після війни, і як вона долатиме наслідки збройного конфлікту.

Перехідне правосуддя – набір інструментів для досягнення стабільного розвитку країни після переходу від авторитарного чи тоталітарного режиму до демократичного або від збройного конфлікту до стійкого миру. Уявити його можна у вигляді піраміди, на вершині якої гарантія неповторення конфлікту. Щоб досягнути цієї вершини потрібно вибудувати одночасно чотири площини цієї піраміди. Україна має реформувати законодавство, покарати злочинців, а також сприяти функціонуванню відновного правосуддя. До того ж, держава має створити такі умови, коли постраждалі від конфлікту отримують фінансову компенсацію за моральну та матеріальну шкоду. І що не менш важливо – українці мають шукати і промовляти правду.

«Під час дискусії ми детальніше зупинились на останньому пункті. Адже дуже важливо розуміти, як ми будемо говорити в школах про війну і яку правду про неї ми будемо розповідати. Правда часто буває незручною. Мені, як правозахиснику, складно розповідати про цивільних, які зникли безвісти на підконтрольній Україні території. Чи будемо ми говорити про мародерство та залякування місцевого населення героями-добровольцями або перемістимо цю тему в сліпу зону, як некомфортну? Чи є зараз табуйовані теми, публічність яких регламентує держава? Які існують способи формування дискурсу і передачі пам’яті про травмуюче минуле?», – зазначив Олексій Біда.

Координатор Центру документування УГСПЛ додав, що формування національної пам’яті може відбуватися через публічний простір: назви вулиць, встановлення пам’ятників, державні свята. І в пострадянській традиції це саме свята, а не дні пам’яті. У нашому дискурсі про війну, як і раніше,  використовують методи радянського минулого. Війна героїзується, дітей виховують як воїнів, готових здійснити подвиг, вбивати і вмирати за ідею.

Олексій Біда також розповів, що історія про війну, як подію, що травмує, яка приносить горе, біль і страждання, може передаватися через родову пам’ять: через сімейні історії, легенди і артефакти. На жаль, на пострадянському просторі цей спосіб передачі історії майже втрачено. Заради виживання, на хвилі репресій, голодомору, переселень, другої світової війни, в сім’ях воліли мовчати про ці події, щоб не бовкнути зайвого. Зміна прізвища, мови і національності в паспорті гарантували кар’єрний ріст і благополуччя для нащадків.

Під час дискусії констатували: не пропрацювавши травми минулого – не можна побудувати стабільне майбутнє. Якщо травму не проговорити, не отримати моральну сатисфакцію – неможливо пробачити і попросити вибачення, що має стати гарантією того, що конфлікт не спалахне з новою силою. Учасники Освітнього фесту також визначилися, що триваюча збройна агресія Росії проти України почалась не з заборони говорити російською мовою. Причини конфлікту лежать в іншій площині і корінням сягають в далеке минуле, а елементи російської пропаганди зі знищення української державності та ідентичності можна почати вивчати з петровського періоду на прикладі викривлення пам’яті про Івана Мазепу – відомого українського військового, політичного та державного діяча.

«На мій погляд, центральною темою перехідного правосуддя повинна стати тема відновлення історичної пам’яті. І така політика держави має міститися і в матеріалах підручників, і в методиці викладання. У нашій традиції, в історії як науці, не прийнято вважати усну історію академічною методикою вивчення предмета. В Європі такі методи увійшли в практику і вкоренилися в шкільній програмі. Дослідження коренів своєї родини, спогади про трагічні події минулого з онуками, дні пам’яті і місця скорботи – це ті способи, які дозволять сформувати інше ставлення до триваючої війни», – підсумував Олексій Біда.

Також експерт додав: не бажання не повторювати, а бажання ніколи не мати такого досвіду може стати гарантією неповторення конфлікту в майбутньому.

Популяризація поняття, основних принципів та засад перехідного правосуддя в Україні здійснюється в рамках програми «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.