Дистанційне навчання в умовах воєнного стану вирішує багато викликів, яких зазнала освіта в Україні. Разом з тим, дистанційне навчання потребує об’єднання спільних зусиль батьків, учнів та педагогічних працівників для досягнення необхідних результатів навчання, а також підтримки з боку держави. 

Як регулюється дистанційна форма освіти в Україні, які є вимоги та з якими проблемами можуть стикатися освітяни — під час вебінару «Організація дистанційної форми освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану» розповіла Наталія Мезенцова. У цьому матеріалі експертка окреслила основні нюанси.

Запровадження воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 р. у зв’язку із повномасштабною збройною агресією спричинило значні виклики для системи освіти. Перехід на дистанційне навчання дозволив відновити освітній процес та закінчити 2021-2022 навчальний рік в складних умовах воєнного стану. 

Дистанційна форма здобуття освіти забезпечує можливості для учнів продовжувати здобувати повну загальну середню освіту в Україні незалежно від їх місця поточного перебування, у тому числі закордоном,  відповідно до державних гарантій згідно зі ст. 57-1 Закону України «Про освіту».

Дистанційне навчання як узагальнювальний термін включає в себе такі поняття як дистанційна форма здобуття повної загальної середньої освіти та використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти. 

Можливість здобувати освіту за дистанційною формою передбачена положеннями Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» та випливає із реалізації права на освіту, передбаченого ст. 53 Конституції Україні. Вибір дистанційної форми здійснюється на основі вільного вибору батьків (інших законних представників), що підтверджується заявою та/або договором про надання освітніх послуг. В умовах воєнного стану, виходячи із безпекових міркувань, дистанційна форма освіти може запроваджуватися як єдино можлива форма здобуття освіти на всій території України або в окремих місцевостях, або у визначених закладах освіти. 

Заклад освіти повинен мати належним чином оформлені внутрішні документи, що стосуються організації дистанційної форми здобуття освіти: 

• статут із включенням відповідних положень, 
• рішення педагогічної ради щодо організації освітнього процесу у дистанційній формі, 
• накази директора, 
• затверджену внутрішню систему контролю за якістю навчання тощо. 

На що мають звернути увагу батьки?

Специфікою дистанційної форми здобуття освіти є розподіл відповідальності між учасниками освітнього процесу в сторону збільшення обсягу відповідальності батьків (інших законних представників). Саме на батьків покладається обов’язок забезпечити для дитини належні та безпечні умови навчання, наявність необхідних технічних засобів, доступу до інтернету, підключення до занять, що проводяться у синхронному режимі, тощо та контролювати дотримання дитиною принципу академічної доброчесності в процесі навчання. 

Неналежне виконання батьками своїх обов’язків по забезпеченню здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, незалежно від форми здобуття, є підставою для притягнення батьків до відповідальності. Непоодинокі випадки відібрання дитини та/або позбавлення батьківських прав з підстав, у тому числі незабезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. 

Використання технологій дистанційного навчання в умовах воєнного стану, як правило, застосовується ситуативно з безпекових міркувань та характеризується тимчасовим характером. Тимчасовий перехід на дистанційне навчання не потребує окремої згоди батьків та не може бути кваліфіковано як порушення конституційного права на освіту, з огляду на обмеження такого права в умовах воєнного стану.

Що потрібно врахувати при організації освітнього процесу?  

Освітній процес при дистанційному навчанні в умовах воєнного стану повинен бути орієнтований, перш за все, на створення безпечних умов навчання. Відповідно, дотримання порядку дій при оголошенні сигналу повітряної тривоги, що виключає подальше проведення занять є обов’язковим. Врахуванню підлягають також і зовнішні фактори, що можуть спричинити неможливості підключення учнів та/або педагогічних працівників до занять у синхронному режимі. Відповідно, альтернативою лишається використання засобів комунікації, доступних учасникам освітнього процесу. 

Дистанційне навчання повинно здійснюватися із відповідністю вимогам безпечного освітнього середовища, що передбачає дотримання вимог санітарного регламенту, захисту персональних даних, законодавства щодо кібербезпеки, недопущення проявів булінгу (цькування), бути вільним від пропаганди та агітації тощо. В умовах воєнного стану особливо уважно потрібно ставитися до випадків вчинення дій педагогічними працівниками, які мають ознаки колабораційної діяльності – публічних закликів на підтримку чи виправдання збройної агресії, впровадження стандартів освіти держави-агресора, пропаганди тощо, та повідомляти про кожен такий випадок правоохоронні органи. 

Як організовуються трудові відносини?

В умовах воєнного стану були запроваджені численні зміни, що стосуються організації трудових відносин, зокрема щодо порядку прийняття на роботу, звільнення, призупинення дії трудового договору тощо. 

Впровадження дистанційного навчання не передбачає автоматичного переходу педагогічних працівників на дистанційну роботу, а потребує належного самостійного оформлення, шляхом видачі відповідного наказу про запровадження дистанційного формату роботи на певний строк. Неналежне виконання педагогічними працівниками своїх обов’язків по забезпеченню дистанційного навчання може бути підставою для їх притягнення до дисциплінарної відповідальності. Не проведення занять у синхронному режимі педагогічними працівники без поважних причин може бути кваліфіковано як прогул та стати підставою для звільнення. 

Трудові договори про дистанційну роботу потребують детального визначення обсягу прав та обов’язків працівників та роботодавця, меж застосування правил внутрішнього трудового розпорядку та  особливостей перебування на робочому місці, у тому числі режиму перебування у закладі освіти. Запровадження дистанційної роботи для вчителів, які вимушено покинули територію України, є можливістю продовжувати педагогічну діяльність у закладах освіти. 

Заклади освіти повинні дотримуватися норм трудового законодавства щодо забезпечення педагогічних працівників технічними засобами, необхідними під час дистанційного навчання, або надання відповідної компенсації за використання власних засобів. 

Дистанційне навчання в умовах воєнного стану вирішує багато викликів, яких зазнала освіта в Україні. Разом з тим, дистанційне навчання потребує об’єднання спільних зусиль батьків, учнів та педагогічних працівників для досягнення необхідних результатів навчання, а також підтримки з боку держави. 

Перегляду підлягають ліцензійні умови для закладів освіти приватної форми власності, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за відповідним рівнем виключно у дистанційній формі. На сьогодні окремий правовий статус для дистанційних шкіл відсутній, що спричиняє відмінні підходи з боку органів управління освітою та невизначеності щодо їх правового регулювання. 

Матеріал підготувала: Мезенцова Наталія, адвокатка, випускниця освітньої програми УГСПЛ  «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні»

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.