Юристи УГСПЛ говорять: щороку вони отримують сотні звернень від мешканців окупованого Криму щодо отримання українських паспортів. Хтось запитує, як вчиняти, якщо родичі неповнолітніх з різних причин не допомагають: не можуть або не хочуть давати свої паспорти для оформлення чи відмовляються їхати на материк через антиукраїнські погляди, хтось – скаржиться на роботу Державної міграційної служби (ДМС). 

Як свідчить практика консультування, прості рішення годі й шукати. Тому і не дивно, що далеко не всі громадяни починають скаржитись або з’ясовувати свої права – повертаються у Крим та полишають думку про отримання українського паспорту. Правозахисники ж наголошують: паспортні перешкоди варто долати вже зараз, а не чекати деокупації, і аби зменшити кількість негативних випадків пропонують ДМС та громадському сектору взаємодіяти частіше.

З запитаннями та роз’ясненнями Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України звернувся юрист спеціалізованої приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини з питань Криму Леонід Сітченко. Він запитав: як Державна міграційна служба бачить вирішення системних проблем, чи потрібно проводити інформаційно-просвітницьку кампанію на тему паспортизації для мешканців Криму й що робити, коли співробітники ДМС не знають про особливості паспортизації цієї категорії громадян.

У Державній міграційній службі говорять, що всі сім років окупації у мешканцях Криму безумовно бачать громадян України – з усіма належними правами, і у цьому єдині – діють спільно з іншими державними органами насамперед Міністерством внутрішніх справ (МВС) та Прикордонною службою України. І проблема документування громадян України, які опинилися на тимчасово окупованій території, – один з найважливіших «кримських» напрямів. Тож за статистикою, від початку окупації у 2014 році і донині жителям Криму та міста Севастополя було оформлено 46,7 тис. паспортів громадянина України, зокрема 37 тис. ID-карток, та 170 тис. біометричних закордонних.

«В умовах окупації оформити паспорт – справа не з легких. І не через штучні бюрократичні перепони, а тому, що паспортизація – питання  національної безпеки, а тому процес має бути суворо регламентований та контрольований, навіть у виняткових випадках. Для України такий підхід стає ще важливішим, враховуючи фактор гібридної війни та агресивну політику держави-окупанта», – пояснює директор Департаменту Марія Гарник.

А тим часом цього року «паспортного» 14-річчя вже досягають ті юні кримчани, яким на момент окупації було лише сім. Аби вони могли отримати паспорт – насамперед треба підтвердити факт належності до громадянства України, а для цього надати оригінали документів (у разі відсутності – копії документів), які підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них – того, хто на момент народження перебував у громадянстві України. У випадку, коли з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків/одного з них невідомо, зв’язок з ними втрачено) можливість надати такі документи відсутня, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється безпосередньо підрозділом ДМС за заявами про видачу паспорта батьків (або одного з них), які знаходяться в наявній чи архівній картотеці, або ж у базі даних ДМС.

Важливо: працівники ДМС мають змогу перевіряти факт громадянства батьків дитини за даними Державного реєстру актів цивільного стану (це передбачено спільним  наказом МВС та Міністерства юстиції України).

Для оформлення паспорту кримчани можуть звернутися до будь-якого підрозділу ДМС на всій території України. Але найчастіше для тих, хто мешкає на півострові легше приїхати у Херсонську область. Там у Новотроїцькому є територіальний підрозділ ДМС. До того ж для зручності – безпосередньо на КПВВ «Каланчак» та «Чонгар» відкрито Центри адміністративних послуг.

Проблема інформування

При цьому правозахисники зауважують, що потрібно вести просвітницьку роботу серед жителів Криму, чому українське громадянство важливе, і розвіювати міфи, створені окупантом у Криму.

По-перше – нагадувати про недійсність та нікчемність громадянства РФ, отриманого в Криму. По-друге – пояснювати, що свої громадян Україна чекає. По-третє – наполягати, ретельна ідентифікація особи для видачі паспорту громадянина України – це не спроба дискримінації, а надто не намагання з’ясувати інформацію для затримання за вигаданими обвинуваченнями, як про це говорять окупанти, а вимога національної безпеки, що відповідає інтересам усіх громадян України.

«Чомусь термін «ідентифікація» досі багатьох напружує, і це трохи дивно, – говорить пані Марія. Це типова і в жодному разі не дискримінаційна процедура. Вона обов’язкова для всіх громадян України, які звертаються за оформленням паспорта. І не має значення – «внутрішнього» чи закордонного, вперше чи в порядку обміну, паспорт загублено, втрачено чи зіпсовано. Альтернативи або винятків тут немає, і це треба чітко розуміти. Але одна справа, коли людину легко ідентифікувати за відомостями, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, за наявними або архівними  базами даних, а в іншому – для цього потрібні додаткові документи й, відповідно, більш тривалий термін – до двох місяців. Так це незручності, але вони мають об’єктивний характер».

У ДМС визнають: втрата баз даних наших підрозділів, що залишилися на тимчасово окупованих територіях, стала серйозним викликом. Архіви, картотеки, службова документація, які накопичувались десятиліттями і дозволяли проводити необхідні перевірки, наразі недоступні. А тому, якщо паспорт-книжечку було оформлено до 2014 року в такому підрозділі для оформлення нового біометричного документа (ID або закордонний паспорт)  ідентифікація здійснюється за додатковими запитами – ДМС приймає для цього практично будь-які документи, які дозволяли отримати інформацію про особу, навіть фото із наявних державних та інших реєстрів,  інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Наприклад інформація та фото з баз даних Національної Поліції. До того ж до уваги береться будь-яка інформація повідомлена заявником. І лише у виключних випадках, коли за допомогою усіх доступних ресурсів ідентифікувати неможливо проводиться опитування родичів чи сусідів (треба перевірити, чи дійсна норма). До того ж ця процедура застосовується лише щодо тих, кому виповнилося 18 років та хто раніше не отримував паспорт громадянина України.

Про все це йдеться на офіційному сайті ДМС. Проте доступ до нього окупанти в Криму блокують, як і ресурси окремих правозахисних організацій. Тому її важливо поширювати інформацію не лише за допомогою офіційних сайтів, а й соціальних мереж, ЗМІ, а заявникам – звертатися до них.

Закритість ДМС

Але державні органи хоча і заявляють про відкритість і прозорість, не завжди є такими насправді. Юристи УГСПЛ говорять, що основна причина звернень до них з приводу паспортизації – некомпетентні заяви співробітників ДМС. Особливо, якщо мешканці Криму звертаються до органів ДМС подалі від півострова, можуть почути, що не знають про особливості паспортизації цієї категорії громадян. І велика кількість таких випадків – вказує на систему.

Звісно, у Службі усі подібні зауваження відкидають. Кажуть, у компетентності працівників – сумнівів нема, а ось непорозуміння – можливі. І про кожне з них треба повідомляти ДМС або писати на fb-сторінці.

Аби зменшити кількість звернень до правозахисників, у Службі радять ретельно готуватися до отримання паспорта громадянина України та звертатися до першоджерел. Нині у ДМС нагадують:

– мешканці Криму не зобов’язані отримувати паспорти лише у територіальних органах ДМС в Херсоні та Херсонській області – можуть звертатися до будь-якого територіально зручного підрозділу. За статистикою, найбільше документів оформлено у Києві, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Одеській, Харківській  областях;

– з отриманням так званого паспорта громадянина РФ у Криму – українське громадянство автоматично не втрачається – примусове автоматичне набуття громадянами України,  які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації  не визнається Україною;

– для отримання паспорта мешканцю Криму не потрібно отримувати жодних статусів, зокрема ВПО, або реєструвати місця проживання на підконтрольній території;

– для подачі заяви на отримання паспорта – свідчення трьох свідків, зокрема письмові, необов’язкові. У разі необхідності проведення такої процедури, може бути опитано одну особу (родича, сусіда) – за наявності документів, які підтверджують факт таких відносин. Крім того,  ДМС розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України, яким пропонується розширити коло осіб, які можуть залучатися до такої процедури, та врегулювати питання кількості таких осіб (дієздатні один із членів сім’ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), родич або сусіди).

–  заявнику дають письмову відмову у прийнятті заяви на отримання паспорта, якщо вона побажає. Особа може звертатися повторно після усунення недоліків, вказаних у відмові. 

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.